- •Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- •Тема 1.1. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи...30
- •Тема 1.2. Методи наукового дослідження педагогічного краєзнавства……………………………………………………………………………..64
- •Тема 2.1 Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями…………………………………………….108
- •Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства……………138
- •Робоча програма навчального курсу «педагогічне краєзнавство»
- •І. Пояснювальна записка
- •Форми роботи в курсі «Педагогічне краєзнавство»:
- •Програма складається із 3 змістових модулів:
- •Змістовий модуль «сутність, види, напрями краєзнавчої роботи»
- •Змістовий модуль «виховний аспект підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи»
- •Змістовий модуль «організація підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями»
- •Зміст навчального процесу тематичний план навчального модуля (для студентів денної форми навчання)
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Проектування дидактичного процесу Лекційні заняття, їх тематика та обсяг
- •2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг
- •2.1. Семінарські заняття, їх тематика та обсяг
- •Самостійна та індивідуальна робота студентів, їх тематика та обсяг
- •Система оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Педагогічне краєзнавство»
- •Порівняння національної шкали оцінювання та шкали оцінювання ects
- •Засоби контролю види робіт з курсу «педагогічне краєзнавство» та їх оцінка
- •Бали за участь (у формі усної відповіді) на практичному або семінарському занятті за 5-ти бальною шкалою оцінювання
- •Орієнтовні питання до заліку студентів денної форми навчання
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Артемова л.В. Історія педагогіки України : Підручник. – к. : Либідь, 2006. – 424 с.
- •Додаткова
- •Змістовий модуль і
- •Сутність, види, напрями краєзнавчої роботи
- •У підготовці майбутнього вчителя
- •Тема 1.1. Педагогічне краєзнавство
- •Рекомендована література
- •Опорні поняття теми:
- •Опорний конспект лекції
- •З історії вивчення краєзнавства
- •Сутність педагогічного краєзнавства
- •1.1.3. Функції педагогічного краєзнавства
- •1.1.4. Принципи підготовки і організації студентів до краєзнавчої роботи
- •1.1.5. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
- •До краєзнавчої роботи з учнями
- •Напрямки краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя
- •Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів історії
- •1.1.8. Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів початкових класів
- •Аналіз навчальних програм для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи
- •Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями
- •Завдання до заняття
- •З історії краєзнавства
- •По вертикалі:
- •По горизонталі:
- •Завдання до заняття
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Основні поняття теми:
- •Завдання до заняття
- •Аналіз навчальних програм
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Методичні рекомендації до створення презентації
- •Вимоги до оформлення презентації
- •Критерії оцінювання презентації у форматі Microsoft PowerPoint
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 1.2. Методи наукового дослідження у
- •1.2.2. Джерела педагогічного краєзнавства
- •1.2.3. Методи теоретичного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- •1.2.4. Методи емпіричного пізнання у педагогічному краєзнавстві
- •Практичне заняття №4
- •І. Теоретичні положення теми заняття план
- •Бердянський державний педагогічний універсиет
- •Портфоліо курсу: «Педагогічне краєзнавство»
- •Структури (рубрик) портфоліо
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова література
- •Опорний конспект лекції
- •Тема 1.3. Підготовка майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- •Рекомендована література:
- •Тема 2.1. Особливості краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя до емоційної взаємодії з учнями
- •Роль методів виховання у підготовці майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи
- •Формуванні духовних якостей особистості майбутнього вчителя у краєзнавчій роботі з учнями
- •Організація досвіду моральної поведінки у підготовці вчителя до краєзнавчої роботи з учнями
- •Практичне заняття №5
- •Тема 5. Особливості взаємодії методів виховання у краєзнавчій роботі майбутнього вчителя і. Теоретичні положення з теми заняття план
- •Завдання до заняття
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Рекомендована література:
- •Тема 3.1. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення питань педагогічного краєзнавства
- •3.1.1. Управління самостійною роботою студентів у процесі роботи з педагогічного краєзнавства.
