- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
Соц. дія – сукупність певних компонентів: діяч з його потребами і метою, ситуація, в якій він діє; орієнтація діяча на ситуації, що формують способи реалізації потреб, мету. Мета соц. дії – задоволення певних потреб. Соц. дія може бути традиційною або афективною. Традиційна – ґрунтується на соц. стандартах поведінки, звичних нормах, які не змінюються з плином часу. Вона зводить до мінімуму самостійність особистості у її вчинках. Соц. взаємодія – це система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб’єкта одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. У процесі соц. взаємодії реалізується соц. дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дій кожного з них. Види соц. взаємодії: а) за кількістю суб’єктів взаємодії: між двома людьми, між індивідом і групою, між групами; б) за якістю: однорідна і неоднорідна; в) за терміном: тривала й тимчасова тощо. Рівні соц. взаємодії: а) між особова інтеракція (взаємодія соц. суб’єктів у конкретній ситуації); б) інституційна інтеракція. Соц. зв'язок – це соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей або груп. Основними складовими соц. зв’язків є: суб’єкти зв’язку, предмет зв’язку, а також механізм свідомого регулювання взаємин між суб’єктами («правила гри» між індивідами, соц. спільнотами). Завдяки соц. взаємодії створюється поведінка людини, яка стає соц. дією. Поведінка людини – це форма діяльності, реакція на соц. середовище чи на дію іншої людини.
36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
Соціальна група – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак. У кожному сусп-ві існує певна кількість соц. груп, причинами утворення яких є певні соціально значущі критерії та інтереси: а) спільна діяльність; б) спільне просторово-часове існування; в) групові установки та орієнтації; г) індивідуальні установки. У соц. групи люди об’єднуються на підставі спільних соц. інтересів. Формуються соц. групи залежно від становища та ролі осіб у сусп. житті. Соц. групи поділяють на малі та великі. Мала соц. група – нечисленна за складом група, учсники якої об’єднані спільною діяльністю і знаходяться у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні. Родовою ознакою малої групи є наявність тривалих особистих контактів (наприклад, у сім’ї, шкільному класі ). Розмір таких груп – від 2 до 10 осіб. Велика соц. група – чисельне чтале обєднання людей з метою спільної діяльності. Така група функціонує у масштабах усього суспільства.
Отже, соціальна група посідає важливе місце у структурі сусп-ва, є одним з визначних елементів його структурування і функціонування.
37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
Соціальна організація – певний спосіб діяльності людей, за якої вона набуває форми впорядкованої, врегульованої, скоординованої, спрямованої на досягнення конкретних цілей взаємодії. Багато соціологів ототожнюють соц. організації і соц. інститути, розглядаючи їх як різновид соц. інститутів, або як їх більш складний вид. Однак більш обґрунтованою є думка про суттєву їх різницю, адже вони мають багато відмінних рис: 1) соц. організація утворена усвідомлено і цілеспрямовано для досягнення конкретних цілей своєї діяльності; 2) соц. організація має чіткий загальнообов’язковий порядок, а система її статусів і ролей – ієрархічну структуру; 3) для підтримки стабільності відносин, координації дій кожна соц. організація повинна мати координуючий орган або систему управління.
Основний критерій структурування соц. орг. – ступінь формалізації існуючих у них відносин. Розрізняють формальні й неформальні соц. орг. Значення формальних соц. орг. полягає перш за все в тому, що ефект їх діяльності при інших рівних умовах набагато вище того, що можуть досягнути розрізлені, неформальні, неорганізаційні дії такої ж кількості індивідів. Загалом кожна соц. орг. існує у специфічному фізичному, технологічному, культурному політичному і соціальному оточенні, повинна адаптуватися до нього і співіснувати з ним. Немає організацій самодостатніх, закритих. Усі вони повинні мати численні соц. зв’язки та взаємодіяти з навколишнім світом.