3. Історичне краєзнавство (10 год.)

Історичне краєзнавство – джерело збагачення учнів знаннями про рідний край. Зв'язок історичного краєзнавства з історичною наукою. Форми організації краєзнавчих досліджень: державне, шкільне, громадське. Шкільне краєзнавство: програмне, позапрограмне. Історичне краєзнавство та туризм у школі. Суспільно-корисний характер історичного краєзнавства.

З історії історичного краєзнавства. Народне краєзнавство, народні краєзнавці. Указ Петра І про збирання, пошук та зберігання цікавих знахідок народних краєзнавців».

Практичні заняття. Визначення об’єктів краєзнавчих досліджень. Використання даних історичного краєзнавства на уроках та в інших позашкільних заходах. Ознайомлення з краєзнавчими об’єктами рідного краю.

4. Джерела історичного краєзнавства (14 год.)

Речові джерела. Види речових джерел. Археологічні матеріали – найстародавніший вид історичних джерел. Пам’ятники архітектури – культові споруди: Десятинна церква, Софійський собор у Києві, Спаський собор у Чернігові та ін. Будівництво оборонних ліній і міст-фортець. Внутрішнє планування та забудова міст.

Образотворчі джерела: старовинні гравюри, малюнки, картини із зображенням міст, сіл, храмів, монастирів, національних костюмів, побутових сцен.

Фотографії. Листівки – документальний матеріал юних краєзнавців. Письмові джерела. Винайдення писемності. Слов’янська азбука, рукописи. «Берестяні грамоти». Книгодрукування як джерело вивчення історії рідного краю та його історико-культурна цінність. Розвиток книгодрукування в Україні. Поява перших літописних зводів. Значення Києво-Печерського монастиря в поширенні літописання. «Повість минулих літ», «Слово про закон і благодать», «Слово про Ігорів похід», «Поучення» Володимира Мономаха.

Усні джерела. Мова – стародавня форма спілкування людей. Топоніміка – наука про походження, зміст і закономірності розвитку географічних назв. Історична обумовленість географічних назв.

Антропоніміка – наука про походження, зміну, географічне поширення власних імен людей.

Збирання та вивчення пам’яток усної народної творчості – важливий напрямок шкільного краєзнавства. Пісні. Легенди, загадки, билинні цикли. Обрядові пісні, танці. Професійні виконавці.

Практичні заняття. Ознайомлення з «відкритими листами» – дозволом на дослідження археологічних пам’ятників. Екскурсії, походи до місць археологічних розкопок. Ознайомлення з пам’ятками архітектури. Фотографування та замальовування пам’ятників. Робота в архівах і з періодичною пресою. Вивчення географічних назв рідного краю. Збирання і вивчення творів усної народної творчості.

5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)

Історичні та культурні пам’ятники – надбання народу. Види пам’ятників історії та культури:

• пам’ятники історії: будівлі, пам’ятні місця, пов’язані з важливими історичними подіями в житті народу;

• пам’ятники археології: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, кам’яні споруди, наскельні зображення, старовинні предмети;

• пам’ятники містобудування та архітектури: архітектурні ансамблі й комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки старовинного планування і забудови міст та інших населених пунктів; будівлі війскової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти;

• пам’ятки мистецтва – твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного й інших видів мистецтв;

• документальні пам’ятки – акти органів державної влади та органів державного управління, інші письмові документи, кіно- і фотодокументи, звукозаписи, записи фольклору, музики, рідкісні видання.

Державний облік пам’ятників історії та культури, порядок і умови їх використання. Охорона пам’ятників історії та культури. Ремонт пам’ятників історії та культури. Реставраційні роботи.

Практичні заняття. Ознайомлення із «Законом про охорону природи та використання пам’ятників історії та культури». Екскурсії та походи з метою ознайомлення і вивчення пам’ятників історії та культури рідного краю. Виконання завдань Товариства охорони пам’ятників історії та культури.