Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 7.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Лекція 7.

Тема: Фонологічна система германських мов.

План

  1. Пересув приголосних. Закон К. Вернера.

  2. Послідовність зміни приголосних у германських мовах. Глотальна теорія.

  3. Західногерманське подвоєння приголосних. Асимілятивні й інші фонетичні процеси.

  4. Розвиток германських приголосних в англійській мові. Умлаут та аблаут у германських мовах.

  5. Германські дифтонги.

Ключові поняття: консонантизм, вокалізм, умлаут, аблаут, дифтонги, асиміляція, лабіалізація, делабіалізація, редукція.

Методичні рекомендації: у процесі підготовки до лекції студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того, студенти мають ознайомитися з першим та другим пересувом приголосних, законом К. Вернера, законом ротацизму, послідовністю змін приголосних у германських мовах, глобальною теорією. Особливу увагу приділити асимілятивним та іншим фонетичним процесам та розвитау германських приголосних в англійській та німецькій мовах. Окремим питанням розглянути процес амлауту, аблауту та дифтонгізації.

Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література

    1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

    2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  1. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  2. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  3. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  4. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  5. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  6. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  7. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  8. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  9. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  10. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  11. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  12. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  13. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  14. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.

Перший пересув приголосних

Цілий комплекс змін приголосних, що відбулися в германських мовах, одержав у германістиці (слідом за Я. Гріммом) назву перший пересув приголосних (нім. Lautverschiebung). Хоч окремі закономірності в розвитку германських приголосних були відкриті ще Р. Раском (1818) і його попередниками, Я. Грімму належить незаперечна заслуга в систематизації накопичених фактів і представленні їх як певного комплексу взаємозалежних явищ (1822). Саме тому перший (або "германський") пересув приголосних називають ще законом Я. Грімма.

У германістиці існують різні гіпотези щодо послідовності пересуву одних рядів іє. приголосних в інші, стосовно хронології цих переходів і, нарешті, про причини пересуву приголосних. Не зупиняючись детально на всіх перерахованих проблемах, викладемо лише основні результати змін.

Іє. зімкнені bh, dh, gh перейшли в германські спіранти ƀ, đ, ǥ, а потім розвинулися у відповідні проривні b, d, g (насамперед у початковій позиції, потім - у серединній і кінцевій).

іє. *bher-іє. - гот. bаіrап "нести"

іє.*bhrāter - гот. brōþаr "брат"

іє.*dhē - гот. ga-dēþs "діло, діяння"

іє.*ṷeĝh - гот. ga-wigan "рухатися"

іє.*ghostis - гот. gasts "гість"

іє.*senṷh - гот. siggwan "співати".

іє. bh, dh, gh > герм, ƀ, đ, ǥ, > b, d, g

Іє. зімкнені дзвінкі неаспіровані b, d, g > герм, глухі зімкнені р, t, k.

іє. *dheṷbos - гот. diups "глибокий"

іє. *duwo/dwō - гот. twai "два"

іє. *ugom - гот. juk "ярмо"

іє. *ĝnō - гот. kиппап "знати"

іє. *gṷīuos - гот. qius "живий"

іє. b, d, g > герм, р, t, k

Іє. зімкнені глухі р, t, k перейшли в германські щілинні f,p,χ (знак p позначає міжзубний фрикативний, близький до англійського звука, що позначається сполученням th; знак χ позначає фрикативний, близький до укр. [х]).

іє. *pēd/pōd- - гот. fōtus "нога"

іє. *trees - гот. *Ϸreis "три"

іє. *nokt- гот. nahts "ніч"

іє. *ќerd- гот. hairtō "серце"

іє. *к"'і-/к"о ‑ гот. ƕas "хто, що"

іє. р, t, к > герм, f, Ϸ, χ

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]