Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 7.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Західногерманське подвоєння приголосних

Якщо порівняти деякі кореневі морфеми, що включають германські проривні b, р, d, t, g, k та інші приголосні, то кидається у вічі поява в англійській і німецькій мовах у певних випадках подвійних приголосних там, де в готській зустрічається тільки один відповідний звук. Наприклад:

гот. bidjan, нім. bitten, да. biddan, дісл. biðja "просити, пропонувати".

гот. midjis "середній", да. midd"т.c.", двн. mitti "т.с", нім. Mitte "середина", дісл. тіðr "середній".

гот. (ga)scapjan, да. scaffan, нім. schaffen, да. scieppan, дісл. skepja "робити,творити".

Як видно з наведених прикладів, подвоєння спостерігається в німецькій і англійській мовах, але не зафіксоване в готській і давньоіс-ландській. Тому це фонетичне явище отримало назву західногерман-ське подвоєння приголосних. Детальніше вивчення умов, за яких германський приголосний зазнавав подвоєння, дозволило сформулювати наступне правило: після короткого голосного перед сонорними j, w, r, l (рідше - перед m, n) приголосні (крім r) подвоювалися; при цьому j і w, асимілюючись, зникали.

Подвоєння перед і (j) відбувається в усіх випадках регулярно. Подвоєння перед г і l здійснюється не так регулярно. Цьому, очевидно, перешкоджала поява голосного між шумним і сонорним.

Подвоєння під впливом r:

да. ӕсеr "поле", нім. Acker "поле, рілля", двн. acchar, нідер-ланд. akker, де. ackar, дфриз. еkkеr, дісл. akr, гот. akrs < герм. *akraz "поле, рілля";

Подвоєння під впливом l:

a. apple "яблуко", да. ӕрреl, нім. Apfel, двн. apful, нідерланд. appel, дc. appul, дісл. ерlі, крим. - гот. apel; < герм. *aplu-/apli- "яблуко" // дірл. ubul "яблуко", укр. яблуко; < іє. *ābōl-/ābel- "яблуко".

a. little "маленький; небагато", да. lytel, lӯtel "маленький; небагато", дc. luttil, двн. luzzil "т.c.", свн. lützel, дісл. lītill, гот. leitils "маленький" < герм. *līt-/lut-.

Подвоєння під впливом w, а також m, n зустрічається дуже рідко:

a. naked "голий", да. nacod, нім. nackt "т.е.", двн. nackot, гот. naqaps "голий" < герм. *nakw- "голий".

Отже, для подвоєння приголосних необхідні три умови: 1) попередній голосний повинен бути коротким; 2) наступний звуковий комплекс (після кореня) повинен включати хоча б один із сонорних j, w, r, l; 3) мова, у якій відбувається подвоєння, повинна належати до західно-германської групи. Остання умова не є обов'язковою. У скандинавських мовах зазнали подвоєння k і g перед і після короткого приголосного. Наприклад:

нім. Bach "струмок", двн. bah, дc. beki, дісл. bekkr < герм. *bakja-/bakiz "вода, струмок";

a. lie "лежати", да. licgan, нім. liegen "т.е.", двн. ligen, де. liggian, дісл. liggja, гот. ligan < герм. *ligjan- "лежати".

Асимілятивні й інші фонетичні процеси

У германських мовах відбулися інші фонетичні зміни, більшість з яких має асимілятивний характер. До найважливіших з них належать наступні:

1. Іє. сполучення віті, очевидно, через проміжну ланку zm перейшло в герм, тт в афіксальних морфемах:

дінд. tasmai= гот. Ϸатта "тому" (дав. відм. вказ. займ.)

іє. sm > герм. mm

2. Іє. In > герм. ll.

лат. plenus = гот. fulls, нім. voll, a., full "повний" (< іє. *plnos).

іє. In > герм. ll

Герм. ll могло розвиватися також з герм. ðl і іє. zl:

нім. schnell "швидкий", двн. snel "сильний, хоробрий", да. snell "швидкий, хоробрий", дісл. snjallr "хоробрий, розумний" < герм. *snella- < *sneð-la- "різкий, сильний". Корінь *sneð- корелює за моделлю аномального аблаута з коренем *snaið-/snīϷ- "різати" (див. Lewickij 2003: 105).

3. Іє. , герм, w, асимілюється з попереднім n:

лат. tenuis - двн. dunni, дісл. Ϸипnr "тонкий".

іє. nþu > герм, nn

Герм. nn може виникнути також з іє. nt:

нім. Sinn "сенс", двн. sind "шлях, напрямок", дісл. sinn "поїздка, подорож", гот. sinϷs "хід, раз" < герм. *sinϷa- (< *senϷa-) "хід, шлях" // лат. sentīre "відчувати, сприймати", авест. hant- "досягати" < іє. *sent-"йти, їхати".

іє. nt > герм, n р> nn

4. Сполучення fn > mn: гот. stibna, да. stefn, a. stemm, нім. Stimme.

герм. fn > mm

5. Сполучення mb > mm: a. comb, нім. Kamm "гребінь".

герм. mb > mm

6. Як і в слов'янських мовах, сполучення sr переходить у герм, str, тобто в сполучення sr "вставляється" t: дінд. svásar, лат. soror, гот. swister, нім. Schwester, укр. сестра.

іє. sr > герм, str

7. Іє. dt, що виникає на стику морфем, > іє. tt. В iран., сл. і гр. tt > st; у лат., кельт, і герм. іє. tt > ss:

а) іє. *ṷidtām, гот. wissa, двн. wissa "я знав". Після довгого голосного ss > s: іє. *ṷeid-tos, да., двн. wīs "мудрий";

б) a. eat "їсти", да. etan, нім. essen "т.с", двн. ezzan, дісл. eta, гот. itan < герм. *etan- "їсти" // лат. edere, лит. esti, рос. eда, єсть (< *ēsti <*ed-ti); < іє. *ed- "їсти". Але: нім. Aas "падло", двн. ās "їжа", да. ӕs.

Чергування t/s у герм, коренях (да.ӕs - etan) зумовлене тим, що після довгого голосного іє. ss (< d +t) спростилося в s (іє. *ēdt- > герм. *ӕs).

іє. tt > герм, ss > s

8. У готській мові в деяких випадках германському сполученню fl відповідає Ϸl:

a. flee "рятуватися втечею", да.fleon, нім. fliehen "т.с.", двн. fliohan, гот. Ϸliuhan < герм. *fleuh- "бігти, швидко пересуватися" < іє. *рlеṷk-/рlоṷk-;

гот. Ϸlaqus "ніжний, м'який", Ϸlahsjan "злякати", дісл. flӕma (< *flahmjan) "проганяти".

Причини й умови пересуву герм, fl >гот.Ϸl залишаються і дотепер не зовсім зрозумілими, хоча неодноразово привертали до себе увагу дослідників. Найчастіше така зміна спостерігається у позиціях перед h(s), kw; не виключена також якась взаємодія з аблаутом.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]