Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак

Формальні організації як правило офіційно оформлені і будуються за принципом поділу праці. Форм. орг. є, наприклад, фірма, університет тощо. Особливі ознаки формальних організацій: 1) раціональна основа, тобто створення орг. на основі доцільності, свідомого руху до поставленої мети; 2) наявність певних регуляторів, що підпорядковують та планують наперед діяльність цієї організації; 3) не характерні ніякі зв’язки, окрім службових; 4) схильність до перетворення на бюрократизм, а згодом на бюрократію.

     Неформальні, як правило, само створені орг. базуються на товаристських взаєминах та особистому виборі учасників, а відтак є системою спец. зв’язків, норм і дій, що склались спонтанно і є продуктом більш-менш тривалого міжособистісного і внутрішньо групового спілкування. Особливості: 1) відсутня жорстка прив’язаність індивіда до своїх функцій; 2) неформалізовані особистісні відносини між людьми. У ній передбачена можливість прийняття рішень способами, що відмінні від загальних стандартів та приписів; 3) структура такої орг. жорстко не закріплена в ієрархії; 4) індивіди мають широкі можливості для особистої творчої діяльності; 5) існують паралельно с формальними (напр., ініціативна група  колективі, група підтримки тощо).

     Отже, переважну більшість цілей, які ставлять перед собою люди, неможливо досягти окремо, без об’єднання у соц. орг. Це зумовлює їх різноманітність і важливу роль у структурі сучасного сусп-ва. Зв'язок неформ. та форм. орг. часто досить тісний, тому вони мають значний вплив одна на одну. Цей вплив полягає у намаганні змінити існуючі між ними відносини для досягнення власних потреб. 

39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції

     Соц. інститут – це відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності сусп-ва. Соц. інститути охоплюють певну сукупність людей та установ, які покликані вирішувати важливі для розвитку сусп. завдання. Класифікація: 1) економічні (власність, банки) – забезпечують виробництво і розподіл сусп. багатства, регулюють грошовий обіг; 2) політичні (держава, суд) – пов’язані звстановленням, виконанням, підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей; 3) культурні та виховні (наука, освіта, релігія) – сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивідів; 4) соціальні – організовують добровільні обєднання, регулюють повсякденну соц. поведінку людей. Функції соц. інститутів: 1) регулятивна – регулювання за допомогою норм, правил поведінки, санкцій дій індивідів у межах соц. відносин; 2) функція відтворення – завдяки їй соц. інститути транслюють досвід, цінності, норми культури з покоління в покоління; 3) інтегративна – полягає у згуртуванні прагнень, дій, відносин індивідів, що загалом забезпечує соц. стабільність сусп-ва; 4) комунікативна – спрямована на забезпечення зв’язків, спілкування, взаємодії між людьми за рахунок певної організації їх спільної життєдіяльності.

      Таким чином, соц. інститути суспільств дають можливість створити міцнк і стійку систему відносин між людьми у складному сусп. середовищі, сформувати соц. порядок, необхідний для задоволення об’єктивних потреб щодо безпеки, збереження умов матеріального життя, соц. благ, цінностей, культури тощо. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]