- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
Михайловський Микола Костянтинович (1842-1904) – соціолог і публіцист, один із засновників субєктивістської школи, працював над проблемами суб’єктивного методу та взаємодії особи та суспільства. Праця «Герої і натовп» (1882).
Субєктивний метод – будь-який процес оцінки важливості соціально-історичних фактів, явищ або подій, що здійснюються під впливом морального світогляду дослідника. Обєктивний метод не може застосовуватись до історичних і соціологічних досліджень. Істина, правда і справедливість пізнаються тільки суб’єктивно. Соціологія і історія невіддільні від етики, тому вони етико-субєктивні.
Головне завдання соціології вбачав у вивченні мотивів діяльності особистостей, їх моральних ідеалів і волі.
Соціалні критерії, що протистоять – герой (захоплює своїм прикладом масу людей) і натовп (маса людей, здатних лише захоплюватись прикладом). Натовп перебуває в хронічному очікуванні героя, це – факт глибоко регресивний і частота таких фактів – показник загального патологічного стану суспільства.
5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
Максим Максимович Ковалевський (1851-1916) – плюралістичний підхід до суспільства. Двотомна праця «Соціологія» (1910) – тільки соціологія може ставити за мету розкриття елементів, необхідних для блага суспільства (порядок, прогрес іу самому суспільстві).
Завдання соціології – розкриття причин спокою чи руху людських спільнот, стабільності й розвитку порядку в різні епохи.
Виходив з ідей практичного позитивізму та історико-порівняльного методу. Соціологія – система наукового знання.
Вважав, що не існує визначального соціального чинника.
Критикував марксизм, але Маркса називав «великим апостолом новітньої соціології».
Закон прогресу – найважливіший. Суспільний прогрес реалізується переважно еволюційним шляхом. Класові суперечності свідчать про незрілість системи суспільних відносин.
Михайло Іванович Туган-Барановський (1865-1919) – економіст і соціолог, соціологія – одна із стрижневих суспільних наук.
Господарство – сукупність людських дій щодо зовнішнього світу з метою створення матеріальних благ, які задовольняли б людські потреби.
Виробництво засобів життя – нижча сходинка діяльності людей. Чим вищі потреби, тим меншу роль в їх задоволенні відіграє господарська праця.
16. Основні етапи розвитку світової соціології
Протосоціологічний етап (античність – початок 19 ст.):
1) античний період (1 тис. до н. е. – 4 ст. н. е.) – нагромаджуються знання про суспільне життя, формуються перші теорії права, моралі, держави та суспільства. Міф – форма суспільної свідомості, яка відображає уявлення людини про навколишній світ. Поступово міфи відходять, зявляється філософія (Демокріт, Платон, Арістотель, Зенон, Сенека). Суспільство і держава не розрізнювались.
2) середньовічний (5 ст. – середина 7 ст.) - головне джерело знань про світ, природу, людину, суспільні відносини – релігія. Три етапи: раннє середньовіччя (5-10 ст.), розвинутий феодалізм (11-сер.15 ст.), пізнє сереньовіччя (кінець 15-сер. 17 ст.). Фома Аквінський розробив систему світового порядку: народ – володар – закон людський – закон природний – закон божественний – закон вічний. Еретичні рухи народних мас.
3) Відродження (14-17 ст.) – повага до гідності людини, візначення пріоритету її прав, необхідності їх розвитку та втілення в життя. Підперіоди: гуманістичний (сер. 14-сер. 15 ст.), неоплатонівський (сер. 15-сер.16 ст.), натуралістичний (сер. 16-поч. 17 ст.). Ніколо Макіавеллі, Жан Боден, томас Гоббс, Джон Локк, Бенедикт Спіноза. Суспільство – цілісний та самостійний інститут.
4) Просвітництво (18 ст.) – різноманіття напрямків та шкіл, які займались вивченням теорій про державу, право, суспільство (консерватизм, лібералізм, утопічний соціалізм).
Класичний етап (початок 19 ст.-20 ст.) – конкретизуються та узагальнюються соціологічні знання, соціологія оформлюється як наука.
К.-А. Сен-Сімон – французький дослідник, розробив концепцію соціальної фізіології. Автор науки – Огюст Конт. «Курс позитивної філософії» у 6 томах (1830-1842). Наука – соціальна фізика. Суспільство у розвитку підлягає законам природи. Спеснер застосовував принцип еволюції як основу будь-якого знання до вивчення суспільства з точки зору поступальності його розвитку.
Наприкінці 19 ст. – вплив еволюції та натуралізму. Натуралістичні школи соціології – географічна, соціал-дарвіністська, органічна тощо. Основні проблеми – групова поведінка, психологія натовпу, взаємовідносини індивідів.
Сучасний етап (з 70х років 20 ст.) – поглиблене і розширене знання про суспільство та основні процеси в ньому. Емпіричні методи - на високому рівні. Збодутки соціології все більше застосовуються. 1968 – при Академії наук України створено Інститут соціології який здійснює чималу науково-дослідну роботу.