Рекомендована література: Основна

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя : Просвіта, 2000. – 160 с.

2. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К: А.С.К., 2001. – 256 с.

3. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник / За ред. В.М. Гриньової, С.Т. Золотухіної. – Вип. 2-е, випр. і доп. – Харків : «ОВС», 2006. – 224 с.

4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології : Навчальний посібник – К. : «Просвіта», 2000. – 368 с.

3. Волкова Н.П. Педагогіка : Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : «Академія», 2003. – 576 с.

Додаткова:

1. Сукач Г.Б. Гимназия и гимназисты / Георгий Борисович Сукач. – Бердянск, 2010. – 72 с.

2. Сукач Г.Б. Бердянск и бердянцы. Книга 3 / Георгий Борисович Сукач. – Бердянск, 2010. – 68 с.

Методчні рекомендації з підготовки студентів до екскурсії

У навчально-методичному посібнику особлива увага приділена краєзнавчій екскурсії як формі організації навчання, оскільки, спираючись на Міжгалузеву програму «Пізнай свою країну» на 2007—2012 роки, ми звертаємо особливу увагу на підготовку майбутнього вчителя до проведення краєзнавчих екскурсій у школі. Серед основних завдань програми – залучення дітей і молоді до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, проведення краєзнавчих наукових досліджень.

Про екскурсію як форму організації навчання написано достатньо методичних розробок. Ми спираємось на роботи Н.П. Волкової, М.П. Крачило, А.Я. Короткової, В.К. Федорченко, П.А. Горішевського, Р.П. Красій, в яких висвітлюється питання організації та підготовки майбутніх учителів у доборі форм організації краєзнавчої роботи з учнями.

Краєзнавча екскурсія (від лат. еxcursion – поїздка, еxcursio – прогулянка) – є складною формою організації навчально-виховного процесу, спрямованою на пізнання в навколишньому середовищі явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання з використанням заздалегідь відібраних об’єктів спостереження відповідної тематики під керівництвом вчителя. Об’єктами навчальних екскурсій із педагогічного краєзнавства є навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки, експозиції, експонати), храми, історичні місця і пам’ятки тощо. Планування екскурсій здійснюється заздалегідь у межах навчального часу (екскурсії проводяться з пізнавальною та виховною метою).

Екскурсія – форма організації краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального року і вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення.

Доцільність проведення краєзнавчих екскурсій зумовлюється необхідністю викладання таких предметів: у початкових класах – «Я і Україна», «Природознавство»; у середніх і старших класах – географія, історія. У свою чергу, насичення навчальних програм ілюстративним місцевим матеріалом можливе лише в результаті проведення екскурсій. Таким чином, екскурсія є одним з основних засобів вивчення рідного краю під час одно- і багатоденних краєзнавчих подорожей і походів.

Як форма організації навчання екскурсія має мету, тему, план і методи проведення. Мета визначається змістом виучуваного матеріалу, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження, поєднувані із самостійною роботою учнів.

Основна мета краєзнавчих екскурсій – сприяння всебічному розвитку особистості, виховання любові до рідного краю, збагачення знань про рідний край, країну, її історичне минуле, персоналії, культурні та історичні надбання наших предків. Екскурсії покликані розширити уявлення учнів про місцевість, де вони народились і мешкають, показати історичний і культурний центр рідного міста, сприяти формуванню патріотизму, бажанню оберігати та примножувати культурні, національні та природні багатства нашої держави. Вони посідають важливе місце в системі національного виховання підростаючого покоління.

Краєзнавча екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби учнів, реалізовуючи пізнавальну функцію краєзнавства: розширення світогляду, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню молоді з досягненнями науки. Екскурсія є ефективним засобом виховання школярів, зокрема їх морально-естетичної сфери.

До групи, класифікованої за критерієм змісту, належать дві підгрупи екскурсій – оглядові (багатопланові) та тематичні.

Оглядові екскурсії – багатотемні, тобто розкривають різні аспекти життя міста тощо. Об’єкти показу різняться за формою та змістом (пам’ятки історії та культури, будинки, природні об’єкти, місця знаменних подій тощо). У цих екскурсіях поєднується історичний та сучасний матеріали. Хронологічні рамки оглядової екскурсії – час існування міста з дня його заснування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкриття матеріалу; накладає відбиток на вступ та висновки, логічні переходи (підпорядковані, тотожні, протилежні, співвідносні тощо). Тематична екскурсія присвячується одній темі і поділяються на ряд груп: історичні, історико-революційні, воєнно-історичні, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні й архітектурні. Кожна із зазначених груп має відповідні підгрупи.

Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на історико-краєзнавчі, археологічні та етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні екскурсії поділяються на екскурсії по пам’ятних місцях, де проходили бої; по місцях, пов’язаних із подвигами народних героїв; екскурсії до музеїв.

Особливо складними з точки зору змісту краєзнавчої екскурсії є комплексні екскурсії, які поєднують міські та музейні екскурсії. Вони складаються з двох частин – оглядової та тематичної екскурсії під час відвідання музею, виставки, експозиції. Обидві частини пов'язані загальною темою.

За змістом краєзнавчі екскурсії поділяють на природознавчі, історичні, географічні, літературні та інші; за часом – на короткотермінові, тривалі; за черговістю під час навчального процесу: попередні або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу, пов’язаного з краєзнавством), заключні або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Ефективність краєзнавчих екскурсій залежить значною мірою від мистецтва переконливо, яскраво і доступно викладати матеріал. Можна добре його знати, але не вміти передати слухачам. От чому майбутнім вчителям, як би добре вони не були підготовлені з конкретної теми, варто опанувати основами екскурсійної методики, уміло використовувати різні прийоми підготовки і проведення краєзнавчих екскурсій.

У підготовці до екскурсії студенти повинні враховувати властивості екскурсійних об’єктів: пізнавальну цінність, відомості (популярність), незвичайність, виразність, збереженість, місце розташування, типовість (специфічність для да­ної місцевості), унікальність. З іншого боку – змістовне наповнення пояснюваного тексту екскурсії і ефективність методичних прийомів їх проведення мають задовольняти вимог повноти таіостовірності інформації, культурно-пізнавальної значимості, досконалості та довершеності композиції та виконання, естетичного задоволення. Особливе значення мають доступність та доказовість наданої інформації та застосування диференційного підходу до учнів. Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до проведення екскурсій, є:

1) логічні прийоми: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу – попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз, характеристика подій;

3) розповідь – екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, огляд.

Показ та розповідь є основними прийомами проведення екскурсій.

Показ у краєзнавчій екскурсії – це цілеспрямований послідовний процес ознайомлення учнів з об’єктами, що розкривають тему екскурсії. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним.

Розповідь екскурсовода – невід’ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу вона виконує вторинну роль. Адже надання екскурсоводом інформації про об’єкт не може підмінити самостійну активну аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію на лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити й активізувати увагу екскурсантів, для чого широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізувальні запитання. Особливості використання прийомів розповіді залежать від часу, відведеного на її проведення, кількості відвідувачів, від майстерності вибору методів та інших об’єктивних причин.

П.А. Горішевський, Р.П. Красій відзначають, що співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежить від теми екскурсії, наявності та характеру об’єктів показу, виду краєзнавчої екскурсії та складу групи. Нормативний розрахунковий час, який виділяється на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами.

Вступна частина краєзнавчої екскурсії, як правило, складається з двох частин: організаційної (ознайомлення екскурсантів з правилами поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії). Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об’єктів та розповіді, підпорядкованій обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем. Висновки з теми екскурсії закріплюють її мету та інформацію про інші екскурсії, які можуть поглибити дану тему. Розташування і співвідношення підтем, основних питань, вступу і заключної частини формують композицію екскурсії, основи якої визначаються в процесі проектування екскурсії.

Етапи підбору і форму­вання тексту і змісту екскурсії включають:

1) попередню роботу – добір матеріалів, їх вивчення, добір об’єктів, які складають основу екскурсії;

2) розробку екскурсії: складання екскурсійного маршруту, обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною (підтеми і основні питання кожної з них);

- підготовку тексту екскурсії;

- роботу над методикою проведення екскурсії;

- вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу і розповіді та кращих точок, ракурсів огляду об’єктів показу;

- підготовку методичної розробки екскурсії, технологічної карти і схеми маршруту, «портфеля екскурсовода».

Як готуватися до краєзнавчої екскурсії?

Підготовка екскурсії включає два аспекти: підготовку нової теми екскурсії та підготовку студента до проведення вже розробленої екскурсії.

Розробка нових екскурсійних тем з краєзнавства є однією з важливих складових роботи майбутнього вчителя. Вона свідчить про глибину й ефективність розвитку краєзнавства в населеному пункті, місті, районі, області, врахування інтересів і запитів учнівської молоді. З глибокого і всебічного вивчення цих інтересів і варто починати роботу з розробки нових краєзнавчих тем.

Від того, наскільки глибоко вивчений матеріал і методично правильно підготовлена екскурсія, залежить її виховне і пізнавальне значення.