- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
І Доіндустріальне (традиційне) суспільство було характерне для ранніх етапів історичного розвитку, коли люди ще не займалися промисловим виробництвом. Характерні риси: домінування натурального господарства; товарно – грошові відносини або взагалі відсутні, або використовуються у примітивному вигляді серед мало чисельного прошарку соц. еліти; основним принципом організації соціальних відносин виступає ієрархічна стратифікація суспільства, а основною формою організації соціальних відносин для переважної більшості членів спільноти є переважно замкнута ізольована община; політична влада монополізована в руках певної групи осіб, здійснюється переважно у авторитарних формах і є головною метою членів суспільства; основні інститути соціалізації – родина, община, каста. ІІ Індустріальне суспільство – це тип економічно розвиненого суспільства, у якому переважаючою галуззю економіки є промисловість або індустрія. Характерним для нього є: чіткий розподіл праці; масове виробництво товарів споживання; механізація виробництва; значний розвиток засобів масової комунікації і сфери послуг; високий рівень урбанізації. У такому сусп. зростає роль держави у регулюванні соц. – економ. сфери, поведінку індивідів визначають особисті цінності, у першу чергу гроші. Відсутні чіткі моральні норми. Основні відмінності:
1. Головна сфера економ. діяльності та спосіб праці – І – первинна сфера – аграрне (натуральне) госп-во, ручна праця; ІІ – вторинна сфера – промислове (індустріальне) виробництво, механізована праця. 2. Головний сектор виробництва – І - заготівля; ІІ – обробка. 3. Головна виробнича одиниця – І – родина, плем’я; ІІ – мануфактура, фабрика, завод. 4. Головна мета, ідея і стратегічний ресурс – І – сила, сміливість, влада та продукти споживання, ІІ – гроші, капітал та нагромадження багатства. 5. Головні форми соціальної організації – І – військові формування: бойові групи, ватаги, загони, армія; ІІ – фірми, корпорації, концерни, синдикати, трести. 6. Головні владні, управлінські, розподільчі сили – І – глава роду, старійшина, вождь, ватажок, господар, володар, ґазда; ІІ – державний керівник, професійний підприємець, бізнесмен, буржуа.
Отже, головні відмінності між інд. та доінд. Суспільствами проявляються якнайменше по 6 позиціях, що свідчить про суттєву і якісну різницю між ними і значний прогрес у їхньому поступовому розвитку.
27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
Це поняття вперше запропонував Д. Белл на рубежі 50-60-х рр. (праця «Майбутнє постіндустріального суспільства» 1973 р.). Також різні варіанти цієї концепції висувалися Д. Рісманом, О. Тоффлером, З. Бжезинським, Дж. Гелбрейтом, А. Туреном тощо. Особливості постіндустріального сусп-ва: 1) перехід від виробничої сфери до сфери послуг. Постінд. вважається сусп-во, у сфері послуг якого зайнято не менше 50% працюючого населення. Виробництво аграрних і промислових товарів і послуг набагато перевищує власні потреби; 2) розвиток інформаційних технологій та науки призводить до перетворення інфраструктури сусп-ва і способу життя людей. Посилюються взаємозв’язки і комунікація у сусп-ві та між кожною людиною особисто; 3) власність перестає бути основним критерієм соціальної диференціації. Влада належить інтелектуальній еліті. Володіння знаннями та контроль над інформацією стають більш важливими, ніж володіння власністю. У зв’язку з тим, що технічною базою сучасного сусп-ва є інформація, його ще називають інформаційним. Цей термін запровадив японський вчений І. Маруда. Таке сусп-во характеризується розвитком виробництва інформ., а не матеріальних цінностей. Сусп-во вважається інформаційним, якщо: будь – який індивід, група осіб, підприємство або організація незалежно від місцезнаходження на території країни й у будь-який час можуть одержати за оплату чи безкоштовно, на основі автоматизованого доступу і систем зв’язку будь-яку інформацію й знання, необхідні для їхньої життєдіяльності; у сусп-ві виробляються і функціонують доступні будь-якому індивідові, групі або організації сучасні інформаційні технології; відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва й управління; відбувається розширення сфери інформаційної діяльності й послуг.
Соціально-економічна структура сусп-ва, що базується на інформаційній економіці, вже за своєю сутністю уникає більшості соц.-ек. і екологічних проблем і в потенціалі припускає експонентний розвиток сусп-ва за його основними параметрами. Негативні наслідки: таке сусп-во не заміщує аграрне та індустріальне сусп-ва, а мусить деякий час співіснувати з ними, що призводить до конфліктів. Одні сфери такого суспільства процвітають, інші потерпають від труднощів. Існує проблема інформаційної безпеки особистості. Забезпечення інформаційної безпеки особистості означає її право на одержання об’єктивної інформації й припускає, що отримана людиною інформація не перешкоджає вільному формуванню й розвитку її особистості.
Отже, постіндустріальне-інформаційне суспільство, що приходить на зміну індустріальному, виокремлює сферу послуг. Пріоритетними у ньому є й знання, наукові дослідження, інформація, освіченість, перехід до загальних ринків та розвиток взаємозв’язків. Проте воно також має суттєві негативні особливості.