Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація

Еволюція, революція, реформація, трансформація  та модернізація є видами соц. змін. Соц. еволюція – процес поступового розвитку сусп-ва та його елементів від найпростіших форм до складних. Характерною рисою еволюціоністичних теорій було визнання закономірності, природності, необхідності, спрямованості і тривалості змін. Розвиток людства вчені уявляли як прямолінійний процес руху людських суспільств від простого до складного. Цей рух є постійним і незворотнім. Величезне значення для цієї теорії мали праці Шпенглера, Тойнбі, Сорокіна, Данилевського, Вебера, Спенсера тощо. Стюарт, Байт, Парсонс – представники неоеволюціонізму – прийшли до висновку, що кожна культура, кожне сусп-во поряд з загальними тенденціями мають свою логіку еволюційного розвитку. Основна увага звертається не на послідовність необхідних стадій, а на причинний механізм змін. Соц. революції – це швидкі фундаментальні соц-ек. та політ. зміни, що здійснюються, як правило, насильницьким способом. Революція – це переворот, ініційований «знизу». В результаті революції відбуваються базові перетворення у соц. – класовій структурі сусп-ва, у цінностях та поведінці людей. У період революцій масова активність досягає свого піку, а соц. зміни – небачених темпів та глибини. Революційними також називаються швидкі та радикальні зміни, що мають місце в окремих сферах, підсистемах сусп-ва.

Реформування у соц. системах передбачають поступові зміни певних соц. інститутів, сфер життєдіяльності або системи загалом. Вони, зазвичай, ініціюються «згори» та проводяться за допомогою законодавчих актів, направлені на вдосконалення існуючої системи без її якісних змін. Реформи можуть набувати також і революційного характеру. Соц. трансформація – перетворення в сусп-ві у результаті певних цілеспрямованих або хаотичних соц. змін. Здійснюються системно та торкаються всіх сфер сусп. життя. Соц. модернізація – різноманітні прогресивні соц. зміни, у результаті яких соц. система, підсистема, покращує своє функціонування. Види: органічна (відбувається завдяки ресурсам власного розвитку, підготовлена внутр. еволюцією) та неорганічна (є реакцією на досягнення розвиненіших країн).

      Отже, зазначені вище поняття є видами соц. змін, які нині дедалі більше розуміють як інноваційний процес, що веде до зміни звичного способу життя, стереотипів, традицій, внесення динаміки у соц. порядок. Сьогодні, вивчаючи проблеми соц. зміни, вчені найчастіше зосереджують увагу на такому колі питань: джерела, спрямованість, причини соц. зміни, можливі варіанти реакції на неї. 

43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів

Соціальні рухи – сукупність колективних дій великої кількості людей, спрямованих на підтримку певних соц. процесів і змін або на протидію їм. Політичний рух – особлива форма сусп. руху, що визначається в найбільш загальному вигляді як спільне прагнення людей до реалізації певної політичної мети і політ. програми. Характерною їх ознакою ж документальне оформлення і забезпеченні, а характерною рисою – це активне використання політичних засобів, методів і способів для досягнення політичної мети. Екологічний рух. Цей рух не має чітко оформленої соц. групи, на основі якої формується його ініціативне ядро і рекрутуються найбільш палкі прихильники. Соц. базою виступає переважно інтелігенція і студентська молодь. Класичним прикладом є міжнародна організація «Грін піс». Соц. ефективність цього руху визначити досить складно, бо відсутні чіткі критерії оцінювання. Саме завдяки екологічному рухові пробоеми промислової деструкції природи регулярно представлені у ЗМІ. Релігійні рухи («секти»). За теологічним словником секта – громада, яка відокремилася від материнської конфесії в групу, що відірвалась від коріння релігії, наприклад, католицької, православної, протестантської. Через брак соц. сприйняття секти діють під прикриттям найрізноманітніших товариств, фондів, салонів відновлення фізичного чи психічного здоров’я тощо. Декларованою їх метою є доброчинна діяльність, піклування про фізичне та психічне здоров’я тощо. Головну роль у функціонуванні сект відіграють релігійні лідери, що виступають під ім’ям вчителя, гуру тощо. Молодіжний сусп. рух представлений здебільшого студентськими організаціями. Своїм становищем, станом внутрішньої структури, слабкою колективною організацією студентські організації не можуть вагомо впивати на розподіл влади, прийняття і виконання політичних рішень і нести всю повноту відповідальності за їх наслідки. Вага молодіжних організацій у сусп-відорослих почасти корелюється впливом політичних партій, гром. організацій і рухів поза навчальних закладів. Феміністичний рух виник у відповідь на соц-ек. та культурно-освітню дискримінацію жінок. Суб’єктом та соц. базою цього руху є досить чисельна статева група. Не можна казати, що цей рух не приніс результатів. У промислово і культурно розвинених країнах жінки вже мають право голосу, законом заборонена їх дискримінація у трудових стосунках та сфері освіти. Сучасний жіночий рух орієнтований переважно на зрівняння прав жінок з чоловіками у сфері побуту, сімейних справах, досягення фактичної рівності у керівництві держ. та громадськими справами.

Отже, діяльність конкретних видів сусп. рухів є дуже важливим і дієвим засобом урізноманітнення життя сусп-ва, перетворення його на більш плюралістичне, досконале. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]