Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин

      Соц. дія – сукупність певних компонентів: діяч з його потребами і метою, ситуація, в якій він діє; орієнтація діяча на ситуації, що формують способи реалізації потреб, мету. Мета соц. дії – задоволення певних потреб. Соц. дія може бути традиційною або афективною. Традиційна – ґрунтується на соц. стандартах поведінки, звичних нормах, які не змінюються з плином часу. Вона зводить до мінімуму самостійність особистості у її вчинках. Соц. взаємодія – це система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб’єкта одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. У процесі соц. взаємодії реалізується соц. дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дій кожного з них. Види соц. взаємодії: а) за кількістю суб’єктів взаємодії: між двома людьми, між індивідом і групою, між групами; б) за якістю: однорідна і неоднорідна; в) за терміном: тривала й тимчасова тощо. Рівні соц. взаємодії: а) між особова інтеракція (взаємодія соц. суб’єктів у конкретній ситуації); б) інституційна інтеракція. Соц. зв'язок – це соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей або груп. Основними складовими соц. зв’язків є: суб’єкти зв’язку, предмет зв’язку, а також механізм свідомого регулювання взаємин між суб’єктами («правила гри» між індивідами, соц. спільнотами). Завдяки соц. взаємодії створюється поведінка людини, яка стає соц. дією. Поведінка людини – це форма діяльності, реакція на соц. середовище чи на дію іншої людини. 

36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої

      Соціальна група – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак. У кожному сусп-ві існує певна кількість соц. груп, причинами утворення яких є певні соціально значущі критерії та інтереси: а) спільна діяльність; б) спільне просторово-часове існування; в) групові установки та орієнтації; г) індивідуальні установки. У соц. групи люди об’єднуються на підставі спільних соц. інтересів. Формуються соц. групи залежно від становища та ролі осіб у сусп. житті. Соц. групи поділяють на малі та великі. Мала соц. група – нечисленна за складом група, учсники якої об’єднані спільною діяльністю і знаходяться у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні. Родовою ознакою малої групи є наявність тривалих особистих контактів (наприклад, у сім’ї, шкільному класі ). Розмір таких груп – від 2 до 10 осіб. Велика соц. група – чисельне чтале обєднання людей з метою спільної діяльності. Така група функціонує у масштабах усього суспільства.

      Отже, соціальна група посідає важливе місце у структурі сусп-ва, є одним з визначних елементів його структурування і функціонування.  

37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві

      Соціальна організація –  певний спосіб діяльності людей, за якої вона набуває форми впорядкованої, врегульованої, скоординованої, спрямованої на досягнення конкретних цілей взаємодії. Багато соціологів ототожнюють соц. організації і соц. інститути, розглядаючи їх як різновид соц. інститутів, або як їх більш складний вид. Однак більш обґрунтованою є думка про суттєву їх різницю, адже вони мають багато відмінних рис: 1) соц. організація утворена усвідомлено і цілеспрямовано для досягнення конкретних цілей своєї діяльності; 2) соц. організація має чіткий загальнообов’язковий порядок, а система її статусів і ролей – ієрархічну структуру; 3) для підтримки стабільності відносин, координації дій кожна соц. організація повинна мати координуючий орган або систему управління.

     Основний  критерій структурування соц. орг. – ступінь формалізації існуючих у них відносин. Розрізняють формальні й неформальні соц. орг. Значення формальних соц. орг. полягає перш за все в тому, що ефект їх діяльності при інших рівних умовах набагато вище того, що можуть досягнути розрізлені, неформальні, неорганізаційні дії такої ж кількості індивідів. Загалом кожна соц. орг. існує у специфічному фізичному, технологічному, культурному політичному і соціальному оточенні, повинна адаптуватися до нього і співіснувати з ним. Немає організацій самодостатніх, закритих. Усі вони повинні мати численні соц. зв’язки та взаємодіяти з навколишнім світом.  

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]