Виклик Панелі керування.

 

Вікно Панель керування являє собою основний засіб для проведення різних настроювань комп'ютера. Значки, наявні в цьому вікні, викликають відкриття діалогових вікон, за допомогою яких виробляється настроювання різних апаратних і програмних засобів, а також задаються загальні властивості системи Windows. Вікно має вигляд вікна папки, хоча реально не існує така папка на жорсткому диску. Папка Панель керування відкривається або з вікна  Мій комп'ютер, або з Головного меню  командою:  Пуск  ►  Настроювання  ►  Панель керування.

Способи настроювання різних об'єктів

Настроювання  панелі завдань і  головного меню.

Звичайно панель завдань завжди присутня на робочому столі й  розташована поверх будь-якого іншого вікна програми або вікна діалогу. У діалоговому вікні Властивості: Панель завдань можна модифікувати багато параметрів,  зокрема,  вид елементів меню Пуск. Відкриття  вікна виробляється двома способами: через команду Головного меню Пуск ► Настроювання ► Панель завдань  через пункт Властивості контекстного меню панелі завдань (викликається щигликом правої кнопки миші на вільному місці).  У цьому вікні на вкладці Параметри панелі завдань  чотири прапорці відповідають за наступні дії.     Розташувати поверх всіх вікон  -  при установці цього прапорця панель завдань завжди залишається на передньому плані. Скидати цей прапорець доцільно в таких програмах, як  Word  й  Excell,  щоб панель завдань не видна була тоді,  коли вони працюють у полноекраном режимі.

Автоматично забирати з екрана  -  коли цей прапорець установлений, панель завдань залишається невидимої на екрані доти, поки покажчик миші не навести на низ екрана. Ця можливість вибирається, коли треба зберегти доступ до панелі завдань у програмах, подібних Word  й  Excell, коли вони працюють у полноекраном режимі при невидимій панелі завдань.

Дрібні значки в Головному меню  -  прапорець установлюється для відображенні в пунктах меню Пуск маленьких піктограм, що робить його менше по розмірі.

Відображати годинники  -  при установці цього прапорця в правому кінці панелі завдань відображається індикатор з поточним часом.Кнопки на вкладці Настроювання меню служать для настроювання Головного меню Пуск, що призначений для зручного доступу до програм і документів, установленим на комп'ютері.  Ми вже розглядали склад і призначення пунктів Головного меню,  нагадуємо, що воно містить сім стандартних пунктів,  додаткові пункти й вкладені підміню  користувач може додавати за своїм розсудом.

    Щоб додати програму в меню Пуск необхідно скористатися кнопкою  Додати, що відкриває вікно діалогу майстри Створення Ярлика, у якому потрібно вказати шлях до програми, що ви хочете додати в меню.  Якщо ви не помнете шлях, натисніть кнопку Огляд і виберіть піктограму програмного файлу після того, як знайдете його. За замовчуванням у вікні Огляд будуть зазначені тільки програми. Якщо ви хочете додати в меню документ, то в списку Тип файлів виберіть Всі файли. Після вибору знайденого об'єкта, треба нажати на кнопку Далі й знову у вікні, що відкрилося, указати, куди цей ярлик ви хочете помістити, і нажати на кнопку Готово.

Щоб додати нове підменю в меню Пуск необхідно викликати контекстне меню Кнопки Пуск і вибрати пункт Відкрити. У вікні, що відкрилося, Головне меню вибирається папка, у яку потрібно помістити нове підменю (Звичайно це папка Програми).  Відкриття  папки в рядку меню вибирається  команду Файл  ► Створити  ► Папку. Уводиться ім'я нового підміню й натискають  клавішу Enter. Щиглик на порожнім місці  робочого стола  приведе до закриття меню Пуск і збереженню в ньому нового підміню.

 

Настроювання  засобів  вводу-виводу даних.

Настроювання клавіатури.

Клавіатура має кілька параметрів, які можна набудовувати. Насамперед, варто призначити комбінацію клавіш для перемикання  мов набору символів. Розташування символів національного алфавіту на клавішах клавіатури називається розкладкою клавіатури. Клавіатура має властивість повтору натиснутої клавіші:  якщо клавішу затримати в натиснутому положенні, то по закінченні деякого інтервалу часу починається автоматичне уведення символу. Регулювати можна два параметри: величину затримки перед повтором  і  частоту повтору.

Настроювання клавіатури виконують у діалоговому вікні Властивості: Клавіатура, що відкривають подвійним щигликом на значку Клавіатура у вікні Панель керування. На вкладці Швидкість представлені засоби настроювання параметрів функції автоповтора символів,   а також засобу керування частотою мерехтіння курсору.На вкладці Мова представлені засоби для установки додаткових розкладок клавіатури й елементи керування для вибору клавіатурної комбінації, що перемикає розкладку. Тут же можна вибрати розкладку, прийняту за замовчуванням, а також задати відображення індикатора розкладки на панелі індикації. При наявності цього індикатора діалогове вікно настроювання властивостей клавіатури зручніше відкривати через контекстне меню індикатора.

