Підготовка доповіді

У підготовці до доповіді за темами семінарських занять можна передбачити наступну логіку:

1. Коротка характеристика періоду.

2. Коротка біографія педагога.

3. Характеристика педагогічних поглядів педагога.

4. Акмеологічні аспекти в діяльності та поглядах педагога.

5. Актуальність поглядів педагога.

У підготовці до доповіді рекомендується підготувати наочні ілюстровані матеріали (малюнки, презентації тощо). Час доповіді – від 7 до 10 хвилин.

Для студента-доповідача особливого значення набувають три фактори: володіння матеріалом, володіння собою, володіння аудиторією.

Вимоги та рекомендації до написання реферату

Реферат – одна з форм самостійного опанування студентом певного обсягу знань. Для його підготовки добирається спеціальна література, робляться виписки, які згодом компонують відповідно до поставлених завдань. Кінцевий результат написання реферату – оприлюднення його результатів.

Структура реферату: титульний аркуш, зміст, вступ, 2-3 розділи, висновки, список використаної літератури. Загальний обсяг реферату: до 10–12 сторінок, з них до 2 сторінок – вступ, до 0,5 сторінки – висновки до кожного розділу, загальні висновки.

Відлік сторінок починають з титульного аркуша. Проте титульний аркуш і аркуш «ЗМІСТ» не нумерують, а починають із третього аркуша –«ВСТУП» у верхньому правому куті із цифри «3».

У вступі визначають актуальність теми, особисте ставлення до обраної проблеми, хронологічні та територіальні рамки дослідження, потім аналізують використану літературу, вказуючи внесок кожного автора в розкриття проблеми. І нарешті визначають мету та завдання роботи. Кожен розділ, як правило, є розкриттям суті одного із завдань, який завершується висновком. Можна використовувати й ілюстрації.

У висновках до реферату підводять загальні підсумки роботи.

Обов'язковою умовою для написання реферату є текстові посилання на використану літературу. У кінці речення ставлять квадратні дужки, в яких зазначають порядковий номер появи в тексті джерела і сторінку, звідки зроблено пряме цитування тексту чи просто передача суті матеріалу, наприклад [4, С. 2].

Список використаної літератури складають по мірі появи посилань у тексті. При цьому зазначають загальну кількість сторінок книги чи статті.

Зразок складання бібліографічного покажчика:

а) Книга із зазначенням автора:

Бойко О.Д. Історія України / О.Д. Бойко. – К. : Академія, 2001. – 675 с.

б) Книга без зазначення автора:

Рідний край : Навч. посібник / За ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків :

ХДПУ, 1999. – 527 с.

в) Багатотомне видання:

Давня історія України: В 2 т. – К. : Либідь, 1995. – Т. 2. – 220 с.

г) стаття з періодичного видання:

Ковтун Ю. Сузір’я Симеренків / Ю. Ковтун // Слобожанщина. – 2000. – № 16. – С. 224 – 240.

Кількість використаної літератури складає не менше 5 джерел.

Висока оцінка за виконання реферату залежить від дотримання усіх вище названих вимог та успішного захисту. Виступ (до 10 хв.) має передати основні положення реферату. При цьому особливо враховується вільне володіння матеріалом, вміння аргументовано обстоювати власну думку та зацікавити аудиторію.

Зразок оформлення титульного аркуша реферату

Бердянський державний педагогічний університет Кафедра педагогіки вищої школи та управління навчальним закладом Реферат РОЗВИТОК НАРОДНОЇ ОСВІТИ У ПІВНІЧНОМУ ППРИАЗОВ’Ї (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТЬ) Виконала студентка 31 групи ІІІ-го курсу, соціально-гуманітарного факультету Іванісова Ольга Василівна Керівник: канд. пед. наук, доцент І.Ф. Шумілова Бердянськ – 2011

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ПЕДАГОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №1.

Своєрідність освітнього простору Північного Приазов’я

І. Теоретичні положення теми заняття

ПЛАН

1. Специфічність етнічного складу населення Північного Приазов’я (Бердянський, Мелітопольський повіти Таврійської губернії; Маріупольський та південна частина Катеринославської губернії).

2. Українсько-російський православний соціокультурний простір.

3. Болгарський та грецький православні соціокультурні простори.

4. Німецько-протестантський соціокультурний простір.

Мета заняття.

Навчальна – досягти засвоєння студентами понять «етнос», «етнічний склад населення», «соціокультурний простір».

Розвивальна – розвивати пізнавальні здібності студентів, самостійність, увагу.

Виховна – сприяти вихованню гуманістично-педагогічної спрямованості майбутніх учителів.

Студент повинен знати: особливості етнічного складу населення Північно-Приазовського регіону.

Студент повинен уміти: визначати історичні, географічні, соціокультурні умови заселення регіону; характеризувати їх особливості.

Основні поняття теми:

Губернія, етнічний склад населення, етнос, освітній простір, Північне Приазов’я, повіт, регіон, соціокультурний простір

Завдання до заняття

• Підготуватися до заняття за рекомендованими джерелами.

