Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем

Суспільство – сукупність людей, об’єднаних історично сформованими формами їх взаємодії з метою задоволення своїх потреб.

Ознаки суспільства:

1) обєднання має територію,яку вважає своєю власністю;

2) є власна назва і історія;

3) має власну систему управління;

4) його поєднує загальна система цінностей – звичаїв, традицій, норм, яку називають культурою;

5) воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, які вже є його визнаними представниками;

6) шлюби укладаються між представниками цього обєднання;

7) обєднання не є частиною більшої системи (суспільства).

Соціокультурна система – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.

Наукові процеси щодо виникнення суспільства:

1) природна (праця створила людину);

2) божественна;

3) космічна (людство створене інопланетянами);

4) інструментальна (основний чинник формування суспільства – розум і кмітливість, завдяки яким були знайдені знаряддя для задоволення власних потреб);

5) критична (сила та розум розподілені між людми нерівномірно і суспільство повинно це подолати).

Соцієтальні підсистеми (традиціоналісти): техносфера (енергетична); соціосфера (соціальні інститути); біосфера; сфера влади; інформосфера.

Соцієтальні підсистеми (марксисти):

1) політична (сукупність соц звязків і взаємин людей у сфері політики);

2) соціальна (у галузях освіти, медицини, дозвілля тощо);

3) духовна (у сфері культури, науки, релігії);

5) економічна (в економічній – заводи, банки, магазини тощо).

20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства

Формаційна базується на матеріалістичному або марксистському вченні. Основна підстава виникнення формації – спосіб виробництва і форма власності.

Суспільно-економічні формації – конкретно-історичні типи суспільства, послідовні сходинки історичного розвитку людства, обумовлені певним способом виробництва і формою власності (первісна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична).

Основні елементи, притаманні формації – базис (сукупність виробничих відносин, основа економічного ладу); надбудова (ідеологічні, політичні, духовні і соціально-правові відносини).

Стадійний підхід (Данєль Белл – 1919). Історія людства: до індустріальна (аграрна); індустріальна; постіндустріальна (інформаційна). Основа зміни стадій – суто економічний базис; сукупність культурно-технологічних ціннісних орієнтирів та ідеалів людини, її соціальний, політичний, майновий стан. На попередніх стадіях пріоритетні вимоги ставляться до розвитку економіки і техніки; на постіндустріальній – знання, інформації, новітніх технологій.

21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення

Соціальна структура суспільства – сукупність стійких і впорядкованих зв’язків між об’єктивно існуючими суспільними класами, соціальними групами й спільностями людей; відбиває диференціацію суспільства на групи людей.

1) В широкому розумінні (різняться статтю, віком, расою, релігією тощо):

- демографічні (діти, молодь, середнього віку, пенсіонери);

- етнічні (українці, росіяни, білоруси);

- поселенські (жителі сіл, міст).

2) В вузькому розумінні (групи людей, що мають власне соціальне становище у суспільстві, займають особливе місце в суспільному виробництві. Наприклад: робітники, селяни, вчителі, студенти).

Соціальна стратифікація (прийшло з геології – розшарування по вертикалі; підстава розшарування - доходи). Раніше теорія класової побудови і теорія стратифікації протиставлялись, зараз вважається, що страти доповнюють і збагачують класову диференціацію.

Приналежність людини до страти має дві складові:

1) суб’єктивна (персонально-психологічна ідентифікація);

2) об’єктивна (реальне входження в певну верству).

Англійський соціолог Ентоні Гідденс (1938) - основні історичні типи стратифікованого суспільства:

1) Рабство - гранична форма нерівності, за якої одні люди володіли іншими.

2) Касти – суворе ієрархічне і довічне закріплення людини за своєю стратою.

3) Стани (властиві європейському феодалізму) - групи людей, нерівність між якими визнана звичаями та юридичним прикріпленням до певної страти.

4) Класи (відсутні чіткі межі між різними групами, вони відкриті для всіх страт):

- вищий клас - всі, має високий майновий ценз (багатство);

- середній клас – відносно забезпечена частина суспільства, що володіє власністю, свободою вибору діяльності, яка складається в основному з кваліфікованих, діяльних кадрів суспільства;

- нижчий клас - малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]