1. Способи запуску програми Блокнот.

Редактор Блокнот запускається командою  Пуск  ►  Програми  ►  Стандартні  ►  Блокнот  або через ярлик. Для текстових документів ця програма визначена системою як основний засіб перегляду й редагування. Якщо двічі клацнути на значку файлу з розширенням  .ТХТ, то файл відкриється саме в цій програмі.

2. Створення текстового документа.

Уведення  тексту.

Місце документа, у яке відбувається уведення тексту (крапка уведення) відзначається на екрані вертикальною рисою, що називають курсором. Не треба плутати курсор з покажчиком миші - це два різних поняття. Покажчик миші - це активний елемент керування, а курсор - це тільки маркер, що не виходить за межі документа. У минулому, до появи графічних операційних систем, покажчик миші називали курсором, але сьогодні ці поняття розрізняють. У редакторі Блокнот неважко переконатися в тім, що, коли курсор фиксированно перебуває в тексті документа, покажчик миші можна вільно переміщати по полю документа й навіть поза вікном програми.

 При запуску програми курсор перебуває в лівому верхньому куті робочої області вікна й визначає місце, куди буде вводитися текст. Текст уводять за допомогою алфавітно-цифрових клавіш. Для уведення прописних букв використають клавішу SHIFT. Якщо потрібно ввести довгий ряд (потік) прописних символів, клавіатуру можна перемкнути за допомогою клавіші CAPS LOCK. Коли текст досягає правої границі вікна, він може автоматично перетікати на новий рядок, але може тривати далі, поки не буде натиснута клавіша ENTER. Щоб включити (або відключити) режим автоматичного перетекания тексту, використають команду Виправлення ► Перенос за словами. Якщо включено режим автоматичного переносу за словами, то клавішу ENTER використають, щоб закінчити один абзац і почати новий. У тих випадках, коли треба оформити відступ від лівого краю сторінки («новий рядок»),  використають табуляцію (натискання клавіші TAB).  Табуляцію застосовують й у тих випадках, коли треба розташувати текст стовпцями (у вигляді таблиці).

При внесенні змін у документ курсор переміщають по тексту за допомогою клавіш керування курсором  або за допомогою миші (для цього покажчик миші наводять на потрібне місце, виконують щиглик і курсор установлюється в те місце, де перебуває покажчик миші). Видалення символів виробляється клавішами BACKSPACE (ліворуч від курсору)  і  DELETE (праворуч від курсору).

 

Перемикання між російськими й латинськими символами. При наборі тексту іноді доводиться перемикатися між російськими й латинськими символами. Це робиться загальносистемним способом, тобто, метод перемикання між символьними наборами не залежить від конкретної програми, а виконується у всіх програмах однаково. Це функція операційної системи.

Для того щоб довідатися, якою комбінацією клавіш на даному комп'ютері виконується перемикання розкладок клавіатури, треба подивитися, як настроєні її властивості (Пуск ► Настроювання ► Панель керування ► Клавіатура). Вибір перемикача розкладок здійснюється на вкладці Мова в групі Перемикання розкладок. Звичайно для цієї мети використають комбінацію клавіш CTRL+SHIFT. Якщо встановлено прапорець Відображати індикатор мови на панелі завдань, то на панелі індикації відображається індикатор поточної мови. У цьому випадку перемикання між мовами можна виконувати щигликом миші на даному індикаторі.

 

Вибір шрифту. Розмір і форма символів при наборі тексту  визначаються використаним шрифтом. Редактор Блокнот занадто простий для того, щоб дозволити використання різних шрифтів в одному документі, але вибрати один шрифт, використовуваний для відображення всього документа, він дозволяє. Це виконується командою Виправлення ► Шрифт, після якого відкривається системне діалогове вікно Вибір шрифту. У списку Шрифт можна вибрати один з можливих шрифтів. Тут представлені всі шрифти, установлені на комп'ютері. Не всі шрифтові набори можуть мати у своєму складі символи російської мови, тому при виборі шрифту потрібно або попереднє знання, або вільне експериментування (відслідковуйте, щоб у текстовому полі Набір символів було виставлено Кирилиця). У списку Накреслення можна задати накреслення для обраного шрифту. Звичайно використають чотири основних типи накреслення: пряме світле (звичайне), похиле (курсив), напівжирне  й  напівжирний курсив. Вибір накреслення, як і вибір шрифту, ставиться до способу відображення документа (у могутніших текстових редакторах і процесорах в одному документі можна застосовувати різні шрифти й різні накреслення). У списку Розмір вибирають розмір шрифту. Розміри шрифтів виміряються в пунктах. Пункт - це типографська одиниця виміру, рівного 1/72 дюйма (0,353 мм). Для того щоб документ добре читався на екрані, звичайно використають шрифт розміром не менше 12 пунктів.

