Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя

     Соціальні рухи – сукупність колективних дій великої кількості людей, спрямованих на підтримку певних соц. процесів і змін або на протидію їм. Спричинюють їх незадоволеність людей життям загалом або певними його аспектами. Соц. рухи, з одного боку, можуть нагнітати напруження і конфлікти у сусп., з іншого – бути засобом та інструментом їх подолання. Соц. рухи є динамічними процесами і тому не мають своєї організації, офіційного членства з фіксованими правами і нормами поведінки, санкціями, закріпленими статусними ролями. У своєму розвитку соц. рухи проходять кілька стадій: виникнення, об’єднання, формалізації, розпаду і зникнення. Метою сусп. рухів можуть бути соц. перевороти (революція), конкретні політичні надбання (рух в підтримку політичного лідера); економічні, культурні, соц. та інші реформи, поліпшення екологічної ситуації, зміна свідомості та поведінки учасників руху (культові рухи); поліпшення правового, матеріального та соц. становища окремих груп населення (молодіжний, феміністичний рухи) тощо. Одні рухи переслідують обмежені за масштабом цілі, інші відзначаються надзвичайною широтою.

      Отже, соц. рухи спрямовані на стимулювання, розвиток суспільних процесів або на їх стримування чи навіть придушення. Природа, характер та їх спрямованість залежать від змісту світових, регіональних і нац. процесів, стану сусп-ва. 

41. Форми соц. Руху: еволюція і революція

      Виділяють 2 основні форми  соціального руху – еволюція та революція. Автори соціально-еволюціоністичної теорії (Спенсер, Конт, Дюркгейм) зазначали, що суспільство розвивається від нижчих форм до вищих, і цей розвиток є постійним та незворотнім. Вони вважали, що всі суспільства розвиваються за однаковою схемою та долають один і той же шлях, лише ускладнюючи свою структуру. За цією теорією, історичний процес – це частина загального, різноманітного й активного процесу еволюції всесвіту, Землі, культури. Г. Спенсер розробив схему соціально-еволюційного процесу, якою намагався довести, що сусп-во у своєму розвитку уподібнюється біологічному організму, розвиваючись на основі загальної еволюції. А всі зміни відбуваються у напрямку удосконалення, гармонізації та відповідності всіх частин єдиному цілому. Е. Дюркгейм вперше обґрунтував положення, що розподіл праці є причиною і наслідком поступового ускладнення сусп-ва. Теорія революційного перетворення сусп-ва розроблена Марксом та Енгельсом. Марксистська концепція сусп. розвитку базується на формаційному підході в тлумаченні історії. Тобто, людство у своєму розвитку проходить 5 основних формацій: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну. Перехід від однієї суспільно-політичної формації до іншої здійснюється на основі соц. революції. Революція передбачає переворот «знизу», заміну правлячої еліти та залучення до політ. діяльності широких мас населення. Економ. основою революції виступає конфлікт. Цей конфлікт проявляється в посиленні соц. антагонізмів і загостренні класової боротьби між пануючим класом, зацікавленим у збереженні існуючого ладу, і пригніченими класами. Захопивши владу, клас, що переміг, здійснює перетворення в усіх інших сферах суспільного життя, форм. нову систему соц-ек. і духовних відносин.

      Таким чином, еволюційна та революційна форми соц. руху ґрунтуються на ідеї сусп. прогресу, позитивного розвитку, хоча і є докорінно протилежними. 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]