Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція1-9.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
1.65 Mб
Скачать

Настроювання оформлення елементів керування Windows.

Засоби настроювання зовнішнього вигляду елементів керування Windows зосереджені на вкладці Оформлення діалогового вікна Властивості: Екран. Насамперед, вони призначені для вибору колірних і шрифтових настроювань. Іменована сукупність даних, що описують конкретне настроювання, називається схемою оформлення — вона може бути збережена у файлі. Засоби настроювання оформлення дозволяють завантажувати готові схеми оформлення, створювати на їхній основі нові схеми шляхом редагування й зберігати їх під заданими іменами.

При редагуванні конкретної схеми можлива зміна кожного із двох десятків елементів оформлення по використовуваному шрифті й кольорам. Набір існуючих елементів представлений у списку, що розкривається, Елемент. Якщо елемент має розмірність, значення розміру можна переглянути й змінити в поле лічильника Розмір. Якщо елемент оформлення має кольори, він представляється й змінюється в палітрі, що розкривається, Кольори. Якщо елемент оформлення має текстовий зміст, то в поле Шрифт відображається його назва  (шрифт теж можна змінити, хоча міняти шрифт системних елементів не рекомендується).  Зверніть увагу на назви шрифтів системних елементів  -  експериментуючи з установкою й видаленням шрифтів,  системні шрифти краще не торкати!

Ефект від зроблених змін можна спостерігати в області попереднього перегляду у верхній частині діалогового вікна. Там же можна й вибирати елементи керування за допомогою миші, не користуючись списком Елемент.

 

Настроювання графічного й колірного дозволу екрана.

Основними параметрами екранного зображення є  графічний дозвіл  і  колірний дозвіл. Величина графічного дозволу визначається кількістю крапок (пикселей), що  розміщаються на екрані монітора по горизонталі й вертикалі. Мінімальним для Windows уважається дозвіл 640х480 пикселей,  стандартними також є 800х600  й  1024х768. Параметр колірного дозволу (глибини кольори) визначає скільки різних колірних відтінків може відображатися на екрані одночасно. Мінімальна вимога Windows   -  16 квітів,  використається також 256 квітів. Настройка графічного й колірного дозволу екрана  виконується на вкладці Параметри діалогового вікна  Властивості: Екран.

Настроювання властивостей Кошика.

Кошик являє собою спеціальну папку Windows, у якій тимчасово зберігаються вилучені об'єкти, фізично Кошик на жорсткому диску представлений схованою папкою \Recycled, причому для кожного жорсткого диска, наявного в обчислювальній системі, папка \Recycled — своя. Однак логічно Кошик являє собою одну-єдину папку, що відповідає всім папкам \Recycled, наявним у комп'ютерній системі.Настроювання властивостей Кошика виконують у діалоговому вікні Властивості: Кошик, що відкриває вибором пункту Властивості в контекстному меню після щиглика правою кнопкою миші на значку Кошик. Дане діалогове вікно містить одну вкладку для настроювання глобальних властивостей інтегрованого Кошика й по одній вкладці на кожен жорсткий диск із числа наявних у складі обчислювальної системи. Якщо на вкладці Глобальні встановлений перемикач Єдині параметри для всіх дисків, то елементи керування вкладок, що відповідають конкретним дискам, не активуються.

Основним параметром Кошика є її ємність. Цей параметр виставляється движком і виміряється у відсотках від ємності відповідних дисків (за замовчуванням - 10%). При переповненні Кошика з її автоматично й остаточно віддаляються файли, що зберігаються в ній найбільше довго. Інші елементи керування діалогового вікна властивостей Кошика передбачають можливість видалення об'єктів без приміщення їх у Кошик (використається при глобальному розчищенні жорсткого диска) і можливість відключення повідомлення, що попереджає про видалення об'єктів. За замовчуванням Кошик настроєний на запит підтвердження про видалення файлів. Це настроювання задане установкою відповідного прапорця й змінювати її не рекомендується.

Настроювання властивостей вікон папок.

До основних настроювань властивостей вікон папок ставиться настроювання режиму відображення схованих і системних об'єктів, а також настроювання способу огляду вкладених папок.

Настроювання властивостей вікон папок здійснюють у діалоговому вікні Властивості папки. Його можна відкрити з вікна будь-якої папки командою Вид ► Властивості папки або з Головного меню командою Пуск ► Настроювання ► Властивості папки.

