- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
Еволюція, революція, реформація, трансформація та модернізація є видами соц. змін. Соц. еволюція – процес поступового розвитку сусп-ва та його елементів від найпростіших форм до складних. Характерною рисою еволюціоністичних теорій було визнання закономірності, природності, необхідності, спрямованості і тривалості змін. Розвиток людства вчені уявляли як прямолінійний процес руху людських суспільств від простого до складного. Цей рух є постійним і незворотнім. Величезне значення для цієї теорії мали праці Шпенглера, Тойнбі, Сорокіна, Данилевського, Вебера, Спенсера тощо. Стюарт, Байт, Парсонс – представники неоеволюціонізму – прийшли до висновку, що кожна культура, кожне сусп-во поряд з загальними тенденціями мають свою логіку еволюційного розвитку. Основна увага звертається не на послідовність необхідних стадій, а на причинний механізм змін. Соц. революції – це швидкі фундаментальні соц-ек. та політ. зміни, що здійснюються, як правило, насильницьким способом. Революція – це переворот, ініційований «знизу». В результаті революції відбуваються базові перетворення у соц. – класовій структурі сусп-ва, у цінностях та поведінці людей. У період революцій масова активність досягає свого піку, а соц. зміни – небачених темпів та глибини. Революційними також називаються швидкі та радикальні зміни, що мають місце в окремих сферах, підсистемах сусп-ва.
Реформування у соц. системах передбачають поступові зміни певних соц. інститутів, сфер життєдіяльності або системи загалом. Вони, зазвичай, ініціюються «згори» та проводяться за допомогою законодавчих актів, направлені на вдосконалення існуючої системи без її якісних змін. Реформи можуть набувати також і революційного характеру. Соц. трансформація – перетворення в сусп-ві у результаті певних цілеспрямованих або хаотичних соц. змін. Здійснюються системно та торкаються всіх сфер сусп. життя. Соц. модернізація – різноманітні прогресивні соц. зміни, у результаті яких соц. система, підсистема, покращує своє функціонування. Види: органічна (відбувається завдяки ресурсам власного розвитку, підготовлена внутр. еволюцією) та неорганічна (є реакцією на досягнення розвиненіших країн).
Отже, зазначені вище поняття є видами соц. змін, які нині дедалі більше розуміють як інноваційний процес, що веде до зміни звичного способу життя, стереотипів, традицій, внесення динаміки у соц. порядок. Сьогодні, вивчаючи проблеми соц. зміни, вчені найчастіше зосереджують увагу на такому колі питань: джерела, спрямованість, причини соц. зміни, можливі варіанти реакції на неї.
43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
Соціальні рухи – сукупність колективних дій великої кількості людей, спрямованих на підтримку певних соц. процесів і змін або на протидію їм. Політичний рух – особлива форма сусп. руху, що визначається в найбільш загальному вигляді як спільне прагнення людей до реалізації певної політичної мети і політ. програми. Характерною їх ознакою ж документальне оформлення і забезпеченні, а характерною рисою – це активне використання політичних засобів, методів і способів для досягнення політичної мети. Екологічний рух. Цей рух не має чітко оформленої соц. групи, на основі якої формується його ініціативне ядро і рекрутуються найбільш палкі прихильники. Соц. базою виступає переважно інтелігенція і студентська молодь. Класичним прикладом є міжнародна організація «Грін піс». Соц. ефективність цього руху визначити досить складно, бо відсутні чіткі критерії оцінювання. Саме завдяки екологічному рухові пробоеми промислової деструкції природи регулярно представлені у ЗМІ. Релігійні рухи («секти»). За теологічним словником секта – громада, яка відокремилася від материнської конфесії в групу, що відірвалась від коріння релігії, наприклад, католицької, православної, протестантської. Через брак соц. сприйняття секти діють під прикриттям найрізноманітніших товариств, фондів, салонів відновлення фізичного чи психічного здоров’я тощо. Декларованою їх метою є доброчинна діяльність, піклування про фізичне та психічне здоров’я тощо. Головну роль у функціонуванні сект відіграють релігійні лідери, що виступають під ім’ям вчителя, гуру тощо. Молодіжний сусп. рух представлений здебільшого студентськими організаціями. Своїм становищем, станом внутрішньої структури, слабкою колективною організацією студентські організації не можуть вагомо впивати на розподіл влади, прийняття і виконання політичних рішень і нести всю повноту відповідальності за їх наслідки. Вага молодіжних організацій у сусп-відорослих почасти корелюється впливом політичних партій, гром. організацій і рухів поза навчальних закладів. Феміністичний рух виник у відповідь на соц-ек. та культурно-освітню дискримінацію жінок. Суб’єктом та соц. базою цього руху є досить чисельна статева група. Не можна казати, що цей рух не приніс результатів. У промислово і культурно розвинених країнах жінки вже мають право голосу, законом заборонена їх дискримінація у трудових стосунках та сфері освіти. Сучасний жіночий рух орієнтований переважно на зрівняння прав жінок з чоловіками у сфері побуту, сімейних справах, досягення фактичної рівності у керівництві держ. та громадськими справами.
Отже, діяльність конкретних видів сусп. рухів є дуже важливим і дієвим засобом урізноманітнення життя сусп-ва, перетворення його на більш плюралістичне, досконале.