Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа

Перебування Корфа за кордоном не було безперервним. У 1873 році члени Маріупольського земства запросили барона для керівництва з’їздом народних учителів. Скориставшись перебуванням його в Росії, Бердянська повітова земська управа запросила Миколу Олександровича оглянути школи повіту й дати про них свій висновок. Із 24 квітня по 1 травня М.О. Корф відвідав тільки сімнадцять шкіл з 57. Представники Бердянської управи, що супроводжували його в цій подорожі, до кожної з відвідуваних ним шкіл запрошували вчителів із сусідніх сіл. У їх присутності барон Корф давав зразкові уроки. На закінчення ж був представлений докладний звіт земським зборам, надрукований і розісланий по школах.

У результаті всього цього народне зібрання в Бердянському повіті одержало такий швидкий, енергійний і потужний розвиток, яким не може похвалитися жодна з місцевостей у Росії.

Особа, що стояла в цей час на чолі Бердянського повітового земства – А.П. Товбич – дуже серйозно та щиро поставився до починань барона Корфа в Олександрівському повіті й одним з перших вступив з ним у листування й у всій діяльності незмінно опирався на корфівський досвід.

Під впливом прикладів Маріупольського й Бердянського земств з’явилося, можна сказати, повсюдне бажання роздобути барона Корфа або для ревізії шкіл, або для керівництва з’їздами.

Але обставини перешкодили здійснити це. Услід за «Статутом 1874 року про народні училища» були опубліковані «Правила міністерства народної освіти про вчительські курси». Однобічне тлумачення й застосування, місцевої адміністрацією «Правил» призвело до того, що з 1874 року проведення з’їздів заборонили і запропонували заміняти їх курсами. До 70-х років всі спроби земства відновити значення з’їздів і мати їх керівниками не інспекторів директорів, а фахівців-педагогів (як М. Корф, М. Бунаков) не мали успіху.

У 1880 році Корф повернувся з-за закордону і почав зовсім нову й дуже важливу для народної освіти справу. Він ставив питання про те, наскільки важливою є земська школа для селянина. Із цією метою він особисто проводив іспити дорослих селян.

Одночасно з бароном Корфом на його прохання зробила подібний же досвід, відома діячка народної освіти графиня П.С. Уварова в школах Смоленської, Владимирської й Московської губерній. А в Таврійській губернії – В. Ковалевський, що займав пост помічника предводителя дворянства. Усього в 5 губерніях було випробувано близько 500 дорослих селян, що вчилися лише три зими.

Ця перевірка переконала барона Корфа в неможливості обмежувати освіту сільського населення тільки тим, що може дати народна школа в три зими. І він розпочав гаряче ратувати в пресі за необхідність повсюдної установи в Росії недільних повторювальних шкіл для більшого поглиблення й зміцнення знань, отриманих раніше.

В Олександрівському повіті в селах Майорське і Врем’євка М.О. Корф влаштував дві недільні повторювальні школи для дорослих селян (віком від 14-25 років) і випустив дешеве, але дуже дотепне керівництво, під заголовком «Руководство для воскресных повторительных школ».

Література:

1. Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В ІІІ-х т. – Т.ІІ. Москва: Тип. Московского товарищества Н.Л. Казецкого, 1910. – 887 с.

2. Латышина Д.И. история педагогики. Воспитание и образование в России (Х – начало ХХ века): Учебное пособие. – М., 1998. – 584 с.

3. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 308 с.

Додаток В

Звіт