38. Поняття й класифікація правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має такі основні ознаки:

1) це вольовий акт, тобто в ньому наявна єдність волі (внутрішнє бажання особи досягти поставленої мети) та волевиявлення (зовнішній вияв волі, який може бути юридично оцінено). Зафіксований певним чином спосіб волевиявлення – це форма правочину.;

2) це правомірна дія, що вчинена відповідно до вимог закону;

3) цілеспрямована дія - він спрямований на виникнення, припинення чи зміну цивільних правовідносин, внаслідок вказівки на це в законі.

Класифікація:

1)У залежності від кількості сторін:

А)Односторонні;

Б)Двосторонні;

В) Багатосторонні;

2)У залежності від моменту уклад. правочину:

А) Консенсуальні (вваж.укладеними з моменту досягнення угоди - д-р купівлі-продажу, міни, поставки)

Б)Реальні (необхідна передача речі - д-р позики)

3)У залежності від наявності у сторін правочину зобов’язань щодо зустрічного надання:

А)Відплатні(є майновий обов’язок – зустрічне передання речі,грошей)

Б)безвідплатні

4.відплатні правочини в залежності від обсягу зустрічного надання на момент вчин.правочину:

А)Мінові (обмін певними благами)

Б)Ризикові (неможливість заздалегідь передбачити отримання певного блага)

5.За критерієм визначеності правової мети:

А)Каузальні(визначена мета)

Б)Абстрактні(невизначена)

6.У залежності від встановл. строку при вчин. правочину:

А) Строкові:

- з відкладною умовою;

- зі скасувальною обставиною;

Б) Безстрокові:

7.У залежності від предмету правочину:

А) Дрібні, побутові

Б) Значні правочини(вчинені напр. АТ)

8. У залежності від наявності довірчих відносин між сторонами:

Фідуціарні правочини – договір доручення,напр.

9.У залежності від місця вчинення правочину:

Правочини,які вчиняються на товарній біржі,напр..форварний контракт.

10.Залежно від характеру відносин між сторонами:

• Фідуціарні – правочин, в яких між сторонами існують довірливі відносини (договір доручення, управління майном).

• Алеаторні – пов’язані з ризиком (договір вічного утримання, догляду).

39. Умови дійсності правочинів.

Це передбачені законом вимоги, додержання яких необхідним у момент вчинення правочину для забезпечення його дійсності.

Ці умови:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

40. Форма правочинів і наслідки її недотримання.

Форма правочинів – це зовнішнє вираження та закріплення волевиявл. особи на вчин.правочину.

1)Усна форма- можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

2)Письмова форма :просто та складна,коли відбув. нотаріальне посвідчення правочину.

Правочин є таким,що вчиняється у письмовій формі,якщо:

- його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

- воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

- він підписаний його стороною (сторонами) ( якщо ю.о., то +печатка)

• Використання факсимільного відтворення підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

• Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі :

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між ф.о. та ю.о., крім правочинів,які викон.у мом. вчинення

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, які викон.у мом. Вчинення;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Нотаріальне посвідчення правочину:

1.У випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору(правочину) такий договір(правочин) є нікчемним.

• Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Держ.реєстрація правочину не є самостійною формою правочину.

41. Недійсні правочини. Оспорювані правочини.

42. Недійсні правочини. Нікчемні правочини.

43. Наслідки визнання правочину недійсним.

44. Поняття і суб'єкти представництва.

45. Виникнення і види представництва.

46. Довіреність: поняття, форма, строк дії.

47. Передоручення. Припинення довіреності та наслідки припинення.

48. Поняття і принципи здійснення цивільних прав і виконання обов'язків.

49. Межі здійснення цивільних прав. Поняття зловживання правом.

50. Захист цивільних прав: поняття, форми і способи захисту.

51. Самозахист цивільних прав та міри оперативної дії на порушника.