Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії

Закономірності і природу виникнення та протікання конфлік­ту як суспільного явища вивчає соціологічна теорія конфлікту. Так, лід соціальним конфліктом розуміється зіткнення протилежних інте­ресів, цілей, позицій або поглядів суб'єктів соціальної взаємодії (індивідів, соціальних груп, суспільств тощо).

Соціальний конфлікт завжди пов'язаний з усвідомленням людьми протиріч своїх інтересів як членів тих чи інших соціаль­них груп з інтересами інших суб'єктів. Загострення цих протиріч часто породжують соціальні конфлікти, які протікають у відкритій або закритій формі.

В сучасній соціологічній науці існує два підходи до осмислен­ня сутності соціального конфлікту, марксистський і немарксистсь-кий (Р. Дарендорф, Л. Козер). Марксистська традиція розглядає соціальний конфлікт як явище, причини якого криються в само­му суспільстві, насамперед у протистоянні класів та ідеологій. Представники ж немарксистської теорії розглядають конфлікт як частину життя суспільства, яким необхідно вміти керувати, як і самим соціальним процесом, що не завжди веде до зміни соціаль­ної структури суспільства. Е. Дюркгейм і Т. Парсонс вбачали при­чиною соціальних конфліктів розбіжність інтересів і цілей соціаль­них груп, а сучасні вчені вважають, що не варто об'єктивні проти­річчя соціальних груп ототожнювати з соціальними конфліктами. Соціальні конфлікти завжди пов'язані з субєктивним усвідомлен­ням людьми протиріч своїх інтересів. Причиною є також соціаль­на нерівність.

Науковці виділяють такі стадії протікання конфлікту;

  1. передконфліктна або стадія формування конфлікту. На цій стадії протиріччя тільки формується, а чітко постають лише претензії;

  2. сутоконфліктна стадія або стадія інцеденту (ескалації) — стадія активних — відкритих і неприхованих дій сторін шо отримали назву конфлікт­ної поведінки]

  3. стадія вирішення (завершення) конфлікту — означає пошук та винайдення шляхів вирішення і припинення конфліктних дій шляхом зміни об'єктивної ситуації та психологічну перебудову конфліктуючих сторін.

післяконфліктна стадія означає повне і остаточне вирішен­ня конфлікту, припинення його на об'єктивному і суб'єктивному рівнях, психологічну перебудову з «образа ворога» на «образ парт­нера», а психологічна настроєність на боротьбу змінюється орієн­тацією на співробітництво.

55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість

Соціальний конфлікт (лат. conilictus — сутичка) — зіткнення двох або більше сторін, спрямованих на забезпечення своїх інте­ресів в умовах протидії. Роль соціального конфлікту та його соціальна значущість про­являється через його різноманітні функції. Під поняттям «функції конфлікту» розуміють ту роль, яку виконує конфлікт по відношен­ню до суспільства і його різних структур (організацій, окремих людей, соціальних груп).

У соціологічній науці склалося дві точки зору на сутність со­ціальних конфліктів. Одна з них (К Маркс) виходить з того, що конфлікт є тимчасовим станом суспільства, організації, який може бути подоланий ршоманітними засобами. За другою (Р. Дарендорф, Л. Козер та ін.), конфлікт є нормальним станом, обґєктивною оз­накою соціальних систем. Саме цим зумовлені функції соціальних конфліктів.

Можна виділити позитивні та негативні функції соціальних конфліктів.

Виділяють такі позитивні функції соціального конфлікту:

  • сигнальна — конфлікти виявляють недоліки і невирішені проблеми та сприяють відкритому вираженню позицій та інтересів;

  • інноваційна — сприяє розвиткові суспільства завдяки транс­формації сталих форм і руйнуванню не життєздатних структур;

  • консолідуюча функція полягає в об'єднанні людей, що захи­щають власні інтереси, у виникненні інтересу до співпраці;

  • активізуюча — конфлікт інтенсифікує, динамізує взаємодію людей, що позитивно позначається на темпах розвитку суспільства;

  • комунікативна — учасники конфлікту через цю функцію ус­відомлюють свої та чужі їм інтереси, виявляють загальні пробле­ми, пристосовуються одне до одного;

зняття психологічної напруги — часто саме конфлікт стає найефективнішим засобом нейтралізації або повного зняття пси­хологічної напруги між його учасниками.

Попри те, будь-який конфлікт приховує в собі загрозу ста­більності соціальної системи, нормальному функціонуванню су­спільства, нерідко призводить і до деградації його учасників. Усе це дає підстави для висновків і про негативні функції конфлікту.

Можна виділити такі негативні функції соціального конфлікту:

  • дестабілізуюча — проявляється в порушенні соціального клімату, єдності, стабільності суспільства, окремих його сфер, спільнот, колективів;

  • аксіологічна — втілюється у загостреному сприйнятті, оцінці цінностей, щодо яких спалахнула конфліктна ситуація, намаганні змінити систему пріоритетів тощо.

Якщо спробувати оцінити соціальний конфлікт об'єктивно і неупереджено, то можна сказати, що він ніколи не буває виключ­но позитивним чи виключно негативним. Конфлікт є позитивним моментом соціального розвитку, коли він сприяє суспільному про­гресу. Однак, кожний конфлікт завжди призводить до матеріаль­них та моральних витрат.

Отже, соціальні конфлікти відіграють важливі функції і відпо­відну роль для суспільства. Це можуть бути як позитивні (сигналь­на, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, психологічна), так і негативні (аксіологічна, дестабілізуюча).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]