Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція1-9.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
1.65 Mб
Скачать

Лекція №1 Тема: Економічна інформація та її обробка основні категорії і поняття інформатики

 

                            

ПЛАН

1. Основні категорії і поняття інформатики.

2. Інформаційні аспекти управління

3. Управління та інформація в економіці.

4. Завдання економічної інформатики сучасному етапі

1. Основні категорії і поняття інформатики

Слід зазначити, що як наукова категорія «інформація» складає предмет вивчення для всіляких областей знання: філософії, інформатики, теорії систем, кібернетики і т.д.

Термін «інформація» походить від латинського слова «informatio», що означає виклад або роз'яснення.

Інформація — це сукупність сигналів, сприйманих нашою свідомістю, що відбивають ті або інші властивості об'єктів і явищ навколишньої нас дійсності.

Підхід до визначення інформації відштовхується від схематичного представлення процесу її передачі. На граничному рівні абстрагування в ньому можна виділити два фундаментальних елементи:

· Джерело (передавач);

· Приймач (споживач, клієнт).

При їхній взаємодії виникає інформація — деяке повідомлення, що тим або іншому способові зменшує незнання споживача про деякий об'єкт, факт або явище.

В одному термінологічному ряді з інформацією коштують поняття «дані» і «знання».

Під даними звичайно розуміють інформацію, представлену в конкретних формах, що адекватні можливим (очікуваним) процесам її обробки.

Знання — це інформація, на підставі якої шляхом логічних міркувань можуть бути отримані визначені висновки.

1.1. Інформація: структура, форма, вимір

Найважливішими характеристиками інформації є її структура і форма. Структура інформації — це те, що визначає взаємозв'язку між її складеними елементами. Фундаментальною властивістю інформації є властивість системності.

Системою називають таку сукупність, що має такі властивості, якими не володіє жоден із вхідних у неї елементів окремо.

Іншою стороною інформації є форма її представлення.

Основні форми інформації:

• символьно-текстовая (інформація, представлена сукупністю букв, цифр, знаків і т.п.);

• графічна (зображення і т.п.);

• звукова.

Відповідно до положень загальної теорії інформації як еталон міри для неї вибирається деякий абстрактний об'єкт, що може знаходитися в одному з двох станів (наприклад, включений/виключений, так/ні, 0/1 і т.п.), або, як ще говорять, бінарний об'єкт. Говорять, що такий об'єкт містить інформацію в 1 біт.

Від біта як найменшої міри кількості інформації відбуваються похідні одиниці:

1 байт = 8 біт,

1 кілобайт (Кбайт) = 1024 байт = 210 байт,

1 мегабайт (Мбайт) = 1024 кілобайт = 220 байт,

1 гигабайт (Гбайт) = 1024 мегабайт = 230 байт і т.д.

1.2. Інформатика й інформаційні технології

Інформатика є самостійною дисципліною, предметом якої стали властивості інформації, її поводження в техногенних, соціальних і біологічних системах, а також методи і технології, орієнтовані на збір, обробку, збереження, передачу і поширення інформації, або, коротко, інформаційні технології (ІТ).

Інформатика - наука про опис, представлення, інтерпретації, формалізації і застосуванні знань, накопичених за допомогою обчислювальної техніки, з метою одержання нових знань.

Особливістю ІТ у порівнянні з традиційними технологіями є якісна інша сфера їхнього додатка. Насамперед це зв'язано з їхнім універсальним характером. Зворотною стороною такого «універсалізму» є складності, що виникають при створенні формальних описів інформаційних технологій.

рівні представлення ІТ:

· концептуальне, на рівні інформаційних потоків,

· на рівні інструментальних засобів і деякі інші.

Результатом розвитку ІТ стали процеси глобальної інформатизації суспільства.

2. Інформаційні аспекти керування

Керування (англ. — control) — це функція організованих систем різної природи (технічну, біологічну або соціальних), спрямована на реалізацію цільових настанов і підтримка внутрішньо властивої їм структури.

Визначення інформації залежить від складеної нами моделі об'єкта. Оскільки для різних цілей дослідження складаються різні моделі з різним описом своїх станів, те і визначення інформації про об'єкт залежить від тих цілей і задач, кото- перед дослідником. У тих самих даних утримується різна кількість інформації для різних задач керування.

3. Керування й інформація в економіці

Інформація, використовувана для прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях, різноманітна по своєму змісті. На рівні фірм (підприємств) до неї відносяться:

• технічні характеристики засобів виробництва (у першу чергу, устаткування);

• опис технології й умов виробництва;

• ринкова кон'юнктура (ціни, обсяги попиту);

• зведення про оборотні кошти;

• зведення про кадровий склад;

• зведення про наявність і потреби в ресурсах; • нормативи, планові завдання;

• сукупність розрахункових показників (таких, як фондоемкость, рентабельність, собівартість);

• різні накази, інструкції, методики.

