Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

5. Характеристика основних законів і категорій соціології

Соціальний закон – суттєвий, об’єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх окремих власних дій.

Групи соціальних законів:

1) за масштабом реалізації: загальні (діють у всіх суспільних системах); спеціальні (дія обмежена однією чи кількома суспільними системами).

2) за способом вияву: статичні (стан суспільних відносин на конкретний час); динамічні (забезпечує розвиток і перехід суспільства з одного стану в інший).

3) за формою зв’язку:

- які віддзеркалюють незмінне співіснування соціальних явищ;

- які відображають тенденцію соціального розвитку;

- які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

- які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами.

Категорії соціології (найбільш суттєві поняття, які відображають предмет науки):

1) загальнонаукові (суспільство, соціальна система, соціальний розвиток);

2) безпосередні соціологічні (соціальна спільнота, соціальний статус, стратифікація, соціальний інститут);

3) дисциплін, суміжних з соціологією (особистість, сімя, економічна соціологія).

6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення

Функції соціології – основні обов’язки перед суспільством, важливі напрямки і сфери діяльності, які визначають сутність та основне призначення цієї науки.

Головні функції:

1) теоретико-пізнавальна (соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві);

2) практично-перетворювальна (вироблення науково обґрунтованих прогнозів щодо еволюції суспільства, які є основою перспективних планів соціального розвитку);

3) світоглядно-ідеологічна (пов’язана з участю соціології у формуванні ідеології у вигляді духовної або національної ідеї);

4) прогностична (можливість спрогнозувати можливі зміни поведінки соціальних об’єктів та змін у суспільному житті, передбачити тенденції розвитку суспільства);

5) критична (показує, що потрібно зберегти, зміцнити, розвинути та сигналізує про наявні та можливі негативні соціальні явища).

Другорядні:

1) інформаційна (отримання, систематизація, надання об’єктивної інформації);

2) оціночна (оцінка ефективності рішень);

3) культурна (підвищення культурного рівню);

4) описова (опис і систематизація дослідницького матеріалу);

5) гуманістична (гуманізація життя за рахунок соціально-справедливого ставлення до людських проблем).

7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст

Соціологія – відносно молода наука. На сучасному етапі основне завдання – вивчати й аналізувати процеси розвитку суспільства.

Основні завдання:

1) розкриття сутності соціальних законів;

2) виявлення загальних закономірностей соціального розвитку суспільства;

3) узагальнення розрізнених і неоднорідних знань, які здобуті емпіричним шляхом і формування їх у системі висновків, узагальнень, понять, категорій, законів;

4) орієнтація на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

5) вироблення спеціальних термінів і понять, які відображають сутність явищ конкретної соціальної сфери.

Перед соціологією стоїть надзвичайно вважливе завдання, пов’язане з розробкою цілісної системи соціологічного знання (здійснення подальшого аналізу, узагальнення практики соціальних досліджень, вироблення рекомендацій до способу життя сучасної людини).

Завдання щодо КСД (конкретних соціологічних досліджень):

1) інформаційні (дають змогу одержати первинні дані, тобто створюють інформаційну базу);

2) описові (на основі опису і нагромадження одержаного матеріалу відтворюють картину життєдіяльності);

3) критичного аналізу (покликане попереджувати про можливі негативні явища і наслідки).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]