Відображення системних і схованих об'єктів доцільно включати перед видаленням папок, а також при обслуговуванні операційної системи. При звичайній роботі системні й сховані об'єкти краще не відображати, щоб не перевантажувати екран зайвою інформацією. (Якщо сховані об'єкти не відображаються у вікні папки, про їхню наявність можна судити по записі в рядку стану.)  Елементи керування для включення й відключення відображення схованих і системних об'єктів перебувають на вкладці Вид діалогового вікна Властивості папки в категорії Файли й папки ► Сховані файли.

Існує два способи огляду вкладених папок. В одному випадку всі вкладені папки відкриваються в тому самому вікні, а в іншому для кожної чергової вкладеної папки відкривається нове вікно. Перший спосіб не перевантажує Робочий стіл відкритими вікнами, але при цьому губиться наочність навігації в структурі вікон папок. Відповідно, достоїнства й недоліки другого методу протилежні. Вибір способу огляду виконують у діалоговому вікні Переваги (Пуск ► Настроювання ► Властивості папки ► Настроїти) шляхом установки перемикача Відкривати папки в тому самому вікні або перемикача Відкривати кожну папку в окремому вікні.

Настроювання властивостей типів файлів.

Багато автоматичних операцій Windows засновані на тім, що операційна система повинна попередньо знати, яке додаток варто використати для роботи з документами того або іншого типу.  Про те, яке саме додаток варто вважати пов'язаним з кожним конкретним типом файлів, операційна система судить по розширенню імені файлу, а сам зв'язок виконується шляхом реєстрації типів файлів в операційній системі.

Для реєстрації (перереєстрації) властивостей типів файлів служить вкладка Типи файлів діалогового вікна Властивості папки (Пуск ► Настроювання ► Властивості папки   або команда Вид  ► Параметри рядка меню будь-якого вікна папки).  На вкладці Типи файлів діалогового вікна Властивості папки наведений список Зареєстровані типи файлів.  Якщо в цьому списку виділити один з типів файлів, у нижній частині діалогового вікна можна побачити значок, закріплений за даним типом файлів, розширення імені, зареєстроване для даного типу, і додаток, з ним зв'язане. Більше докладну інформацію про шляху доступу до додатка можна одержати, якщо відкрити діалогове вікно Зміна властивостей типу файлів щигликом на командній кнопці  Змінити.

У даному діалоговому вікні наведений список дій, які можливі з файлами даного типу. Одне з дій списку виділено напівжирними кольорами - воно є основним. Елементи керування діалогового вікна Зміна властивостей типу файлів дозволяють:

• змінити значок, пов'язаний з даним типом файлів (Змінити значок);

• створити нова дія й призначити йому додаток (Створити);

• змінити додаток, що виконує дія (Змінити);                              

• видалити дія (Видалити);

• призначити обрану дію основним (За замовчуванням).

 

Настроювання системних годин і системного календаря.

При збереженні будь-якого файлу разом з ним зберігаються дані про дату й час створення або останньої зміни. Це збереження відбувається в повній відповідності з поточними настроюваннями системних годин і системного календаря комп'ютера.

Засоби настроювання годин і календаря перебувають нижче рівня операційної системи. Вони ставляться до базового програмного забезпечення комп'ютера й розташовуються в його базовій системі уведення й висновку (BIOS). Опираючись на показання системних годин, операційна система Windows забезпечує наступні функціональні можливості:

• збереження показань системних годин разом з атрибутами файлів при кожній операції збереження даних;

• надання для настроювання системних годин і календаря більше зручного інтерфейсу, чим той, котрий надає система BIOS;

• автоматичний облік таких факторів, як зміна поясного часу (це важливо для портативних комп'ютерів), перехід на «літнє» й «зимове» час, облік останніх цифр року при зміні століття.

В Windows  настроювання системних годин і системного календаря виконують на вкладці Дата й час діалогового вікна Властивості: Дата й час, що відкривають за допомогою відповідного значка Панелі керування або з контекстного меню індикатора часу, розташованого на панелі індикації. Поточний рік виставляють за допомогою кнопок лічильника. Поточний місяць вибирають у списку, що розкривається. День місяця вибирають на панелі календаря. Точний час установлюють поразрядно (годинники, хвилини, секунди) - розряд вибирають за допомогою покажчика миші, а значення змінюють за допомогою кнопок лічильника. Настроювання дати й часу завершують щигликом на командній кнопці Застосувати (без закриття вікна) або на кнопці ОК (із закриттям).