- •Підготовка майбутнього вчителя до керівництва
- •Організація пошуково-дослідної діяльності студентів з краєзнавчими матеріалами
- •Практичне заняття №6
- •І. Теоретичні положення теми заняття план
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації студентам до основних форм організації краєзнавчої роботи Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Рекомендації до роботи з текстом
- •Підготовка доповіді
- •Вимоги та рекомендації до написання реферату
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Основні поняття теми:
- •Завдання до заняття
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №4. Освітні діячі Північного Приазов’я наприкінці хіх століття і. Теоретичні положення теми заняття
- •Завдання до заняття
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Завдання до заняття
- •Іі. Індивідуальна робота студента
- •Зразок методичної розробки екскурсії
- •Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії
- •Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література: Основна
- •Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії
- •Етапи підготовки студента до екскурсії
- •Складання тексту екскурсії
- •Побудова екскурсії
- •Основна частина
- •Висновок
- •Логічні переходи в екскурсії
- •Складання «портфеля екскурсовода»
- •Складання карток екскурсійних об’єктів
- •Складання методичної розробки екскурсії
- •Бердянський державний педагогічний університет
- •Рецензування тексту методичної розробки екскурсії
- •Проведення пробної екскурсії і її затвердження
- •Проведення екскурсії Прийоми проведення екскурсій
- •Показ екскурсійних об’єктів Вибір місця розташування екскурсійної групи
- •Розміщення екскурсійної групи
- •Послідовність показу об’єктів екскурсії
- •Засоби показу об’єкта
- •Прийоми екскурсійного показу
- •Прийом екскурсійного аналізу
- •Показ наочного приладдя
- •Розповідь екскурсовода
- •Опис і характеристика об’єкта
- •Прийом пояснення
- •Рух в екскурсії
- •Використання прийомів у проведенні екскурсії Прийом локалізації подій
- •Прийом порівняння
- •Цитування в екскурсії
- •Особливі методичні прийоми
- •Елементи ритуалу на екскурсіях
- •Вимоги до екскурсовода Культура мовлення екскурсовода
- •Техніка мовлення екскурсовода
- •Взаємодія екскурсовода та екскурсантів
- •Основні понятя з курсу «педагогічне краєзнавчство»
- •Персоналії
- •(Історико-педагогічний аспект)
- •Ольхова Марина Останній тріумф барона Корфа
- •Малєєва Ольга ф-тет попп, 33 група Останні роки життя м.О. Корфа
- •Про роботу історико-краєзнавчого гуртка Гусарківська зош і-ііі ступенів Куйбишевського району
- •Тематичне планування занять історико-краєзнавчого гуртка
- •Список членів гуртка
- •Програма
- •1. Вступна бесіда про завдання історико-краєзнавчого гуртка (4 год.)
- •Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, охорона природи (12 год.)
- •Історичне краєзнавство (10 год.)
- •Джерела історичного краєзнавства (14 год.)
- •5. Пам’ятники історії та культури (16 год.)
- •6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)
- •7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)
- •8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)
- •Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців
- •Орієнтовна програма гуртка «історики-краєзнавці»
- •Навчально-тематичнний план
- •Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю. Охорона навколишнього середовища (10 год.)
- •Комплексне вивчення рідного краю (34 год.)
- •4.Археологічна спадщина рідного краю (12 год.)
- •Вивчення пам’ятних місць, пов’язаних із життям і діяльністю видатних людей рідного краю (12 год.)
- •Записи історико-краєзнавчих спостернежень (12 год.)
- •Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (40 год.)
- •Робота шкільного краєзнавчого музею (10 год.)
- •Основні вимоги до знань і умінь юних істориків-краєзнавців
- •IV учень: Парк м. П.П. Шмідта
- •V учень: Храми муз і фестивальна феєрія
- •VI учень: Приморська площа
- •Використана література:
- •Яковенко Анна студентка 36 групи іф
- •Фрагмент уроку
- •Використана література:
- •Терехова Валерія студентка 36 групи іф
- •Фрагмент уроку
- •Використана література:
- •Екскурсія на тему: «шляхетний червоний адмірал п.П. Шмідт»
- •Меморіальний будинок-музей п.П. Шмідта
- •Будинок Бердянської чоловічої гімназії
- •Використана література:
- •Бесіда для учнів 7-х класів студентки 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- •П.П. Шмідт – червоний адмірал
- •Група запитань про тематичний задум екскурсії.
- •Іі. Група запитань про ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до неї.
- •Ііі. Група запитань, що допомагає націлити учнів на розуміння єдності і форми викладу матеріалу
- •IV. Група запитань використовується для уточнення змісту учнями матеріалу
- •Використана література:
- •Бесіда для учнів 10-11х класів студента 41 групи соціально-гуманітарного факультету
- •Хід уроку
- •III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
- •IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
- •V. Підсумки уроку.
- •Використана література:
- •Додаток л
- •4 Клас тема «Світло. Тематична композиція».