ІІ. Індивідуальна робота студента

Скласти таблицю переселення з українських та російських губерній ХІХ ст., Західної Європи ХVIII – ХІХ ст., Болгарії та Греції ХVIII – ХІХ ст. на землі Північного Приазов’я.

Таблиця

Розселення переселенців у Північному Приазов’ї

(Складено за джерелами:

1. Історія міст і сіл Української РСР: Запорізька область. – К., 1976. – 765 с.

2. Історія міст і сіл Української РСР: Донецька область. – К., 1976. – 992 с.

3. Крилов М. Пам'ять втрачених сіл (Зниклі ойконіми Запоріжжя: 1945 – 2000). Довідник. – Мелітополь: «Мелітополь», 2002. – 76 с.)

Назва повіту	Українці	Росіяни	Німці	Болгари	Греки	Інші переселенці
Бердянський повіт	1.Попівка засноване у 1805 р. переселенцями з Чернігівської губернії [1, С. 296]; 2.Чернігівка засноване у 1783 р. [1, С. 679]; 3.Новомихайлівка засноване у 1853 р. [1, С. 691].	1.Дмитрівка засноване у 1861 р. [1, С. 175]; 2.Нововасилівка засноване наприкінці ХVIII ст. [1, С. 176]; 3.Новотроїцьке засноване у 1861 р. [1, С. 176]; 4.Терпіння засноване у 1802 р. [1, С. 451]. Далі самостійно	1.Гнаденфельд засноване у 1835 р. (Богданівка 1845 р.) [1, С. 700]; 2.Ротфронт засноване у 1848 р., Річкове до 21.05.1945 р. [1,С. 700; 3, С. 41]; 3.Марієнталь засноване у 1820 р., Панфілівка до 1945 р. [1, С. 701].	1.Андрівка засноване у 1861 р. [1,С.175]; 2.Іванівка засноване у 1861 р. (болгари та гагаузи) [1, С. 176]; 3.Богданівка засноване у 1861 р. [1,С.614];		1.Чехоград засноване у 1869 р. чехи [1,С.463]; 2.Дівненське Бессарабське засноване у 1861 р. –арнаути [1,С. 615]; 3.Новокостянтинівка – арнаути [1, С. 615,616].
Мелітопольський повіт	1.Володимирівка засноване у 1862 р. [1, С.725]; 2.Давидівка засноване у др. пол. XVIII ст. [1, С.725]; 3.Новоданилівка засноване у 1861 р. на місці татарського аулу Кільчик [1,С.725 – 726].	1.Якимівка Засноване у 1833 р. [1,С.702]; 2.Кирилівка засноване у 1805 р. [1,С.715]; 3.Коменське засноване у 1895 р. [1, С.725]; 4.Охримівка засноване у 1809 р. [1,С.726]. Далі самостійно	1.Гохштадт засноване у 1809 р. [1,С.496]; 2.Кронсфельд засновано у 1825 р. [1,С.496]; 2.Райхенфельд засновано у 1810 р. [1,С.497]; 3.Фрідріхсфельд засноване у 1810 р. [1,С.497].
Олександрівський повіт	1.Царекостянтинівка (до 1872 р. Кам’янка) [1,С.374]; 2.Білоцерківка засноване у ХІХ ст. [1,С.407]; 3.Благовіщенка засноване у ХІХ ст. [1,С.407]; 4.Новокам’янка засноване у 1867 р. [1,С.408].	1.Більманка засноване у 1806 р. [1,С.407]; 2.Гусарка засноване у ХІХ ст. [1,С.408]; 3.Солодководне засноване у 1813 р. [1,410,411]; 4.Святодухівка засноване у ХVIII ст. [1, С. 296]. Далі самостійно	1.Новоясинівка засноване у 1873 р. [1,С.407]; 2.Романівка засноване ХІХ ст.[1,С.408; 409]; 3.Кам’янське засноване у 1823 р. [1,С.409 –410].			1.Новокерменчик засноване у ХІХ ст. вихідцями з Криму [1,С.410].
Маріупольський повіт	1.Андріївка засноване у 1860 р. [2,С. 216]; 2.Новопетрівка засноване на поч. ХІХст. [2,С. 219]; 3.Володимирівка засноване у 1840 р. (укр. та рос.) [2,С. 238 –239].	1.Євгенівка засноване у 1843 р. [2,С. 216]; 2.Старомайорське засноване на початку ХVIII ст. [2,С. 219]; 3.Новий Богатир засноване у 1898 р. [2,С. 220]. Далі самостійно	1.Розенберг (Розівка) засноване у 1877 р. [2,С. 204]; 2.Кіршвальд засноване у 1823 р. [1,С.408]; 3.Вікерау засноване у 1823р. [1,С.409].		1.Великий Янісоль засноване у 1780 р. [2,С.192]; 2.Керменчик засноване у 1779 р. [2,С.204]; 3.Богатир засноване у 1780 р. [2,С.216].	1.Староігнатіївка засноване у 1782 р. (грузини та волохи) [2,С. 812].

Зробити висновки