1.2.2. Система управління охороною праці

Під управлінням охороною праці розуміють цілеспрямовану дію на систему «людина — виробництво» з метою досягнення зада­них результатів.

Управління охороною праці передбачає підготовку, прийняття й реалізацію рішень по здійсненню організаційних, технічних, сані­тарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямова­них на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

У методологічному відношенні формування безпеки здійсню­ється за допомогою двох взаємопов'язаних і послідовно виконува­них етапів роботи — аналізу умов праці й розробки згідно з резуль­татами аналізу засобів захисту людини від можливих небезпек. Ана­ліз умов праці пов'язаний з отриманням достовірної і репрезента­тивної початкової інформації.

В управлінні охороною праці є керована й керівна системи. У найзагальнішому розумінні керована система — це «людина — середовище». Ця система включає в себе всю сукупність елементів, з якими людина взаємодіє в процесі праці і які можуть чинити на неї відповідний вплив.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональ­них служб і структурних підрозділів підприємств по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах і на об'єктах у цілому.

Управління охороною праці в цілому на підприємстві здійснює керівник; у цехах, на виробничих дільницях та в інших структурах — керівники відповідних підрозділів і служб.

Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією здійс­нює служба охорони праці, безпосередньо підпорядкована керівнику підприємства.

Перелік питань з управління охороною праці повинен охоплю­вати такі основні завдання:

• навчання працівників безпечним методам праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; а працівників — засобами захисту;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку праців­ників та ін.

Вирішуючи управлінські завдання, необхідно керуватися Зако­ном «Про охорону праці», КЗпП (ст. 153, 160, 161, 163-168), а також нормативними актами з перелічених питань, які розроблені, затверд­жені відповідними органами й зареєстровані в Державному реєстрі.

До основних організаційних документів у справі управління охороною праці належать Положення про організацію служби з охо­рони праці, посадові інструкції керівних і інженерно-технічних пра­цівників; інструкції з охорони праці для робітників за професіями; постанови й розпорядження з охорони праці та інші інформаційні матеріали.

Для управління охороною праці керівник підприємства створює відповідні служби й призначає посадових осіб, які забезпечують ви­рішення конкретних питань у сфері охорони праці, затверджує ін­струкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Належна теоретична підготовка всіх працівників з питань охо­рони праці проводиться відповідно до вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99).

Кожен працюючий — від вищого керівництва і до майстра або рядового робітника — повинен чітко знати свої посадові обов'язки в справі охорони праці.

Забезпечення безпеки під час експлуатації виробничого облад­нання й технологічних процесів досягається приведенням їх у відпо­відність з вимогами стандартів ССБП, норм і правил охорони праці.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці повинна досяга­тися шляхом ліквідації причин виникнення небезпечних і шкідливих чинників на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, а також за­стосуванням ефективних засобів колективного захисту.

Забезпечення працівників 313 здійснюється відповідно до дію­чих норм і встановленого порядку їх видавання, зберігання та корис­тування.

Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку має пе­редбачатися для всіх працівників з урахуванням специфіки їх праці, у першу чергу для тих, що працюють з підвищеним фізичним і нер-вовоемоційним навантаженням, за умов монотонності і дії небезпеч­них і шкідливих виробничих чинників.

Вирішення завдань управління охороною праці забезпечується шляхом злагодженої взаємодії всіх підрозділів і служб підприємства.