Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры на гражданку.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
182.43 Кб
Скачать
  1. Поняття цивільного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.

Цивільне право як галузь права – це системна сукупність правових норм, що становлять основний зміст приватного права та регулюють особисті немайнові й майнові відносини, які ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників, з метою задоволення останніми власних матеріальних і духовних потреб та інтересів.

Цивільне право як наука – це систематизована сукупність знань про цивільно-правове регулювання суспільних відносин, властивості та закономірності його розвитку, способи досягнення його ефективності, засоби отримання нових знань, необхідних для подальшого вдосконалення цивільного права.

Як галузь ЦП, так і його наука має свій пред­мет. Але, якщо предметом цивільного права є певні суспільні відносини, то предметом науки є саме цивільне право як галузь права, цивільне законодавство, законодавчі акти, в яких мають місце норми цивільного права, інші його джерела, правозастосовча практика тощо.

Цивільне право як навчальна дисципліна має за мету, пере­дусім, навчити цивільному праву і науці цивільного права, що передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх за­стосування, прищеплення навичок і вмінь аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання. Базою для навчання є цивільне законодавство, наука цивіль­ного права, загальна теорія права, філософія, історія та інші на­уки. 

  1. Предмет і метод цивільно-правового регулювання.

Предметом ЦП як галузі права є сукупність суспільних відносин, що регулюються його нормами, тобто особисті немайнові та майнові відносини.

Майнові відносини - це конкретні вольові відносини з при­воду належності, використання чи переходу нерухомого і рухо­мого майна та інших матеріальних благ від одного суб´єкта до іншого. Для цивільного права важливими є не речі та способи їх ви­робництва, а вольові відносини між людьми, що обумовлені їх прагненням до задоволення різноманітних життєвих потреб. Норми цивільного права забезпечують людині можливість за­довольняти свої потреби в речах, а також встановлюють межі, в рамках яких суб´єкти можуть володіти, користуватися й роз­поряджатися своїм майном, не порушуючи при цьому прав ін­ших осіб. За змістом майнові відносини поділяються на три групи: а) відносини власності (закріплюють існую­чий розподіл матеріальних благ); б) відносини у галузі товарообігу (зв'язані з переходом матеріальних благ від одних суб'єктів до інших).

Термін «особисті немайнові права» вживається для позначення різно­манітних суб'єктивних прав, які належать громадянину або соціальному утворенню. В даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи: жит­тя, здоров'я, честь, гідність, ім'я, авторство. Вони індивідуа­лізують особу, втілюють її морально-політичну оцінку з боку суспільства. Зазначені особисті права поділяються на групи: а) особисті права, пов'язані з майновими, наприклад, осо­бисті права авторів творів в галузі науки, літератури і мистец­тва, наукових відкриттів, винаходів, раціоналізаторських про­позицій; б) особисті права, які виникають та існують незалежно від майнових, тобто не пов'язані з ними, наприклад, право на ім'я, честь, гідність, на листи, щоденники, записки.

Правова галузь повинна мати свій специфічний метод правового регулювання, тобто сукупність правових засобів та способів впливу відповідної галузі права на суспільні відносини, що становлять її предмет. Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками:

  1. Юридична рівність учасників, самостійність та незалежність (учасники правовідносин наділені юридично рівними можливостями щодо набуття та здійснення цивільних прав та створення і виконання цивільних обов’язків і не перебувають між собою у будь-якій залежності);

  2. Диспозитивність у виборі поведінки (право сторін самостійно визначати характер своїх відносин у межах чинного законодавства);

  3. Судове вирішення спорів;

  4. Наявність майнової відповідальності сторін (до учасника правовідносин, який не виконує своїх обов’язків, порушує права інших або створює перешкоди для їх нормальної реалізації гарантується застосування обтяжливих заходів, переважно майнового характеру, що спрямовані на відновлення порушеного права, охоронюваного законом інтересу чи блага потерпілого учасника);

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]