 

3.     Збереження створеного документа.

Створений документ зберігають на твердому або гнучкому магнітному диску у вигляді нового файлу. При збереженні варто вказати ім'я файлу. Якщо цього не зробити, він збережеться під ім'ям Безіменний.txt.    Для збереження нового документа служить команда Файл ► Зберегти як. По цій команді відкривається діалогове вікно Збереження.  У цьому вікні вибирають папку, у яку буде зберігатися файл, і дають йому ім'я. Прийоми збереження файлів однакові для всіх додатків Windows. Освоївши їхній один раз, далі можна користуватися ними в будь-яких програмах. Як папка, у яку редактор Блокнот зберігає документи за замовчуванням, служить папка \Мої документи. Більшість додатків Windows пропонують за замовчуванням використати для збереження документів саме цю папку. У ній можна створити кілька папок для роздільного зберігання документів, що ставляться до різних тем (проектам) або різним групам користувачів.

Збереження документа, що пройшов редагування, відрізняється від збереження нового документа тим, що файл цього документа вже існує й не треба вибирати папку й давати файлу ім'я. Для його збереження досить дати команду Файл ► Зберегти, і нова копія документа замістить стару. Однак бувають випадки, коли стару копію документа не слід заміщати. У цьому випадку документ зберігають або в іншу папку, або під іншим ім'ям. У цьому випадку порядок дій той же, що й при збереженні нового документа командою Зберегти як.

 

4.     Прийоми редагування документів.

Під редагуванням розуміють зміна вже існуючих документів. Редагування починають із завантаження (відкриття) документа. Для цього служить команда Файл ► Відкрити. По цій команді на екрані з'являється стандартне діалогове вікно Відкриття документа. Як і вікно Збереження, воно однаково у всіх додатках Windows. За замовчуванням вікно Відкриття документа відкривається з настроюванням на папку \Мої документи. Якщо потрібний документ перебуває в іншій папці, її треба розшукати й розкрити.Необхідно звернути увагу на поле Тип файлів у вікні Відкриття документа. Там коштує напис «Текстові документи», тому в поле Ім'я файлу зазначене розширення для файлів  *.txt.  Це означає, що видимими для вас у цьому вікні будуть тільки текстові файлу з розширенням  *.txt. Натискається кнопка розкриття списку в поле Тип файлів і вибирається  рядок Всі файли. Тоді ви зможете бачити й інші типи файлів, які можуть бути відкриті у вікні Блокнота.Для редагування текстових документів варто навчитися управляти курсором. Його переміщають за допомогою спеціальних клавіш керування курсором. 

 

Для переміщення курсору на екранну сторінку нагору або вниз використають клавіші PAGE UP й PAGE DOWN.

Для перекладу курсору в початок поточного рядка використають клавішу HOME, а в кінець рядка - клавішу END. У більшості додатків Windows працюють також комбінації клавіш CTRL+HOME й CTRL+END, що переводять курсор у початок або кінець документа, відповідно.

Для довільної розміщення курсору використають покажчик миші.

 

Видалення помилкових символів виконують клавішами BACKSPACE або DELETE Різниця між ними полягає в тому, що перша видаляє символи, що коштують ліворуч від курсору, а друга — праворуч. Для видалення великого блоку тексту користуватися клавішами редагування незручно. У таких випадках спочатку виділяють текстовий блок, а потім натискають клавішу DELETE (один раз). При цьому віддаляється весь виділений блок.

Виділення більших блоків роблять методом протягання миші (рух миші в довільну сторону при натиснутій лівій кнопці). Виділений текст відображається на екрані в інвертованому виді.  Існує й прийом виділення текстових фрагментів за допомогою клавіатури. Він виконується клавішами керування курсором при натиснутій клавіші SHIFT.

Виділені фрагменти тексту можна не тільки видаляти, але й копіювати або переміщати. Ці прийоми дуже часто застосовуються при редагуванні. Копіювання й переміщення відбувається через буфер обміну Windows. Для виконання цих операцій користуються  пунктами команди Виправлення рядка меню,  або відповідними кнопками панелі інструментів,  або комбінаціями клавіш:

CTRL + З - копіювати в буфер;

CTRL + Х - вирізати в буфер;

CTRL + V - вставити з буфера.

     Програма Блокнот не дозволяє працювати більш ніж з одним документом, але її можна запустити два й більше рази. У цьому випадку на екрані можна мати кілька вікон програми з різними документами. Поставивши такий експеримент, неважко переконатися, що перенос текстових фрагментів через буфер обміну можливий не тільки усередині одного вікна, але й між вікнами.