- •Тема: Цілющі трави Північного Приазов’я (4 клас).
- •Тема: Квітка – золотий бутон щастя (4)
- •Тема: Лагідна та зла квітка (4 клас)
- •Тема: Петріківський розпис (4 клас)
- •Тема: Натюрморт. Декоративний посуд (4 клас)
- •Тема: Створювання ескізу писанки (2 клас)
- •Тема: Витинанка (дерево життя) 4 клас
Складання тексту екскурсії
Робота над текстом екскурсії дозволяє студенту ретельно обміркувати матеріал для розповіді, відібрати найголовніше, намітити логічний хід викладу матеріалу, більш точно узагальнити його, сформулювати висновки і логічні переходи від однієї підтеми чи об’єкта до інших.
Необхідно, щоб студент, готуючись до обраної теми, писав індивідуальний текст, закріплюючи в ньому власне розкриття теми, творчі знахідки.
Перед викладом тексту екскурсії оформляється титульний лист, у якому вказується назва освітнього закладу, найменування теми, прізвищ авторів і дати проведення екскурсії. Текст має включати вступ, основну частину і заключення (висновок), містити характеристику об’єктів і конкретний матеріал. До обов’язків автора екскурсії входить систематичне внесення доповнень і змін у текст. Одночасно зі складанням тексту екскурсії автор готує коротку анотацію.
Побудова екскурсії
Текст повинен відбивати зміст екскурсії, сприйняття її як єдиного цілого досягається логікою побудови. В основі екскурсії повинен лежати логічний план, що відповідає загальній композиції екскурсії.
Кожна екскурсія складається з трьох головних частин: вступу, основної частини і висновку.
Вступ
Вступ і висновок відрізняються від основної частини тим, що вони, як правило, не пов’язані з екскурсійним об’єктом. Це зближає вступ з початком лекції, завдання якого – встановити контакт зі слухачами, залучити її увагу до теми.
У вступі слід розкрити зміст і тему краєзначої екскурсії і висвітлити головні проблеми, що конкретизуються в ході екскурсії на показі об’єктів. Вступ повинний бути яскравим і лаконічним за формою й актуальним за змістом.
Екскурсовод повинен прагнути того, щоб відразу привернути увагу екскурсантів до об’єкту. Варто пам’ятати, що початок екскурсії – відповідальний момент, адже саме на початку екскурсії в екскурсантів формується перше враження про екскурсовода.
Основна частина
Основна частина – власне екскурсія – будується на єдності показу з розповіддю. Її зміст складається з окремих підтем, що розкриваються на об’єктах і об’єднані спільною темою. Ця тема обумовлює спрямованість екскурсії, співвідношення частин, обсяг конкретного матеріалу, пов'язаного з об’єктами.
Тільки керуючись цією темою, перевіряючи нею всі елементи, можна домогтися логічної композиції екскурсії, у чому особливо яскраво виявляється майстерність проведення екскурсії.
У ході проведення екскурсії застосовуються різноманітні методичні прийоми. Висвітлення кожної екскурсійної підтеми в екскурсії доцільно завершувати узагальненням матеріалу – висновком.
Висновок
У висновку екскурсовод підводить підсумки екскурсії, робить загальні висновки з теми і відповідає на питання екскурсантів. Висновок закріплює зміст і значення побаченого і почутого екскурсантами на екскурсії, ще раз пояснює тему.
Логічні переходи в екскурсії
Логіка побудови екскурсії визначає не тільки поділ її на частини (підтеми) стосовно екскурсійних об’єктів, але і встановлення зв’язків між ними. В екскурсії вони здійснюються за допомогою логічних переходів.
Логічними переходами в екскурсії прийнято називати встановлення зв'язків між екскурсійними об'єктами на основі ідейно-пізнавального матеріалу екскурсії.
Логічні переходи з’єднують розповідь і показ у єдине ціле, додаючи екскурсії цілісність і закінченість. Вони можуть носити, наприклад, характер узагальнення, порівняння, доповнення. Але внутрішній зміст цих переходів повинен випливати зі змісту розповіді про об’єкти.
Перехід від одного об’єкта до іншого в окремих випадках може бути здійснений і без логічного переходу. Однак їх відсутність робить екскурсію фрагментарною. Знайдені один раз логічні переходи – активний елемент екскурсії. Удосконалюючи екскурсію, вносячи зміни в її зміст, екскурсовод повинен відшукати і нові, більш вдалі органічні логічні переходи.