Перерахування і конкретизацію відносяться до виробничо-господарської діяльності людей. За цією ознакою їх визначають як економічну інформацію.

Економічна інформація — це та інформація, що виникає при підготовці й у процесі виробничо-господарської діяльності і використовується для керування цією діяльністю.

3.1. Види економічної інформації

Змістовна класифікація циркулюючої в різних об'єктах інформації залежить від галузевої приналежності і рівня керування.

У процесі обробки інформація проходить аналогічні стадії, загальні в керуванні різними економічними об'єктами.

На мал. запропонована спрощена схема обробки, у якій відбивають призначення інформації і джерела її виникнення. Зазначені види інформації розрізняються:

• формою представлення;

• організацією збереження;

• характером обробки.

Особливістю первинної інформації є те, що вона дуже часто містить об'ємні характеристики роботи об'єкта. На підставі цих об'ємних характеристик з використанням нормативно-довідкових даних надалі виходить докладна оцінка фактичного стану і динаміки керованого об'єкта. З погляду процесу керування, первинна інформація виконує роль зворотного зв'язку, що надходить від керованого об'єкта і показує досягнутих результатів, а також відхилення від нормативного функціонування об'єкта.

Інша частина вхідної інформації — її іноді називають зовнішньою умовно поділяють на що інформує і директивну — надходить зі сторонніх стосовно керуючої системи органів.

Директивна інформація виходить з вищих органів і в залежності від характеру підпорядкованості може включати параметри й умови формування обов'язкових (податкових) виплат, планові завдання і їхні коректування, виділені ліміти. Інформація, що інформує, надходить від вищих органів, а також від фірм, підприємств і організацій, зв'язаних з об'єктом керування. Це постачальники, підрядчики, транспортні організації, фінансові інститути (банки, пенсійні фонди, страхові компанії), територіальні органи державної влади.

Директивні дані безпосередньо впливають на меті функціонування об'єкта, що інформують визначають умови його роботи.

Директивні і дані, що інформують, на відміну від первинних, переважно мають вартісної або безрозмірний характер.

По частоті зміни і формі використання виділяють нормативно-довідкову інформацію. Це економічні, технологічні, матеріальні і трудові нормативи, розрахункові коефіцієнти, каталоги, номенклатурні довідники. Нормативно-довідкова інформація відрізняється більшою стабільністю і, як правило, простіше організується в однорідні масиви. Нормативно-довідкова інформація так само, як і вхідна, є вихідним матеріалом для наступної обробки і надходить в орган керування ззовні. За цією ознакою її можна було б віднести до вхідної інформації, але на відміну від останньої нормативно-довідкова інформація використовується багаторазово і після первісного введення тривалий час зберігається в системі керування. Тому неї включають до складу внутрішньої інформації, тобто інформації, збереженої й оброблюваної усередині системи керування. Найбільш характерні- мі операціями її обробки є вибірка з відповідних масивів і відновлення. При створенні інформаційних систем специфіка збереження, відновлення і використання нормативно-довідкової інформації обумовлює її виділення разом із засобами пошуку і відновлення в окрему підсистему.

З нормативно-довідкової і вхідної інформації в результаті обробки виходить уся велика кількість похідної інформації.

Методи обробки можуть бути самими різними, від простої передачі, агрегирования й угруповання до складних економічних розрахунків, що граничать з аналізом. Похідна інформація, отримана в результаті таких розрахунків, відбиває більш складні економічні характеристики виробництва: собівартість різних видів продукції, продуктивність праці, рентабельність. Для порівняння поточної роботи об'єкта з директивними завданнями частина похідної інформації виражається в тих же показниках, що і директивні завдання. Однак похідна інформація незмірно ширше по складу і формі представлення, чим вхідну і вихідна, оскільки вона відбиває всю розмаїтість використовуваної інформації і складність її обробки. Вона багато в чому залежить від типу економіко-математичних моделей, що використовуються при організації процесів керування.

Одержання похідної інформації є метою обробки і визначає вибір відповідних методів.

В обробці як процесі перетворення інформації можна виділити етап одержання прогнозної, планової й облікової інформації. Облікова інформація відноситься до фактичного процесу виробництва і його конкретним економічним умовам. У нее входять як первинна інформація, так і частина похідної. Це дані про фактичний випуск продукції по вартості, номенклатурі і якості, про витрати ресурсів, утратах, запасах, використанні устаткування, нарахованій заробітній платі, податкових і преміальних виплатах і ін. Вони Виходять з первинних даних з використанням прийнятих нормативів, тарифів, цін, ставок і інших видів нормативно-довідкової інформації.

Прогнозна і планова інформація коректуватися при зміні умов або цілей. Розрахунки облікових і планових даних утворять у деякому змісті зустрічні потоки. У процесі розрахунків облікові дані в основному агрегируются, групуються і йдуть від натуральних показників до вартісних, а планові дані — навпаки, від вартісних і укрупнених натуральних показників до детальних даних технічної підготовки і забезпечення виробництва.

