- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
Суспільство – сукупність людей, об’єднаних історично сформованими формами їх взаємодії з метою задоволення своїх потреб.
Ознаки суспільства:
1) обєднання має територію,яку вважає своєю власністю;
2) є власна назва і історія;
3) має власну систему управління;
4) його поєднує загальна система цінностей – звичаїв, традицій, норм, яку називають культурою;
5) воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, які вже є його визнаними представниками;
6) шлюби укладаються між представниками цього обєднання;
7) обєднання не є частиною більшої системи (суспільства).
Соціокультурна система – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.
Наукові процеси щодо виникнення суспільства:
1) природна (праця створила людину);
2) божественна;
3) космічна (людство створене інопланетянами);
4) інструментальна (основний чинник формування суспільства – розум і кмітливість, завдяки яким були знайдені знаряддя для задоволення власних потреб);
5) критична (сила та розум розподілені між людми нерівномірно і суспільство повинно це подолати).
Соцієтальні підсистеми (традиціоналісти): техносфера (енергетична); соціосфера (соціальні інститути); біосфера; сфера влади; інформосфера.
Соцієтальні підсистеми (марксисти):
1) політична (сукупність соц звязків і взаємин людей у сфері політики);
2) соціальна (у галузях освіти, медицини, дозвілля тощо);
3) духовна (у сфері культури, науки, релігії);
5) економічна (в економічній – заводи, банки, магазини тощо).
20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
Формаційна базується на матеріалістичному або марксистському вченні. Основна підстава виникнення формації – спосіб виробництва і форма власності.
Суспільно-економічні формації – конкретно-історичні типи суспільства, послідовні сходинки історичного розвитку людства, обумовлені певним способом виробництва і формою власності (первісна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична).
Основні елементи, притаманні формації – базис (сукупність виробничих відносин, основа економічного ладу); надбудова (ідеологічні, політичні, духовні і соціально-правові відносини).
Стадійний підхід (Данєль Белл – 1919). Історія людства: до індустріальна (аграрна); індустріальна; постіндустріальна (інформаційна). Основа зміни стадій – суто економічний базис; сукупність культурно-технологічних ціннісних орієнтирів та ідеалів людини, її соціальний, політичний, майновий стан. На попередніх стадіях пріоритетні вимоги ставляться до розвитку економіки і техніки; на постіндустріальній – знання, інформації, новітніх технологій.
21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
Соціальна структура суспільства – сукупність стійких і впорядкованих зв’язків між об’єктивно існуючими суспільними класами, соціальними групами й спільностями людей; відбиває диференціацію суспільства на групи людей.
1) В широкому розумінні (різняться статтю, віком, расою, релігією тощо):
- демографічні (діти, молодь, середнього віку, пенсіонери);
- етнічні (українці, росіяни, білоруси);
- поселенські (жителі сіл, міст).
2) В вузькому розумінні (групи людей, що мають власне соціальне становище у суспільстві, займають особливе місце в суспільному виробництві. Наприклад: робітники, селяни, вчителі, студенти).
Соціальна стратифікація (прийшло з геології – розшарування по вертикалі; підстава розшарування - доходи). Раніше теорія класової побудови і теорія стратифікації протиставлялись, зараз вважається, що страти доповнюють і збагачують класову диференціацію.
Приналежність людини до страти має дві складові:
1) суб’єктивна (персонально-психологічна ідентифікація);
2) об’єктивна (реальне входження в певну верству).
Англійський соціолог Ентоні Гідденс (1938) - основні історичні типи стратифікованого суспільства:
1) Рабство - гранична форма нерівності, за якої одні люди володіли іншими.
2) Касти – суворе ієрархічне і довічне закріплення людини за своєю стратою.
3) Стани (властиві європейському феодалізму) - групи людей, нерівність між якими визнана звичаями та юридичним прикріпленням до певної страти.
4) Класи (відсутні чіткі межі між різними групами, вони відкриті для всіх страт):
- вищий клас - всі, має високий майновий ценз (багатство);
- середній клас – відносно забезпечена частина суспільства, що володіє власністю, свободою вибору діяльності, яка складається в основному з кваліфікованих, діяльних кадрів суспільства;
- нижчий клас - малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації.