- •Поняття цивільного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.
- •Предмет і метод цивільно-правового регулювання.
- •Функції і принципи цивільного права.
- •Система цивільного права України.
- •Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •Предмет і методи науки цивільного права.
- •Поняття та види джерел цивільного права. Значення судової практики для розвитку цивільного права.
- •Цивільне законодавство, його ієрархія. Місце міжнародних договорів України в системі джерел цивільного права.
- •Дія цивільного закону в часі, просторі та за колом осіб.
- •Поняття і класифікація цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільного правовідношення.
- •Правоздатність фізичної особи. Заборона на заняття певними видами діяльності.
- •Суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок: поняття й структура.
- •Дієздатність фізичної особи: поняття та ступені дієздатності.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи й визнання її недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки.
- •Місце проживання ф.О. Визнання ф.О. Безвісно відсутньою і оголошення її померлою: підстави й правові наслідки. Наслідки повернення особи.
- •Поняття юридичної особи. Ознаки юридичної особи, зовнішні форми їх прояву.
- •Правоздатність юридичної особи. Ліцензування окремих видів господарської діяльності.
- •Органи управління юридичної особи, їх повноваження.
- •Виникнення та державна реєстрація юридичної особи. Місце знаходження юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи: поняття, способи, їх характеристика.
- •Відокремлені підрозділи юридичної особи, особливості їх статусу. Дочірні підприємства.
- •6)У залежності від наявності між ю.О.Відносин залежності:
- •Особливості правового статусу акціонерного товариства.
- •Особливості правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю й товариства з додатковою відповідальністю.
- •Особливості правового статусу командитного товариства і повного товариства.
- •Особливості правового статусу виробничого кооперативу.
- •Правосуб'єктність держави Україна в цивільних правовідносинах.
- •Участь держави Україна в цивільно-правовому обороті.
- •Відповідальність держави за своїми зобов'язаннями.
- •Поняття, види і класифікація об'єктів цивільних прав.
- •1)У залежності від пов’язаності об’єкту з особистістю носія:
- •2)За критерієм оборотоздатності:
- •3)За правовим режимом і цільовим призначенням:
- •Поняття речі як об'єкту цивільних правовідносин. Класифікація речей і її правове значення.
- •1)Види речей в залежності від оборотоздатності:
- •2)У залежності від можливості пересування:
- •3)Залежно від здатності речей зберігати своє призначення при поділі:
- •4)В залежності від можливостей індивідуалізації:
- •Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.
- •Послуги й результати робіт як об'єкти цивільних прав.
- •Поняття та класифікація підстав виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.
- •Поняття й класифікація правочинів.
- •Класифікація:
- •Форма правочинів і наслідки її недотримання.
- •Поняття і особливості цивільно-правової відповідальності.
- •Види цивільно-правової відповідальності, їх класифікація.
- •Підстава цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення.
- •Вина учасників цивільного правовідношення: презумпція, вплив форми вини на обсяг цивільно-правової відповідальності. Відповідальність без вини.
- •Збитки: поняття, види. Обчислення збитків. Співвідношення збитків з неустойкою.
- •Компенсація моральної шкоди в цивільному праві.
- •Поняття строків та термінів в цивільному праві. Види і класифікація строків.
- •1. Залежно від суб'єкта встановлення строків:
- •За правовими наслідками:
- •4. За характером визначеності:
- •Поняття й значення строку позовної давності. Початок перебігу строку позовної давності.
- •Поняття і зміст права власності. Ризик випадкової загибелі речі, тягар власності. Межі здійснення права власності.
- •Підстави виникнення права власності.
- •Підстави припинення права власності.
- •Обмежені речові права (сервітут, емфітевзис, суперфіцій).
- •Система форм власності та її значення.
- •Зміст права власності: поняття, співвідношення правомочностей.
- •Право приватної власності фізичної особи: об'єкти, особливості виникнення і припинення.
- •Право власності господарського товариства. Поняття статутного капіталу фонду господарського товариства, особливості його формування.
- •Право власності Українського народу, його об'єкти.
- •Право державної власності, особливості виникнення. Органи, що управляють об'єктами державної власності.
- •Право комунальної власності: суб'єкт, об'єкти, особливості виникнення.
- •Спільна часткова власність: поняття, підстави, особливості відчуження частки, припинення.
- •Спільна сумісна власність: поняття, підстави виникнення. Режим спільної сумісної власності подружжя.
Підстави припинення права власності.
Підстави припинення права власності можуть бути поділені на дві групи. До першої належать випадки, коли припинення права власності у однієї особи передбачає водночас виникнення права власності у іншої, тобто виникає правонаступництво (наприклад, при продажу речі права продавця на річ переходять до покупця). До другої групи можна віднести випадки, коли право на річ припиняється внаслідок того, що річ знищена чи використана власником.
Відповідно до ст. 346 ЦК право власності припиняється у разі:
відчуження власником свого майна;
відмови власника від права власності;
припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
знищення майна;
викупу пам'яток історії та культури;
викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;
викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;
звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
реквізиції;
конфіскації;
припинення юридичної особи чи смерті власника.
цей перелік не є невичерпним.
Підстави припинення права власності можуть бути поділені на:
а) такі, що залежать від волі власника;
б) такі, що не залежать від волі власника.
До першої групи можна віднести правочини, укладені власником щодо відчуження свого майна (продаж, дарування, міна), відмову власника від своєї власності, знищення майна власником та ін.
Другу групу становлять, наприклад, випадки примусового продажу або примусового вилучення майна, що передбачені законом (реквізиція, конфіскація), знищення майна власника іншою особою, загибель майна власника внаслідок стихійного лиха тощо.
Обмежені речові права (сервітут, емфітевзис, суперфіцій).
Сервітут — обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володарю) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Емфітевзиc - це довгострокове, відчужуване та успадковувань речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.
Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта). Стороною відносин емфітевзису не може бути особа, якій земельна ділянка надана на умовах постійного користування чи на умовах оренди. Об'єктом емфітевтичного права є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться у приватній, комунальній або державній власності. Таке користування має обмежений характер, оскільки власник передає емфітевту право володіння та право цільового користування земельною ділянкою, зберігаючи за собою право розпорядження нею. Сторони можуть звузити межі цільового використання земельної ділянки, наприклад, зазначивши, що вона має використовуватися під ріллю або багаторічні насадження тощо.
Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. За договором про емфітевзис власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності.
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб.
Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.