 

Настроювання миші.

Як і клавіатуру, мишу можна набудовувати. Насамперед, набудовують чутливість миші до переміщення й до подвійного щиглика. Параметри чутливості визначаються швидкістю переміщення покажчика миші (якщо чутливість висока, то стає важко встановити покажчик у потрібну крапку – позиціювати).

Настроювання миші виконують у діалоговому вікні Властивості: Миша, що відкривають за допомогою значка Миша у вікні Панель керування. На вкладці Кнопки миші представлені засоби призначення лівій або правій кнопці функцій основної кнопки, а також засобу настроювання інтервалу часу між щигликами, при якому два окремих щиглики інтерпретуються як один подвійний.На вкладці Покажчики представлені засоби для вибору схеми покажчиків миші. Схема покажчиків являє собою іменовану сукупність настроювань форми покажчиків миші, що зберігає в окремому файлі. Необхідність у зміні стандартних покажчиків може бути викликана бажанням зробити їх більше розбірливими для людей з ослабленим зором або для користувачів портативних комп'ютерів з жидкокристалическим екраном.

На вкладці Переміщення представлені засоби для керування чутливістю миші, а також засобу керування величиною шлейфа, що тягнеться за покажчиком (необхідність у ньому виникає при роботі з малоконтрастними дисплеями, наприклад жидкокристаллическими дисплеями портативних комп'ютерів).

 

 Настроювання стилю керування операційною системою.

 

В операційній системі Windows існує кілька стилів  керування. Так званий класичний стиль керування  характерний тим, що об'єкти виділяють одним щигликом, а відкривають двома щигликами.  Новий стиль  (стиль Web) характерний для роботи в Інтернеті. Він має на увазі, що об'єкти виділяють простим наведенням покажчика миші (без щиглика), а відкривають одним щигликом. Даний стиль дозволяє трохи підвищити продуктивність у ряді операцій з об'єктами, але не дуже зручний при проведенні групових операцій. Про те, що система працює в стилі Web неважко догадатися по підписах значків й ярликів  -  вони зображуються з підкресленням.

Вибір того або іншого стилю керування виконують включенням відповідного перемикача на вкладці Загальні діалогові вікна Властивості папки   (Пуск ► Настроювання ► Властивості папки).

 

 

Настроювання елементів оформлення Windows .

 

Операційна система Windows дозволяє використати як тло Робочого стола фоновий візерунок, фоновий малюнок або власний малюнок по розсуду користувача. Вибір методу оформлення здійснюють на вкладці Тло діалогового вікна Властивості: Екран, що відкривають за допомогою значка Екран у вікні Панель керування або за допомогою пункту Властивості контекстного меню Робочого стола.

При виборі об'єкта, використовуваного як тло, передбачається, що він перебуває в папці C:\Wlndows.  Якщо це вас не влаштовує, шлях доступу до потрібної папки з малюнками можна вказати за допомогою командної кнопки Огляд. При виборі фонового візерунка надаються засоби для його редагування й збереження, тобто для створення нових фонових візерунків на основі наявних. При виборі фонового малюнка надаються засоби для вибору способу його розташування (по центрі екрана   або на повному екрані). В останньому випадку можливий вибір варіанта  Розтягти (з перемасштабуванням зображення відповідно до розміру Робочого стола) або варіанта Поруч (без перемасштабування, але з розмноженням копій малюнка по всьому полю Робочого стола).

Настройка екранної заставки.

Екранні заставки — це динамічні зображення, відтворення яких включається автоматично при відсутності протягом заданого часу подій, викликаних користувачем. Первісне призначення заставок полягало в тому, щоб знизити погрозу «вигоряння люмінофора» на тих ділянках екрана, які піддані особливо тривалому стаціонарному впливу електронного променя. Результатом цього ефекту було утворення бурих плям у місцях тривалого впливу лучачи. Сучасним моніторам ефект «вигоряння люмінофора» не грозить, але екранні заставки продовжують використати як засіб приховання екранної інформації від сторонніх спостерігачів у період відсутності власника комп'ютера на робочому місці.

Вибір і настроювання режиму дії екранної заставки здійснюють на вкладці Заставка діалогового вікна Властивості: Екран. Представлені тут засобу настроювання дозволяють задати інтервал часу, по закінченні якого при відсутності подій, викликаних користувачем, відбувається автоматичний запуск заставки, а також призначити пароль, без знання якого не можна відключити заставку й повернутися до поточної роботи. Вибір заставки  - дуже захоплююче заняття.