1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці

Чинне законодавство передбачає створення спеціальних органів з нагляду за виконанням усіх законів у галузі охорони праці.

Нагляд за дотриманням законодавства про охорону праці здійс­нюється завдяки чіткій структурі організації і контролю за станом умов праці в галузях народного господарства. Цю структуру утво­рюють:

а) державні органи — згідно з положенням про ці органи;

б) громадські організації і комісії з охорони праці професійних спілок.

Державний нагляд за дотриманням законів та інших норматив­но-правових актів про охорону праці здійснюють:

1. Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держ-комнаглядохоронпраці);

2. органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністер­ства охорони здоров'я;

3. Державний пожежний нагляд Міністерства надзвичайних ситуацій;

4. Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки Міністерст­ва екології та природних ресурсів України.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать ні від яких господарських органів, об'єднань громадян і місцевих дер­жавних адміністрацій і не є підзвітними чи підконтрольними їм.

Усі ці органи діють незалежно один від одного в межах своєї компетенції на підставі відповідних положень. Однак координація роботи вищезазначених органів покладається на Державний комітет з нагляду за охороною праці.

Держнаглядохоронпраці утворено згідно з постановою Кабіне­ту Міністрів від 27 січня 1993 року № 62.

Нині в складі Держнаглядохоронпраці створено на місцях територі­альні управління та підпорядковані їм інспекції, що діють відповідно до

Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною пра­ці, затвердженого Указом Президента від 16 січня 2003 р. № 29/2003.

Держнаглядохоронпраці очолює голова, якого призначає на по­саду й звільняє з посади в установленому порядку Президент Украї­ни. Голова розподіляє обов'язки між заступниками та призначає ке­рівників структурних підрозділів.

Для вирішення питань, що належать до компетенції Держнагля­дохоронпраці, у його складі утворюється колегія з керівних праців­ників Комітету. До складу колегії можуть входити керівники центральних органів виконавчої влади. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів за поданням го­лови Держнаглядохоронпраці.

1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці

Державний нагляд за дотриманням законодавства, правил і норм з охорони праці здійснюють спеціальні інспекції, комітети та інші органи.

Державний комітет з нагляду за охороною праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Кабінет Міністрів.

Комітет з нагляду за охороною праці узагальнює практику за­стосування законодавства з питань, що належать до його компетен­ції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку виносить їх на розгляд Президента та Ка­бінету Міністрів.

Основним завданням Держнаглядохоронпраці є підготовка про­позицій щодо формування та забезпечення державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки й страхування ризиків ви­робничої безпеки.

Державний комітет з нагляду за охороною праці здійснює дер­жавний нагляд за дотриманням правил з безпечного ведення робіт у

вугільній, гірничодобувній, гірничо-хімічній, нерудній, нафто- і га­зодобувній, хімічній, металургійній і нафтопереробній промислово­сті, у геологорозвідувальних експедиціях і партіях, при облаштуван­ні та експлуатації підйомних споруд, котельних установок і ємнос­тей, що працюють під тиском, трубопроводів для пари й гарячої во­ди, об'єктів, які пов'язані з видобуванням, зберіганням і викорис­танням газу; при веденні вибухових робіт у промисловості, а також за правильною експлуатацією родовищ корисних копалин та охоро­ною надр.

У галузі державного нагляду за безпечним веденням робіт у бу­дівельній галузі Держнаглядохоронпраці забезпечує контроль за бу­дівництвом, реконструкцією та експлуатацією будівель і споруд, об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв. Реєструє об'єкти підвищеної небезпеки.

Крім цього, Комітет проводить реєстрацію великотоннажних ав­томобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підля­гають експлуатації у дорожній мережі загального користування.

Серед основних завдань державного нагляду є формування нау­ково-дослідних робіт з охорони праці, опрацювання й затвердження правил, норм, стандартів та інших нормативно-правових актів з охо­рони праці. Комітет здійснює державне реєстрування нормативно-правових актів з питань охорони праці. Він здійснює нагляд за до­триманням правил облаштування електричних установок, забезпе­ченням безпечного обслуговування електричних та теплових уста­новок; дотриманням правил їх безпечної експлуатації. Комітет по­годжує навчальні плани й програми підготовки та підвищення квалі­фікації спеціалістів з охорони праці, координує роботу з їх профе­сійної підготовки.

Держнаглядохоронпраці в межах своїх повноважень організо­вує розслідування аварій, групових і смертельних нещасних випад­ків на виробництві; веде облік аварій і нещасних випадків, пов'яза­них з веденням робіт на виробництві, аналізує їх причини, приймає відповідні рішення та розробляє пропозиції щодо запобігання таким випадкам. Він здійснює нагляд за готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань.

Посадові особи органів нагляду беруть участь у прийнятті в ^ експлуатацію виробничих об'єктів та об'єктів соціально-культурно-! го призначення. Комітет бере участь у підготовці міжнародних дого-^! ворів, готує пропозиції щодо укладання, денонсації таких договорів та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними до­говорами у сфері охорони праці.

Посадові особи Держнаглядохоронпраці відповідно до своїх по­вноважень мають право:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства неза­лежно від форм власності та здійснювати в присутності робото­давця перевірку дотримання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

• одержувати від роботодавця письмові чи усні пояснення, мате­ріали та інформацію з відповідних питань;

• видавати роботодавцям обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;

• забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць до усунення

; порушень, які створюють загрозу життю працюючих; •о притягати до адміністративної відповідальності працівників, .3 винних у порушенні законодавства про охорону праці; тл надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих

посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам і; прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згід-«г но із законом.

Рішення Держнаглядохоронпраці є обов'язковими для виконан­ня центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаці­ями та громадянами.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб ор-

Розділ 1

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

ганів державного нагляду за охороною праці винні особи притягу­ються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримі­нальної відповідальності згідно із законом.

Вищий державний нагляд за дотриманням і правильним засто­суванням усіх законодавчих актів, у тому числі законів про охорону праці, здійснює Генеральний прокурор та підпорядковані йому про­курори.

Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор, з підпорядкуванням прокурорів^ нижчого рівня вищим. Діяльність органів прокуратури підконтрольні на тільки Верховній Раді. «!

Виконуючи функцію державного нагляду, зокрема за точним ви­конанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безпе­решкодно входити в державні чи громадські установи, підприємства, міністерства; мати доступ до документів та матеріалів, необхідних для перевірки, перевіряти накази, розпорядження, інструкції та інші акти; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або пись­мових пояснень щодо порушення закону; вимагати проведення ревізій діяльності підприємств незалежно від форм власності й т. ін.

Здійснюючи на підприємствах нагляд за дотриманням законно­сті у сфері трудових відносин, прокурори виносять керівникам під­приємств подання про усунення порушень законодавства про охоро­ну праці, опротестовують незаконні їх накази у вищестоящі органи, а також ставлять питання про притягування винних осіб до відпові­дальності.

При виявленні порушень законності прокурор може порушити кримінальну справу, ставити питання про судову відповідальність або передавати матеріали для застосування громадського впливу; давати приписи або виносити подання до державних органів про усунення порушень законності та умов, що їм сприяли. Окрім цього, прокурор може звертатися до суду із заявою про захист прав та за­конних інтересів держави, підприємства, а також громадян або ін­ших юридичних чи фізичних осіб.