- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
Науки: соціогуманітарні, природничі, технічні. Соціологія визначила своє місце серед наук про світ людини і суспільство. Перевага соціології – в тому, що вона намагається отримати достовірне, вільне від суб’єктивності знання.
1) Філософія - соціологія відокремилась від неї, оскільки має справу не лише з абстрактним, а з конкретними фактами дійсності.
2) Історія. Обєкт і предмет, як і в соціології, - суспільство, закономірності його розвитку та функціонування. Історія вивчає минуле, соціологія – актуальні сучасні проблеми та прогнози на майбутнє.
3) Право. Соціологія спирається на законодавчі документи та емпіричні дані з права.
4) Психологія. Соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій тощо.
5) Педагогіка.
9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
Огюст Конт – родоначальник соціології, як науки, французький мислитель, позитивіст. У роботі «Курс позитивної філософії» (1930) вивів термін «соціологія» (єдина наука, що покликана відкривати соціальні закони розвитку і функціонування суспільства).
Стверджує, що розвиток суспільства підлягає тим самим законам, що і природа. Методи: спостереження, експеримент, порівняння, історичний.
Соціологія:
1) Статика (покликана вивчати умови існування й закони функціонування соціальних систем). По суті – анатомія суспільства, теорія громадського порядку, найкращої організації суспільства. Суспільство порівнює з живим організмом.
2) Динаміка (покликана вивчати закони розвитку і зміни соціальних систем). Позитивна теорія суспільного розвитку, що розкриває закони й етапи зміни суспільства.
Закон суспільного прогресу (трьох стадій):
1) теологічна (до 11 ст.) – релігійний світогляд;
2) метафізична (14-18 ст.) – перехідна, руйнування релігійних вірувань, пояснення всього за допомогою абстрактних сутностей;
3) позитивна (наукова) (з 19 ст.) – відхід від теологічних та метафізичних підходів в бік наукових досліджень законів довкілля та життя людей.
10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
Школа соціального дарвінізмі базувалась на біологічних впливах у суспільних науках. Герберт Спенсер – засновник цієї школи, англійський філософ та соціолог. Праця «Основи соціології» (1877) заклала основу цієї теорії.
Застосовував принцип еволюції до розгляду суспільства з точки зору поетапності його розвитку. Суспільство розвивається як природа і живий організм.
Складові еволюції:
1) інтеграція – перехід від простого до складного;
2) диференціація та дезінтеграція – перехід від однорідного та різнорідного;
3) зростання порядку – перехід від невизначеного до визначеного.
Ідея соціального дарвінізму – спроби довести, що в основі соціальної структури лежать природні здібності людини. Соціологічні положення не мають суперечити природним науковим законам, що управляють людською природою. Спроба звести закони розвитку суспільства до біологічних закономірностей.
11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
Макс Вебер (1864-1920) – німецький соціолог, історик та економіст, основоположник «розуміючої соціології».
Новий науковий метод соціологічного дослідження – розуміюча соціологія – соціологія повинна вивчати і аналізувати соціальні дії та значущості, розуміючи їх сенс. Соціолог мусить поставити себе на місце тих, хто запроваджує соціальні дії, щоб зрозуміти їх мотивацію, побачити значення їх дій. Такий метод – verstehen – здатний забезпечити отримання не упередження наукового соціологічного знання.
Головний суб’єкт соціальних дій виступає індивід, тому поведінка індивіда – основа досліджень.
«Ідеальний тип» - не мета, а засіб; методологічний інструмент дослідника:
1) цілераціональний – людина уявляє мету, засоби досягнення та зворотню реакцію;
2) ціннісно-раціональний – віра людини в цінність поведінки;
3) афективний – під впливом неусвідомлених емоціональних імпульсів;
4) традиційний – на основі традиційних зразків і звички.
Провідна історична тенденція – раціоналізація всіх сфер капіталістичного суспільства.
Бюрократія: певний засіб управління; особлива соціальна група управлінців.
Внесок у теорію соціальної стратифікації: до найбільш важливих соціальних статусів включив багатство, престиж, владу, авторитет, здатність людини чи групи людей реально реалізовувати плани, долаючи опір інших.
Соціологія релігії: деякі аспекти християнської віри мали великий вплив на розвиток капіталізму.
Політика і право: аналізує соціальні відносини панування та підкори людей, влади і панування. Типи панування: традиційне (звичаї, традиції), харизматичне (довіра до лідера), легальне (довіра до права, закону).