Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции З Педаг.краєзнавство 2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
2.86 Mб
Скачать

Особливі методичні прийоми

У ході екскурсії застосовуються особливі методичні прийоми, багато з яких мають значний емоційний вплив.

У процесі екскурсій передбачаються зустрічі екскурсантів з учасниками історичних подій, ветеранами, ученими, діячами культури та іншими видатними людьми. Ці зустрічі повинні бути підготовленими, визначено орієнтовне коло питань, погоджені час, місце і тривалість бесіди.

Бесіда повинна бути органічно пов’язана з темою екскурсії. Іноді учасники подій виступають у ролі екскурсовода.

До числа особливих прийомів належать прийоми дослідження, під якими умовно розрізняються певні дії, що наочно підтверджують розповідь екскурсовода (наприклад, визначення глибини висохлого колодязя за допомогою падіння камінчика, визначення твердості мінералу за допомогою нанесення ним подряпин на склі тощо).

Елементи ритуалу на екскурсіях

Деякі екскурсії передбачають відвідування могил героїв, Вічного вогню. Екскурсанти вшановують їх хвилиною мовчання, покладанням квітів, вінків. Екскурсоводу варто заздалегідь продумати місце розташування групи, простежити за тим, щоб хлопці зняли головні убори.

Зрозуміло, що елементи ритуалу, що включаються в екскурсії, мають велику силу емоційного впливу. Саме тому вони вимагають особливо ретельно продуманої організації і точності.

Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода

Володіння екскурсоводом мистецтвом слова – важлива умова успішного проведення екскурсії. Мовлення повинне бути граматично правильним, точниим, виразним, оригінальним.

Почуття впевненості, таке необхідне екскурсоводу для успіху екскурсії, може бути повним тільки тоді, коли його мовлення побудоване граматично правильно. Без цього він не може говорити вільно, не може правильно реагувати на поведінку екскурсантів.

Точність викладу особливо важлива у характеристиці об’єкта і багато в чому визначає вплив екскурсовода на слухачів. Виразність і оригінальність мовлення підсилює застосування різних прийомів мови, іносказань (алегорій), метафор, інверсій слів. Добре діє просте наочне порівняння, проведення паралелі, вживання яскравих епітетів. Виразність мовлення підвищує своєчасне вживання афоризмів, прислів’їв, приказок. Локанічність мовлення вимагає усунення зайвих слів, загальних фраз, що розхолоджують, призводять до втрати уваги слухачів.

Мовлення екскурсовода має відмінності від звичайного ораторського мовлення, оскільки склад екскурсійної аудиторії обмежений, як правило, 25–30 екскурсантами. Це вимагає ставитися до патетики з обережністю, ставить завдання зробити мовлення наближеним до екскурсантів.

Крім того, екскурсовод часто говорить в умовах шуму. Тому, щоб не зірвати голос, не слід намагатися перекричати сильний шум, а дочекатися моменту, коли він ослабне. В екскурсіях варто вживати просте розмовне мовлення, ретельно добирати наукові терміни й іноземні слова.

Техніка мовлення екскурсовода

У роботі екскурсовода має велике значення техніка мовлення: звучність, тембр, висота голосу, темп, вимова, паузи, міміка. Звучність дозволяє донести мову до всіх екскурсантів. Вона спирається на правильний подих, глибоке, часте і контрольоване дихання. На один глибокий вдих можна вимовити лише частину фрази. Для виразного мовлення потрібен частий подих. Не можна вдихати тільки наприкінці фраз, робити це потрібно відповідно до змісту того, що вимовляється. Для цього необхідний контроль подиху під час усієї промови.

Голос кожної людини має певне забарвлення – тембр. Змінити його неможливо, але можна зробити багато чого для його поліпшення. Гарний тембр вимагає довгих занять. У результаті досягається відкрите, повноцінне, ясне звучання з частими варіаціями.

Тембр відіграє важливу роль не тільки як загальне забарвлення голосу, але й при передачі думок і почуттів. Він доводить до слухачів настрій – веселий або меланхолійний, жартівливий або гнівний, доброзичливий або роздратований. Голос екскурсовода змушує екскурсантів сильніше реагувати на почуте.

До поняття «темп» входить швидкість мовлення в цілому, тривалість звучання окремих слів, інтервали і тривалість пауз. Інтенсивність показу об’єктів залежить від швидкості мовлення. І навпаки, квапливість створює враження байдужності до теми екскурсії.

Особливе значення в мовленні екскурсовода мають паузи. Як і лектору, пауза потрібна для забезпечення правильного подиху. Вона дає можливість зміркувати, до якої думки варто перейти далі. Пауза відтіняє найбільш істотні слова і пропозиції. Коротка пауза перед кульмінаційним моментом показу і після нього – ось один зі способів підкреслення значення об’єкта. В екскурсіях містом паузи іноді роблять під час пересування від одного об’єкта до іншого.

Висота звуку дозволяє відрізняти питання від твердження, остаточне і непорушне від обговорюваного і сумнівного, переконаність від невпевненості підкреслює контраст. Оскільки для мовлення важливі не тільки логіка, але й емоції, то модуляція голосу має першочергове значення. Смуток, жалість, ніжні людські почуття, уявлення про величність завжди вимагають менш уривчастої і більш плавної зміни інтонації. Підозра, занепокоєння, погроза можуть бути виражені зниженням голосу. Не можна починати фразу голосно, з високого тону і затихати наприкінці, тому що кінцівка визначає відношення до фрази в цілому. Варто уникати монотонності, занадто низького чи високого тону.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.