На вкладці Годинний пояс діалогового вікна Властивості; Дата й час присутні тільки два елементи керування:  список, що розкривається, для вибору відповідного годинного пояса й прапорець для обліку переходу на «літнє» й «зимове» час.

Настроювання національних стандартів і форматів.

Операційна система Windows  у значній мірі враховує національні розходження, пов'язані з форматами записи чисел, дат, часу, грошових сум і т.п. Так, наприклад, у Росії прийнято представляти дати у форматі дд.мм.гг (день-місяць-рік), а в США- мм .дд.гг (місяць-день-рік). Наприклад, запис 08.03.99 у Росії означає 8 березня 2003 року. Той же запис у США означає 3 серпня того ж року. Інший приклад: у Росії десяткова частина дробового числа відокремлюється від цілої частини за допомогою коми, а в США - крапкою. Є розходження у форматах запису часу, негативних чисел, грошових сум, одиниць виміру фізичних і грошових величин. Такі розходження ставляться не тільки до Росії й США, але й до інших країн.

Звичайно при установці локалізованої версії операційної системи настроювання національних стандартів і форматів виробляється автоматично, відповідно до вказівки країни перебування в програмі, що встановлює. Однак при роботі з деякими додатками, не адаптованими до використання в конкретній країні, необхідно редагувати настроювання, прийняті за замовчуванням. У таких випадках редагування настроювань виконують на вкладках діалогового вікна Мова й стандарти (Пуск ► Настроювання ► Панель керування ► Мова й стандарти).

 

Настроювання шрифтів.

Важливою перевагою графічних операційних систем є можливість гнучкого керування як екранними, так і друкованими шрифтами в документах.

Операційна система Windows дозволяє працювати із двома класами шрифтів  -  растровими й векторними. Символи растрових шрифтів утворяться як комбінації крапок у матриці заданого розміру. Достоїнством растрових шрифтів є висока швидкість відображення символьних даних на екрані. У зв'язку із цим операційна система використає растрові шрифти в якості екранних при відображенні системної інформації. Основним недоліком растрових шрифтів є негнучкість керування розміром і накресленням символів. Розміри символів растрових шрифтів визначаються розмірами матриці, на базі якої ці символи побудовані з комбінації крапок. Характерні розміри:   8х12;  10х16;  13х22.

Символи векторних шрифтів являють собою криволінійні контури, складені елементи яких описуються математичними формулами. Це дозволяє не зберігати окремо символьні набори різних розмірів. Керування розміром (і деякими видами накреслення) шрифту відбувається програмно. При відображенні на екрані або при висновку на печатку символи будь-яких розмірів будуються з того самого символьного набору, тому векторні шрифти називають також масштабованими.

Векторные шрифти можуть використатися як у якості екранних, так й у якості друкованих. Застосування векторних шрифтів при підготовці документів дозволяє реалізувати принцип відповідності екранного зображення друкованому — так званий принцип WYSIWYG (What You See Is What You Get). Відповідно до цього принципу спостерігається оформлення документа на екрані таким, яким воно буде при висновку за допомогою друкувального пристрою.

Системний засіб установки й видалення шрифтів.

Файли, що містять дані про конструкції шрифтових наборів, перебувають у папці C:\Windows\Fonts, але цю папку не слід обслуговувати традиційним засобом для роботи з файлами й папками. Шрифти не можна встановлювати й видаляти шляхом простого копіювання, переміщення й видалення файлів. Вони повинні проходити особливу процедуру реєстрації в реєстрі операційної системи, а для цього потрібні спеціальні засоби обслуговування.  Засіб установки перебуває в папці Панель керування  ► Шрифти. Перегляд шрифтів, зареєстрованих операційною системою, можна виконувати в наступних режимах:

• Великі значки;

• Список;

• Подоба (Групувати схожі шрифти);

• Подробиці(Таблиця).

Відповідні елементи керування представлені кнопками панелі інструментів вікна й пунктами меню Вид. Режими перегляду Подоба (Групувати схожі шрифти) і Подробиці (Таблиця) — особливі, характерні тільки для папки \Fonts. У режимі Подоба (Групувати схожі шрифти) відображаються відомості про «подібність» шрифтів на заданий. Шрифт, з яким виробляється порівняння, вибирають у списку, що розкривається, Групувати шрифти по схожості зі шрифтом. У режимі Подробиці (Таблиця) для файлів шрифтів приводяться деякі спеціальні відомості. Зверніть увагу на те, що перед назвою шрифту присутній значок, що вказує тип шрифту:  «А»  -  позначає растровий шрифт,  «ТТ»  -  векторний. Файли растрових шрифтів мають розширення  .FON  від англійського слова  font,  що означає шрифт. Файли векторних шрифтів мають розширення  .TTF  від їхньої назви  True Type Font,  що переводиться як шрифт поліграфічної якості.  

