- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
В науці існують певні відмінності у визначенні поняття національна ідея. Так, національну ідею визначають як акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, як рушій національного прогресу, основу національно-визвольних рухів. Національна ідея становить основу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості. М. Бубер у роботі «Народ и его земля» дає таке визначення: національна ідея — не внутрішній зв'язок, єдність окремих спільнот, що вирізняється історичним характером, традиціями, становленням і розвитком, долею і призначенням та мотивуванням своєї волі. Візьмемо його основу, хоча його точність може дискутуватися.
Взагалі, може постати питання: навіщо потрібна національна ідея? Однак, значущість та важливість функціонування національної ідеї не можна переоцінити. Адже лише національна ідея здатна об'єднати поліконфесійне, полінаціональне і полікультурне суспільство, народ певної країни та погодити різнорідні інтереси. Історія людства знає безліч прикладів успішних і провальних формулювань національної ідеї. Серед найвідоміших: «Франція — це Я», «Німеччина понад усе», «Третій Рим», «американська усмішка», «японська якість» та інші.
Відповідно до Конституції України (ст. 15) суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. І хоча ідеологію і національну ідею не можна ідентифікувати, все ж таки зазначена стаття є певним гальмуючим фактором до визначення загальнонаціональної ідеї.
Сучасна Україна належить до суспільств перехідного типу. Це означає, що розвиток в ній відбувається одночасно з пошуком оптимальної моделі суспільно-економічного і політичного розвитку, відповідного зразка, на який можна було б зорієнтуватись, відпрацюванням пріоритетів і механізмів їх забезпечення.
Загальний напрям розвитку України визначається переходом від тоталітарного суспільства до демократичного, від державницько-планової економіки до ринкової, від моноідеологічних пріоритетів до загальнолюдських.
Отже, можна стверджувати, що національна ідея — це зовнішній та внутрішній інтегратор суспільства. Визначення національних цінностей та інтересів допоможе у майбутньому сформулювати національну ідею, яка має надзвичайно важливе значення для подальшої розбудови української держави.
53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
Концепція соціального конфлікту визнає соціальні конфлікти одним з найважливіших, якщо не вирішальним, фактором соціального розвитку. Розглядаючи соціальні конфлікти з позицій соціал-дарвінізму, Герберт Спенсер вважав їх неминучим явищем в історії людського організму і, відповідно — суспільства. Аналогічно соціальний конфлікт розглядався Максом Вебером, який називав його «боротьбою». Людвіг Гумплович, Фердинанд Тьонніс, Чарльз Кулі та ін., називаючи соціальний конфлікт «суперечкою», вважали його психологічно обумовленим явищем і однією з форм соціалізації. Німецький соціолог Леопольд фон Візе, відкилаючи дарвіністський підхід до соціального конфлікту як прояву природного відбору, висунув ідею регуляції через дружню угоду соціальних інститутів. Один із засновників Чікагської школи соціальної екології Роберт Парк включає соціальний конфлікт в один з чотирьох основних видів соціальної взаємодії поряд із змаганням, пристосуванням і асиміляцією. З погляду Ро-берта Парка, переваги у взаємовідносинах між людьми мусять віддаватися не соціальному конфлікту, а спокою.
У розвитку соціологічної думки XX ст., теорія соціального конфлікту, конфліктне ситуація, конфліктологічний підхід до соціальних явищ і подій стають до центру уваги і дослідження. З'являється багато цікавих концепцій, серед яких теорія Джорджа Алексан-дера про розділення соціологічної теорії на функціоналістську і конфліктологічну. Інший теоретик Роберт Коллінз відзначає, що в світовій соціологічній теорії простежуються три головні традиції: конфліктологічна, зв'язана з іменами тих, хто обгрунтував теорію соціальних конфліктів (Карл Маркс, Макс Вебер), позитивістська (Опост Конт, Еміль Дюркгейм, Толкотт Парсонс), а також мікро-інтераицоністська, що асоціюється з поглядами Чарльза Кулі, Джо Блумера, Генріха Гарфінкеля та ін.
В 60-х роках XX ст. Люіс Козер піддає гострій критиці теорію конфлікту. Його критицизм виростав з реальних проблем розвитку соціологічних знань. Люіс Козер відстоює необхідність шиокого і всебічного осмислення суспільних явищ в їх соціально-історичному контексті. Підхід» запропонований Люісом Козером, в основу соціального життя ставить інтереси. Соціальне життя спочатку породжує зіткнення Інтересів індивідів і соціальних спільнот, а вже потім виникають суспільні напруження і конфлікти. Соціальне життя породжує зіткнення групових інтересів. Соціальне життя — організована, упорядкована система дій і взаємодій людей. Соціальне життя — це соціум в дії і взаємодії. Соціальні системи сповнені суперечностей і вони тяжіють до змін. Основна суть такої моделі конфліктного визначення суспільного життя — обгрунтувати позитивні функції соціального конфлікту в суспільному житті і оновленні соціальних систем.
З 80-х років XX ст. і дотепер система конфліктів помітно трансформувалась в напрямку розвитку макроісторичної соціології І деідеологізації, тобто очищення і відхід від марксистського бачення історичного процесу як переходу від капіталізму до соціалізму та від абсолютизації класової боротьби, антагоністичних суперечностей та ін.