Послідовність показу об’єктів екскурсії

Показ повинний бути цілеспрямованим, отже, вибірковим.

Послідовність показу об’єктів означає відповідність логіці викладу матеріалу, виділення основних об’єктів, ув’язування нових зі старими, поглиблення уявлення екскурсантів про них.

Послідовність показу об’єктів враховує правила переходу від відомого до невідомого, від близького до далекого, а також особливості зорового сприйняття. Зазвичай показ будується на переході від загального до часткового. Показ в екскурсії варто починати з попереднього огляду, у ході якого показується весь чи окремий об’єкт у цілому, а потім переходять до аналізу з виявленням характерних рис екскурсійного об’єкта.

Необхідно пам’ятати, що увага екскурсантів не може довго затримуватися на одному нерухомому об’єкті.

При виборі черговості показу об’єктів береться до уваги їх емоційний вплив на екскурсантів. Спочатку характеризують об’єкт, що справляє найбільш сильне враження (у тому разі, коли цей об’єкт не пов'язаний з темою, варто дати про нього екскурсантам довідку, а потім перейти до основного об’єкта, про який ідеться в екскурсійному матеріалі).

Засоби показу об’єкта

Показ об’єктів екскурсії повинен бути конкретним. Екскурсанти орієнтуються екскурсоводом на об’єкт за допомогою словесного опису і жесту.

У описі-характеристиці об’єкта вказуються його розміри, форма, колір, особливості розташування, сусідні предмети, орієнтири тощо.

Жести повинні бути виразні та скупі. Показ починається зазвичай із жесту екскурсовода, спрямованого на об’єкт, котрий показує його розташування, підкреслює особливості об’єкта, його динамічність.

Успіх у жестикуляції вимагає дотримання ряду правил. Жести повинні відповідати змісту, темпу розповіді та руху. Варто пам’ятати, що жест не повинен відставати від підкріплюваного ним слова. Безупинні жести відволікають екскурсантів, не дають їм зосередитися.

Прийоми екскурсійного показу

У екскурсійній методиці розроблені різноманітні прийоми показу. Однак в екскурсії вони, як правило, злиті з розповіддю й у «чистому» вигляді застосовуються рідко. Найбільш уживаний так званий прийом попереднього огляду. Він має на меті дати екскурсантам можливість орієнтуватися в просторі, сприймати екскурсійний об’єкт у його історичному і природному оточенні.

Попередній огляд може здійснюватися і без супроводжуючої розповіді екскурсовода (пауза). Він допомагає екскурсантам залишитися немов наодинці з пам’ятником чи твором мистецтва, природою, самостійно оцінити їх, вдивитися в них.

Попередній огляд ґрунтується на спостереженні екскурсантів, яких екскурсовод вміло спрямовує, допомагаючи їм усвідомити істотні властивості й ознаки екскурсійного об’єкта.

Прийом екскурсійного аналізу

Показ лежить в основі аналізу екскурсійних об’єктів. Тип аналізу визначається темою і метою екскурсії, характером об’єкта, його зв’язком із певною галуззю науки.

Розрізняють аналіз мистецтвознавчий, історичний, природничо-науковий, кожен з яких має різні співвідношення показу і розповіді, іншу послідовність, власні способи і прийоми виявлення істотних рис екскурсійного об’єкта.

Мистецтвознавчий аналіз має на меті виявлення ідеї твору мистецтва, його художнього образу, пояснення засобів і прийомів, за допомогою яких він досягнутий.

Прийоми мистецтвознавчого аналізу залежать від видів мистецтва (наприклад, виявлення об’ємно-просторової композиції й архітектоніки в архітектурі, малюнка і графіки – у живописі, пластичності – у скульптурі тощо).

Аналіз цього типу лежить в основі екскурсій з показом творів мистецтва, але може застосовуватися й в інших тематичних екскурсіях, а також у багатопланових (оглядових) екскурсіях.

Історичний аналіз виявляє в екскурсійному об’єкті риси, типові для певної епохи, висвітлює його зв’язок з історичними подіями. В основі історичного аналізу лежить хронологічний принцип.

Природничо-науковий аналіз дає можливість виявити істотні властивості екскурсійного об’єкта шляхом застосування методів різних наук.

Перший ступінь природничо-наукового аналізу – це виділення екскурсійного об’єкта з навколишнього середовища. Другий ступінь – це встановлення зв’язків об’єкта з ідейним змістом екскурсії.

Аналіз об’єкта – один з найдієвіших засобів екскурсовода, за допомогою якого він прищеплює екскурсантам уміння більше бачити і глибоко сприймати навколишній світ.