56. Збитки: поняття, види. Обчислення збитків. Співвідношення збитків з неустойкою.

Збитки – ті негативні наслідки, що настали в майновій сфері потерпілого внаслідок здійснення проти нього цивільного правопорушення. ВИДИ:

Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв´язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які осо­ба зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Іншими словами - це сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок неправомірних дій боржника.

Упущена вигода - це та сума, на яку не збільшилось майно кредитора через правопорушення. Упущена вигода включає в себе доходи, які потерпілий міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. При цьому необхідно врахувати правило, за яким той, хто одержав доходи внаслідок правопорушення, повинен відшкодувати упущену вигоду потерпілому в розмірі, не менше за одержані ним доходи.

ЦЗ закріплює принцип повного відшкодування збитків, а це означає, що відшкодуванню підлягають як дійсні збитки, так і упущена вигода. Але в деяких установлених законом випадках допускається відхилення від цього принципу. Так, ЦК України передбачає можливість обмеження розміру відповідальності по зобов´язаннях, а Закон «Про захист прав споживачів» передбачає відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров´ю або майну споживача товарами (послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки, в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.

У період інфляції має практичне значення визначення суми збитків. За загальними правилами така сума визначається за цінами, що діяли на момент винесення судового рішення про стягнення збитків.

Неустойка – передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов´язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов´язання. Слово «неустойка» спочатку означало лише саму несправність боржника у виконанні певної домовленості, а потім почало застосовуватися в законодавстві для визначення правових наслідків, що наступали у разі невиконання чи неналежного виконання зобов´язання. Таким чином, поняття «неустойка» означає факт неспроможності боржника і визначає правові наслідки такої неспроможності.

Взагалі юридична наука розрізняє такі види неустойки залежно від її співвідношення зі збитками:

• виключна неустойка, після стягнення якої збитки не відшкодовуються;

• залікова неустойка, після стягнення якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою;

• альтернативна неустойка – за вибором кредитора він може стягнути або неустойку, або збитки;

• штрафна неустойка, після стягнення якої збитки відшкодовуються у повному обсязі

Отже, п. 1 ст. 624 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.