Облікова і планова інформація є основою всього процесу керування, включаючи регулювання, аналіз, прогнозування й інші функції. Так, оцінка діяльності фірми виходить при прямому порівнянні відповідних показників облікових і планових даних. Разом з нормативно-довідкової облікова і планова інформація виявляється внутрішньої для органів керування і при створенні інформаційних систем повинна зберігатися в її інформаційній базі. Над нею проводяться найбільш складні види обробки, забезпечуючи рішення управлінських задач. Остаточним підсумком обробки можна вважати одержання вихідних даних. Вихідними їх називають тому, що мається на увазі керування ними (або контроль) з боку вищестоящих (зовнішніх) органів. Звичайно дані при цьому фізично не віддаляються, а беруть участь у наступних циклах обробки. Частина з них надходить до об'єкта керування, а частина — до вищих органів і інших підрозділів.

Інформація, що надходить до вищих органів, має характер звітності і може видаватися у встановлених статистичними і податковими органами формах. Вона значна по обсязі. Розподіл вихідний інформація на керуючі і звітну виявляється умовним, тому що вона може перетинатися, містити ті самі дані. До вихідного відносять також дані, що надходять до інших підрозділів і є для них що інформують.

Велика частина економічних даних виражена у формі показників, що складаються з назви змінної величини, представленого набором якісних ознак, і кількісної підстави. Показники виявляються тими елементами допомогою яких описуються економічні об'єкти і процеси, при мінімальними елементами, достатніми для утворення документа.

Під обробкою даних розуміється одержання розрахункових або аналітичним шляхом показників, складання нових даних з наявних показників.

3.2. Характеристики економічної інформації

Серед найбільш важливих характеристик економічної інформації, що відбивають пропоновані до неї вимоги, можуть бути названі коректність, цінність, вірогідність, точність, актуальність, повнота.

Інформація є коректної, якщо вона має таку форму і змістом, що забезпечують її однозначне сприйняття всіма споживачами.

Під цінністю розуміють властивість інформації, що відбиває, у якому ступені вона сприяє досягненню цілей і задач її споживача (наприклад, що керує системи).

Властивість вірогідності зв'язує змістовну сторону інформації як відображення деякої об'єктивної реальності із самою реальністю, а точність визначається мірою близькості (далекості) їхній друг від друга.

Поняття актуальності інформації неявно має на увазі можливість змін у часі стану того об'єкта, до якого вона відноситься. Актуальність інформації відбиває її адекватність дійсному станові референтного об'єкта.

Повнота інформації відбиває її достатність або недостатність для ухвалення управлінського рішення.

4. Задачі економічної інформатики на сучасному етапі

Зупинимося на ряді задач, що характерні для економічної інформатики на сучасному етапі її розвитку.

Успіхи в розвитку інформатики створили могутній апарат для семантичного аналізу й обробки тексту, але найбільш ефективним він виявився для ин- формаційно-пошукових систем бібліотечного типу, що обробляють науково- технічну інформацію. Методи економічної інформатики, побудова спеціальних мов опису показників дозволяють автоматизувати значеннєву обробку економічних документів як у формі показників, так і в текстовій формі.

Сучасні програмні засоби дозволяють вести досить розгорнуту обробку візуальної і графічної інформації. Це знайшло широке застосування в системах автоматизації діяльності засобів масової інформації, програмному забезпеченні проектно-конструкторських робіт, ігрових програмах.

У той же час, для економічної інформації графічна обробка утруднена складністю значеннєвих взаємозв'язків, і звичайно вона обмежується видачею тимчасових і структурних графіків. Видимо, один з перспективних напрямків розвитку економічної інформатики зв'язано з якісним переломом даної ситуації і переходом до активного використання аудіовізуальних (мультимедийных) інформаційних технологій.

Помітне місце в сучасних роботах по економічній інформатиці займає концепція електронного офісу. Вона базується на ідеях гнучкого вбудовування сучасних технологій обробки інформації в діяльність традиційних офісів (органів керування підприємствами і фірмами). Кінцевою метою реалізації концепції електронного офісу є зведення до мінімуму внутріорганізаційних витрат процесу керування за рахунок переходу від традиційних (паперових) представлень документів до їхніх електронних аналогів. Останнє, у кінцевому рахунку, дозволяє керівництву і співробітникам офісних служб сконцентруватися на безпосередніх задачах їхньої діяльності.

Основні функції електронного офісу:

• забезпечення життєвого циклу документів (створення, оформлення, реєстрація, верифікація, збереження, видалення);

• забезпечення спільного доступу до документів;

• забезпечення автоматизованого процесу руху документів відповідно до встановлених технологій їхньої обробки;

контроль виконання;

· ведення індивідуальних розкладів діяльності співробітників, погоджених у рамках єдиного плану роботи офісу;

• службові функції процесу документообігу (стилістичне і поліграфічне оформлення, тиражування, формування похідних звітів, служба консультацій і т.д.).

     

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.