1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи

Особливе значення в організації краєзнавчої діяльності майбутнього вчителя відіграють загальнопедагогічні принципи, які вже утвердилися в історико-педагогічній науці, а саме: науковості, системності, історизму, логічного взаємозв’язку, культуровідповідності. До цих принципів варто віднести й принцип регіональності.

Реалізація означених принципів полягає в об’єктивному аналізі історико-освітніх процесів, виявленні суттєвих протиріч становлення і розвитку історичних подій та явищ, а також характеристиці етапів цих складних процесів, здійсненні теоретичного аналізу й узагальнення, окреслення певних тенденцій. Усе це дозволить здобути цілісне історико-педагогічне знання про певний регіон України, зокрема в нашому дослідженні – Північне Приазов’я.

Аналіз наукової, методичної літератури дозволяє виокремити основні принципи підготовки студентів до краєзнавчої роботи з учнями, які мають важливе значення в її організації. Такими принципами, що безпосередньо закладені в основу вивчення змісту, організаційних форм та методів проведення краєзнавчої роботи, є: педагогічна цілеспрямованість підготовки студентів до краєзнавчої роботи, відповідність краєзнавчого матеріалу змісту і завдання навчально-виховної роботи, зв’язок навчання і виховання з життям, взаємозв’язок змісту і методів краєзнавчої роботи, відповідність краєзнавчої роботи рівню підготовки майбутніх учителів; опора на творчі здібності студентів та їх навички дослідницької діяльності, відповідність рівню розвитку і підготовленості студентів до роботи з учнями, систематичність і неперервність краєзнавчої роботи зі студентами, принцип суспільно-корисної значимості, опора на пошуково-дослідницьку роботу з краєзнавства, єдність змісту, методів і організаційних форм краєзнавчої роботи студентів. Ці принципи чітко враховують специфіку краєзнавчої роботи, котра є дієвим педагогічним шляхом активізації навчально-виховної роботи у педагогічному університеті.

Реалізація принципу цілеспрямованості має важливе значення в краєзнавчій діяльності, оскільки передбачає організацію краєзнавчої діяльності відповідно до завдань виховання взагалі, формування позитивних якостей молодої людини, тобто завдання визначають зміст, форми та методи роботи вчителя з краєзнавчими матеріалами.

Принцип науковості у краєзнавчій підготовці майбутнього вчителя насамперед передбачає відповідність змісту краєзнавства досягненням науки, що втілюється в життя також і при підготовці майбутніх учителів до виконання відповідної роботи у краєзнавчих заходах, при попередньому вивченні місцевості, при обробці зібраних матеріалів. Майбутні вчителі у ході педагогічно-краєзнавчої підготовки засвоюють достовірні, науково обґрунтовані факти, явища, процеси, розуміють сутність науково обґрунтованих законів, особливості розвитку і становлення наукових відкриттів. У процесі науково-педагогічного, краєзнавчого пошуку вони оволодівають методами наукових досліджень. Саме під час навчання у виші майбутні вчителі ознайомлюються, вчаться працювати з різними джерелами, а саме: підручниками, навчально-методичними посібниками, в аспекті краєзнавчої підготовки – це робота з матеріалами музеїв, архівів тощо. Спектр інтересів і запитів в галузі краєзнавства постійно зростає. Науковці видають нові підручники, посібники, таким чином поступово поповнюючи краєзнавчу базу новими знаннями. З огляду на це майбутній вчитель має постійно стежити за новітньою науковою інформацією, систематизувати її.

Таким чином, опора на зазначені вище принципи організації краєзнавчої роботи в педагогічному ВНЗ і відповідність її рівню розвитку і підготовки студентів визначають педагогічну цілеспрямованість краєзнавчої роботи. Найбільш повно це може бути відображено в навчальній краєзнавчій роботі, організованій у відповідності з дидактичними вимогами навчальної програми дисциплін: «Я і Україна», «Природознавство», «Охорона здоров’я» (початкова школа); «Всесвітня історія», «Історія України», «Географія», «Етика», «Українська мова», «Українська література», «Російська мова», «Російська література» та ін. (середня і старша школа).

Важливим аспектом краєзнавчої підготовки студентів є її суспільно-корисна значимість. Практична реалізація цього принципу передбачає активну участь краєзнавців у вирішенні суспільно-практичних задач рідного краю і здійснюється при проведенні природознавчих спостережень, під час участі у заходах з охорони природи. Природоохоронна спрямованість краєзнавства охоплює весь комплекс природних, соціально-економічних, культурних та інших аспектів охорони природи.

Особливу увагу слід приділяти пошуково-дослідницькій краєзнавчій роботі, яка є основою формування та розвитку пізнавального інтересу студентів. Пошуково-дослідницький принцип організації краєзнавчої роботи передбачає розуміння та осмислення студентами елементарних прийомів наукового дослідження, прищеплення їм умінь і навичок самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності та розвитку творчих здібностей. Пошуково-дослідницька робота студентів передбачає самостійне вирішення навчально-пізнавальних завдань шляхом постановки проблеми, планування пошуку, знаходження прийомів і засобів вирішення різних завдань у процесі спостережень, узагальнень краєзнавчих матеріалів і відповідне їх оформлення.

Слід враховувати єдність навчальної і позанавчальної роботи зі студентами. Навчальне і позанавчальне краєзнавство тісно пов’язані між собою єдністю освітніх та виховних завдань. Позанавчальна краєзнавча робота зумовлена дидактичною необхідністю реалізації краєзнавчого і комплексного підходів до формування навчального процесу.

Комплексний підхід до організації краєзнавчої роботи вимогає всебічного вивчення рідного краю – його історії, природи, господарства, етнографії, літератури, мистецтва тощо і є ефективною у тому разі, якщо в її організації дотримуються принципів систематичності і неперервності, спрямованих на послідовне розширення і поглиблення краєзнавчих знань та умінь студентів. Це передбачає організацію краєзнавчої роботи у певній запланованій системі впродовж всього навчального року як на семінарських заняттях, так і в позанавчальній роботі. Слід зазначити, що принцип систематичності і неперервності має діяти і на рівні міжпредметних зв’язків. Адже педагогічне краєзнавство має тісний зв'язок з філософією, історією, віковою та педагогічною психологією, історією педагогіки, педагогікою, окремими методиками викладання (історії, літератури тощо).

Роль краєзнавчої діяльності у природоохоронному вихованні характеризується наступними особливостями: у процесі природоохоронного виховання створюється позитивна атмосфера для сприймання студентами явищ та об’єктів природи в цілому й у взаємозв’язках між ними; економічні та історико-літературні аспекти краєзнавства надають конкретний і переконливий матеріал про форми і види взаємозвязків у системі «природа – людина – суспільство»; у школярів формується переконання у великій і різнобічній ролі природи в житті суспільства; краєзнавчі екскурсії та подорожі пов’язані з суспільно-корисною діяльністю учнів; краєзнавство сприяє вихованню патріотичних почуттів тощо.

Таким чином, краєзнавча робота майбутнього вчителя будується на основі певних педагогічних принципів, які необхідні для порівняння здобутих результатів і подальшого розвитку краєзнавства. А педагогічна організація краєзнавчої діяльності студентів регулюється усіма, без винятку, принципами педагогіки в їх своєрідній взаємодії.