Глава 6

Правове забезпечення управління та контролю у галузі природокористування

§ 1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування

Чинне законодавство надає власникам та користувачам природ­них ресурсів широкі права щодо самостійного господарювання. Однак відповідно до ст. 41 Конституції така діяльність не повинна завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, пору­шувати права і законні інтереси інших осіб, а також суспільства і держави. Необхідність виконання таких обов'язків закріплена та­кож у нормах екологічного та природноресурсового законодавства і забезпечується здійсненням управління та контролю за викорис­танням і охороною природних ресурсів.

Управління у галузі використання і охорони природних ресур­сів є однією з найважливіших функцій державних органів та орга­нів місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 16 Закону України від 15 червня 1991 р. "Лро охорону навколишнього природного сере­довища'" воно полягає у здійснені функцій спостереження, дос­лідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої ді­яльності.

Управління і контроль в галузі природокористування — це ді­яльність уповноважених суб'єктів (державних органів, органів міс­цевого самоврядування і об'єднань громадян), спрямована на за­безпечення суспільних інтересів щодо використання і охорони природних ресурсів, а також дотримання і виконання державними органами, юридичними і фізичними особами вимог природноре­сурсового законодавства.

Основними принципами здійснення управління і контролю в галузі природокористування є: принцип законності управління і контролю за природокористуванням; принцип гармонійного поєд­нання екологічних, економічних і соціальних інтересів населення в процесі природокористування; принцип поєднання об'єктного і адміністративно-територіального управління в організації природо­користування; принцип розмежування господарсько-експлуатацій­них і контрольних функцій при організації діяльності спеціально уповноважених державних органів тощо.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 46. — Ст. 637.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546.

120

121

Принцип законності управління і контролю за природокористу­ванням означає, що всі функції управління природокористуванням мають здійснюватися у суворій відповідності з вимогами Конститу­ції, природноресурсового законодавства і встановленої компетенції відповідних органів управління щодо непорушення охоронюваних законом економічних інтересів природокористувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).

Принцип гармонійного поєднання екологічних, економічних і соціальних інтересів населення в процесі природокористування зу­мовлений наявністю нерозривного зв'язку людини з довкіллям, що виконує щодо неї екологічну і економічну функції. Цей принцип полягає в обліку екологічних і економічних інтересів населення в їх взаємозв'язку. Наприклад, при підготовці висновку екологічної експертизи обов'язково мають враховуватися економічні і соціаль­ні інтереси населення.

Принцип поєднання об'єктного і адміністративно-територіаль­ного управління в організації природокористування полягає в то­му, що функції управління природокористуванням можуть реалізо­вуватися в межах як традиційного адміністративно-територіально­го, так і об'єктного підходу, який застосовується у випадках, коли природний об'єкт, що використовується, знаходиться на території кількох адміністративно-територіальних утворень (наприклад, уп­равління об'єктами природно-заповідного фонду, водними об'єк­тами тощо).

Принцип розмежування господарсько-експлуатаційних і кон­трольних функцій при організації діяльності спеціально уповнова­жених державних органів зумовлений тим, що з одного боку пов­ний обсяг контрольних функцій не може бути делегований суб'єк­там господарювання, а з іншого — контрольні органи позбавлені права здійснення безпосередньої господарської діяльності в галузі спеціального природокористування і господарської експлуатації природних ресурсів.

Зміст діяльності щодо здійснення управління і контролю в галу­зі природокористування розкривається через функції, кожна з яких є окремим видом діяльності, що має конкретну мету, порядок здій­снення і певне коло суб'єктів. Управління поділяється на загальне і спеціальне. В межах загального управління здійснюються організа­ційно-контрольні функції, а в межах спеціального — функції прог­нозування, планування, стандартизації, ліцензування, нормування, сертифікації, інформування, організації екологічних експертиз, ве­дення природноресурсових кадастрів, Червоної і Зеленої книг тощо.