Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ СОЦИОЛОГИЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
257.19 Кб
Скачать

62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери

Кожна людина має власні думки, переконання, почуття тощо. Разом вони визначають зміст та характер людської поведінки.

Для соціології ж істотне значення мають соціальні (типові) думки та почуття людей. Об'єктом досліджень виступають інтере­си та відносини людей, що живуть у подібних обставинах, та схожі за соціальними характеристиками. На підставі істотних соціальних якостей визначають соціальний тип особистості.

Соціальний тип особистості — це сукупність повторюваних якостей людини як соціальної істоти. Він є результатом взаємодії історичних, культурних, економічних та соціальних умов життє­діяльності людини.

У соціологічній науці є два підходи, за якими виділяють со­ціальні типи особистості. Згідно з першим підходом всіх людей у суспільстві ділять на три соціальні типи:

  1. ідеальний — такий, що втілює особливості соціального ідеа­лу певного суспільства і відповідає його ідеології;

  2. нормативний (базисний) — представляє сукупність якостей особистості, необхідних для розвитку певного суспільства. Фор­мується сукупністю прагматичних проблем;

  3. модальний (реальний) — переважаючий тип особистості на певному етапі розвитку суспільства. Формується на рівні повсяк­денного життя і соціальних контактів. Може суттєво відрізнятися від нормативного та ідеального типів.

Деякі вчені інакше розрізняють соціальні типи особистосте

  1. конформісти — особистості, «розчинені» у суспільстві. Для них характерні духовна обмеженість та потяг до стадності, пасив­не пристосування;

  2. відчуженні — особистості, що відокремлюються від держави та інтересів суспільної системи. Це особистості з глибоким внутрішнім протистоянням поглядів стосовно існуючого навколо суспільства;

  3. 3. лідери — особистості, відкриті для перспективи подальшого розвитку суспільства та спроможні брати в цьому безпосередню

участь. Вони можуть недовіряти владі, тягнутися до релігії, бути

неординарними та роздвоєними у свідомості.

Отже, на підставі істотних соціальних якостей за першим підхо­дом виділяють три основні соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний, а за іншими — деякі вчені, опираючись на соціально-історичну типологію, виокремлюють конформістів, відчуженців та лідерів. Знання соціологічної типології особистос­тей має суттєву роль щодо уявлення типової стратифікації насе­лення країни і здійснення відповідної соціально-економічної та духовної політики у державі.

63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей

Люди живуть у соціально нерівному (стратифікованому) суспільстві. Окремі його члени різняться за рівнем доходів, обся­гом владних повноважень, авторитетом, за професією тощо. Саме у суспільстві відбувається соціалізація особистості — процес її формування на основі навчання та виховання, засвоєння соціальних ролей та певного досвіду, що робить людину членом суспільства. Процес соціалізації здійснюється як завдяки відносно постійним чинникам (отримання освіти у навчальних закладах), так і завдя­ки більш стихійним, несподіваним чинникам.

Завдяки стратифікації та соціалізації індивід не тільки вклю­чається в життя суспільства, а й одержує та змінює свій соціальний статус і соціальні ролі.

У науковий вжиток поняття «соціальний статус» запровадив М. Вебер. Статус він трактував як суспільне визнання у формі по­зитивних чи негативних привілеїв. У сучасному розумінні це по­няття охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: освіту, посаду, вік, стать тощо.

Соціальний статус особистості — це положення людини у суспільстві, яке вона займає як представник певної соціальної групи.

Вчені виділяють ще й особистий статус — становище людини в малій (первинній) групі, що обумовлюється тим, як ставляться до неї оточуючі. Якщо соціальний статус визначає місце індивіда в суспільстві загалом, то особистий — його позицію серед безпо­середньо оточуючих людей.

Соціальні статуси поділяють на два основні типи:

  1. приписаний (привласнений, природний) — статус, що на­в'язується суспільством незалежно від волі та зусиль суб'єкта. Найчастіше набувається від народження (раса, національність, стать, вік, тощо);

  2. досягнутий (здобутий) — надбаний зусиллями самої люди­ни (освіта, посада, сімейне становище, тощо).

У сучасному суспільстві кожна людина виконує низку ролей, наприклад, громадянина держави, студента, покупця та ш. Уся су­купність соціальних ролей, що виконуються однією особистістю, називається рольовим набором. Соціальна роль — це типова пове­дінка людини, що пов'язана з її соціальним статусом та відповідає прийнятим у суспільстві нормам.

Соціальні ролі можуть бути закріплені формально (наприк­лад, законом) або мати неформальний характер (закріплюватись походженням, моральними нормами). Соціальна роль тісно по­в'язана із соціальною позицією особистості — її місцем у системі соціальних відносин.

Отже, завдяки соціалізації особистості та стратифікації лю­дей у суспільстві виникає таке поняття, як соціальний статус осо­бистості. Статус може бути приписаний від народження або при­дбаний завдяки зусиллям людини протягом життя. Окрім цього, люди виконують певні соціальні ролі в залежності від навколиш­ньої обстановки.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]