Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи

Аналіз сучасних навчальних програм середньої загальноосвітньої школи для 1 – 4 класів дає підстави стверджувати, що стан національного виховання займає чинне місце у сучасній початковій школі. Лінія національного виховання проходить майже через усі предмети початкової школи. Наприклад, у курсі української мови соціокультурна змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, її особливості в різних регіонах України та у різних етносів, які населяють Україну. Ця робота має органічно поєднуватись з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображено особливості матеріальної і духовної культури народу, національного характеру. Завданням предмета є виховання любові до рідної мови. Уже в другому класі, коли учні беруть до рук перший підручник з української мови, слід виховувати почуття гордості за свою мову.

Також лінію національного виховання можна простежити і в курсі «Читання». Починаючи з першого класу, діти вивчають казки, дитячий ігровий фольклор, класичні дитячі поезії, короткі оповідання українських письменників класиків: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та інших авторів.

У 2 класі національне виховання органічно здійснюється через такі розділи: «Українські народні казки», «Немає без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини». У цьому розділі увага звертається на те, що наша батьківщина – Україна, це наша Вітчизна, край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки, а зараз живемо і ми з вами.

Найбільші можливості для краєзнавчої роботи – з курсу «Я і Україна», зокрема при вивченні тем «Твій рідний край», «Твоя країна – Україна». А в 3–4 класі – предмет «Громадянська освіта», виховною спрямованістю якого є формування в учнів найбільш значимих для українського народу цінностей: патріотизму, соціальної справедливості, первинності духовного щодо матеріального, людинолюдства, взаємоповаги, розуміння значення життя як найвищої цінності.

З цього курсу дитина дізнається про різноманітність природи рідного краю, знайомиться з її історією. Отже, патріотичне, моральне виховання, формування громадянина України проходить через курс з 1 по 4 класи: Наша Батьківщина – Україна – рідний край – людина – природа – суспільство – культура. Учні ознайомлюються з державною символікою, державним устроєм країни, народними звичаями, особливостями життя дітей у різних регіонах, культурними пам’ятками.

У 2 класі теми «Твій рідний край», «Твоя країна – Україна» збагачують, поглиблюють уявлення дітей про місце їх проживання, формує елементарні поняття про Україну як незалежну державу, вивчають державні символи України, що сприяє встановленню найпростіших зв’язків у суспільному оточенні на основі власних спостережень; спонукає з’ясувати історію назви свого населеного пункту, вулиці; дізнатись про багатства рідного краю тощо.

Проаналізувавши стан національного виховання в сучасних умовах розвитку національної педагогіки і школи, можна зробити висновок, що в сучасній школі приділяється досить велика увага національному вихованню, щоб учні знали, шанували та любили свій рідний край, його історію, відомих діячів своєї держави, бо це – наша Батьківщина. У школах робиться все для того, щоб наступні покоління зростали справжніми патріотами своєї держави.

Національне виховання є обов’язковим в нашій державі, цей лейтмотив проходить червоною стрічкою по всій навчальній програмі середньої загальноосвітньої школи. Проаналізувавши програму початкової школи, можна побачити, що воно найбільше реалізується на уроках української мови: дітям прищеплюється любов до української мови та нашої держави в цілому. В курсі «Читання» учні знайомляться з творчістю видатних письменників нашого народу та їхньою творчістю. В освітніх галузях «Музика», «Образотворче мистецтво» – любов до України прививається через шедеври українських митців, та співочу й мелодійну музику та пісні України. Але найяскравіше національне виховання здійснюється у курсі «Я і Україна», де патріотичне, моральне виховання, формування громадянина України проходить через курс з 1 по 4 класи: «Наша Батьківщина – Україна»; «Рідний край»; «Людина, природа і суспільство»; «Культура». Учні ознайомлюються з державною символікою, устроєм країни, народними звичаями, особливостями життя дітей у різних регіонах, культурними пам’ятками [11]

Отже, зважаючи на історичний досвід і сучасні дослідження, основною метою краєзнавчої роботи вчителя початкових класів загальноосвітньої школи необхідно вважати, на нашу думку, оволодіння краєзнавчими знаннями учнів, усвідомлення ними їх духовної значимості. Розглядаючи краєзнавство як чинник цілісного педагогічного процесу, ми розрізняємо краєзнавчу діяльність педагогів і краєзнавчу діяльність учнів. Зміст краєзнавчої діяльності майбутніх вчителів передбачає оволодіння краєзнавчими знаннями з літературних й інших джерел інформації шляхом безпосереднього вивчення регіону; використання краєзнавчих знань у навчально-виховній роботі; організацію краєзнавчої роботи з учнями в позаурочний час. Зміст краєзнавчої роботи учнів початкових класів полягає в оволодінні різноманітними знаннями про рідний край у процесі навчання, виховання та самоосвіти в умовах активної краєзнавчої діяльності науково-пошукового змісту. Означені аспекти краєзнавчої діяльності школярів, незалежно від її конкретного змісту, передбачають взаємодію з учителями.

У результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти практичними навичками роботи з основними джерелами краєзнавчих знань; вивчити особливості окремих компонентів та всього природничо-територіального комплексу дослідуваного регіону в цілому; знати особливості вивчення того чи іншого компоненту природно-територіального комплексу області, його окремих об’єктів і явищ у початковій школі; опанувати методику проведення дослідів і спостережень, які можуть бути проведені з учнями початкових класів під час вивчення природи свого краю; навчитися фіксувати результати краєзнавчих спостережень у формі, придатній для їх наступного використання в навчально-виховному процесі як засобів навчання.