Перед установкою нового шрифту варто закрити всі працюючі додатки. Це не виходить, що їхня робота неодмінно порушиться, — вона просто не гарантується. Установка шрифтів виконується в діалоговому вікні Додавання шрифтів, що відкриває по команді Файл ► Установити шрифт  у папці Fonts. Порядок установки наступний:

1. У списку, що розкривається, Диск вибрати диск, на якому розташовані файли встановлюваного шрифту.

2. У списку Папки вибрати папку, у якій розташовані файли встановлюваного шрифту.

3. Почекати якийсь час, поки в поле Список шрифтів не сформується список шрифтів, знайдених у зазначеному джерелі.

4. У поле Список шрифтів вибрати встановлювані шрифти (при груповому виділенні використати клавіші SHIFT й CTRL);

5. Запустити процес установки щигликом на командній кнопці ОК.

6. Якщо шрифт установлюється для тривалої роботи, доцільно встановити прапорець Копіювати шрифти в папку \Fonts.

Видалення шрифтів виробляється в папці Fonts командою Файл >Видалити. Відповідні шрифти при цьому повинні бути виділені.

 

                                         3.3.Об’єкти Windows

 

У системі Windows існує велика кількість об'єктів. Будь-який об'єкт має ім'я, графічне позначення (піктограма, іконка, значок) і властивості. Ім'я й значок дозволяють відрізняти даний об'єкт від інших. Властивості визначають характеристики об'єкта, його можливості й поводження. Користувач може впливати на стан об'єкта, змінюючи його властивості.

 

Об'єкти, з якими працює Windows , що випливають:

·документ – це об'єкти, що містять будь-яку інформацію: тексти, малюнки, звуки й т.д.. Розвиток мультимедийных можливостей комп'ютера привело до того, що в деяких документах можуть утримуватися, наприклад, що рухаються зображення й звук. Значок документи - листочки паперу із загнутим куточком;

·програма – служить для обробки документів, часто програму називають додатком. Додатка, виконувані під Windows'95, діляться на два класи: 1) розроблені спеціально під Windows; 2) розроблені під MS DOS. Більшість із них працюють у середовищі Windows або безпосередньо або в режимі емуляції DOS. Між окремими програмами й документами існує зв'язок, наприклад, редактор Pad працює з текстовими документами; редактор Paint обробляє графічні документи. Кожний додаток має свій значок;

·папки містять групи однотипних документів або додатків. Папки можуть містити інші папки, а також можуть бути порожніми;

·ярлики пов'язані з виконуваними додатками. Значок ярлика містить у нижньому куті стрілку.

        До більших об'єктів, які можуть містити папки, додатка, документи, ярлики ставляться Робочий стіл, Кошик, Портфель і деякі інші.

        На Робочому столі, що з'являється після запуску Windiws'95, розміщаються всі об'єкти. Поверхня стола можна оформити у відповідності зі своїм смаком, наприклад, змінюючи його кольори, шпалери, розташування й склад об'єктів.

        У Кошик поміщають непотрібними об'єкти, що стали. При необхідності їх можна витягти відтіля. Після очищення Кошика поміщені туди об'єкти стають недоступними.

        Портфель служить для перенесення документів на інший комп'ютер.

        Розглянуті об'єкти є логічними, тому що не відповідають ніякій окремій апаратній частині комп'ютера. На противагу логічним об'єкти, фізичні пов'язані з реально існуючими пристроями. Це дисководи, принтер, факс, клавіатура, монітор, CD-ROM і інших.

        Всі фізичні об'єкти поєднуються в один об'єкт, названий "Мій комп'ютер".

        Об'єкт "Мій комп'ютер" містить також специфічний логічний компонент – Пульт керування, Пульт оформлений як папка, у якій зберігаються настроювання комп'ютера.

        У нижній частині Робочого стола перебуває Панель завдань. На панелі завдань є кнопка Пуск, що містить головне меню.

        Якщо невідомо призначення якого-небудь значка, необхідно клацнути на ньому правою кнопкою й з контекстного меню вибрати пункт Властивості.

         

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.