Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 7.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Германські дифтонги

Індоєвропейські дифтонги утворювалися шляхом сполучення основних голосних а, о, е (довгих і коротких) зі звуками (сонантами), що грали роль пазвуків і, u, r, 1, m, n. Тому іє. дифтонги можна поставити в такі ряди:

Крім того, аналогічний ряд міг утворювати голосний ə. Оскільки в германських мовах короткі ǎ, ǒ, ə злилися в один звук [ǎ], а довгі ǒ й ǎ - в [ō] (див. ГФ 67, 68), то, природно, число германських дифтонгів значно зменшилося. Доля цих дифтонгів частково розглянута в розділах 1.3.4, 2.1, 3.17. Тому завдання цього розділу - узагальнити і систематизувати відомості про основні іє. дифтонги і їхні рефлекси в германських мовах

Дифтонги аḭ і оḭ збіглися в герм. Аі:

іє. *oḭnos "один" - гот. ains

іє. *toḭ "ті" - гот. Ϸаі

іє. *ghaḭd- "коза" - гот. gaits

У старослов'янській мові, як показано в 2.1, іє. оḭ > ѣ. В англійській мові герм. аі > ā, а потім переходив в о. У німецькій мові аі > еі (тобто спочатку звузився) або перейшов в ē перед h, r, w. У готській мові ai > е перед h, г. У давньофризькій аі переходить в ē або в ā; у давньосаксонській аі > ē:

а) a. stone "камінь", да. stān, нім. Stein "т.с", двн. stein, де. stēn, дфриз. stēn, шв. sten, дісл. steinn, гот. stains "камінь" < герм. *stainaz "камінь" // стел, стѣна;

б) гот. laisjan "учити", герм. *laiza "навчання", двн. lēra, да. lār, а. lore, нім. Lehre;

в) a. own "власний", да. āgen, нім. eigen "т.с", двн. eigan, дc. ēgan, дфриз. ēgin "власний", шв. egen, дісл. eiginn; гот. aigan "мати" < *аіǥ-;

г) гот. aihts "майно", дісл. ӕtt "т.с", да. ӕht, двн. ēht < герм. *aihtiz "майно".

іє. o

іє. aḭ герм. аі а. ā > о

нім. еі

Внаслідок умлаута на і англійський ā (< герм. аі) може перейти в [ӕ]: гот. hailjan "лікувати, зцілювати", да. hӕlan, нім. heilen.

Дифтонги аṷ, оṷ, əзбіглися в герм. au, який потім зазнав наступних змін:

а) двн. au переходив в оu (звуження) або в ō перед h чи дентальним d, t, z, s, r, 1: гот. baug (З ос. мин. ч.) - двн. boug; гот. baup" (3 ос.мин. ч.)-двн. bōt; гот. laus "порожній", нім. los;

б) у готській мові герм. au > au: гот. hauhs "високий", двн. hōh, да. hēah, нім. hoch, a. high (< герм. *hauh- "високий"); гот. gaurs "скорботний", двн. gōrag "жалюгідний", укр. журба, журити (< іє. *ghoṷr-);не слід плутати готський дифтонг au (< герм, au) з готським диграфом au, який міг позначати не тільки дифтонг au, але і коротке о (< герм. u).

в) да. au > ēa, а потім са. ē > а. ī: гот. laufs, двн. loub - да. lēaf (ca.*lēf), a. leaf; лат. auris, рос. ухо (стел, оухо), двн. ōra (нім. Ohr) - да.ēare, a. ear;

г) у давньофризькій мові герм, au > ā, а в давньосаксонській - ō а. eye "око", да. ēage, нім. Auge "т.с", двн. ouga, гол. oog, дсакс. ōga, дфриз. āge, дісл. auga, гот. augō < герм. *аиǥап- "око".

герм.au

Дифтонги оr, оl от, оп збігаються в германській мові з дифтонгами аr, аl, аm, аn, оскільки іє. о > герм. а:

а) дінд. vаrtауаti "вертіти", лит. vartuti "обертати", стел, вратити, fra-wardjan "зіпсувати" (< "спотворити");

б) іє. ĝombhos "виступ, зуб": дінд. jámbhah, гр. gómphos "цвях, кілочок", стел, зѫбъ, а. comb "гребінь", двн. kamb, нім. Kamm;

в) лат. tongēre "думати", гот. Ϸagkjan "думати";

г) лат. altus "високий" (< іє. *al- "рости"), гот. alan "рости", нім. alt "старий", да. eald, a. old.

Іє. Еі перейшов в усіх германських мовах ще до початку писемної традиції в ї, що збігся з герм. ī < іє. ī. Далі герм. ї, незалежно від походження, дифтонгізувався в англійській, нідерландській і німецькій мовах:

а) іє. *steḭgh- "підніматися, крокувати", гот. steigan, двн. stīgan, да. stīgan, нім. steigen, a. sty, шв. stiga, нідерланд. stijgen;

б) іє. *sṷīnos, лат. suīnus, гот. swein, a. swine, нім. Schwein "свиня",нідерланд. zwijn.

Дифтонги з [е] - е, em, en, er, el - зазвичай реконструюють у германській мові як варіанти eu/iu, em/im, en/in, er/ir, el/il; у різних давніх германських мовах ці дифтонги давали неоднакові рефлекси: герм, eu/iu > да. ēо > ē, що потім переходить у ī (на письмі ее): гот. diups "глибокий" - да. dēop, ca. dēp, a. deep.

У німецькій мові герм. іu > іо (зазнав переломлення перед голосними е, о, а), а потім (за рахунок редукції другого елемента) перейшов в іе: гот. diups, двн. tiof, нім. tief.

Таким чином,

іє. еu > герм, іu/еu

двн. іо > нім. ī (іе)

Германський дифтонг іu перед голосними і, u в німецькій мові розвивався по-іншому. У цьому випадку він спочатку монофтонгізу-вався в звук [у], збігшись з [у], що виник внаслідок умлаута з ū, а потім знову дифтонгізувався (іu > у > еu). Пор.: двн. liuti, свн. liute (< герм. *liudi-) > нім. Leute; але двн. tiof, нім. tief (герм. *diupa-).

Довгі іє. дифтонги в більшості випадків збіглися з германськими короткими, тому що перший компонент у цих дифтонгах скорочувався і перетворювався на короткий. З довгих іє. дифтонгів найважливішим для германських мов є ēḭ. З іє. дифтонга ēḭ у германських мовах розвинувся ще один довгий звук ē (на відміну від ē < іє. ē, цей другий звук позначають у деяких германських граматиках ē2).

Таким чином,

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]