Глава 14. Юридичні особи

Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. — К.: Науковий світ, 2001.

Флейшиц Е. А. Личные праваграждан в гражданском правеСоюза ССР и капиталистических стран //Учёные труды Всесоюзного института юридических наук НКЮ СССР. —Выпуск VI. —М., 1941.Ярошенко К. Б. Жизнь и здоровье под охраной закона: гражданско-пра­вовая защита личных неимущественных прав. —М., 1990.

Глава 14 Юридичні особи

§ 1. Поняття юридичної особи та її основні ознаки Розвиток вчення про юридичні особи (концепції, законодавс­тво). Юридичні особи є одним із видів суб'єктів цивільного права. Поява юридичних осіб була викликана розвитком економічних та соціальних відносин у суспільстві, що призвело до необхідності уча­сті в цивільному обігу колективного утворення. На сьогодні не існує усталеної точки зору щодо виникнення та поняття юридичної осо­би. Головне питання, яке є дискусійним уже майже 150 років, поля­гає у тому, хто є носієм властивостей юридичної особистості. У зв'язку з цим можна виділити декілька теорій, що вже дістали певний розгляд у гл. 4 «Порівняльне цивільне право зарубіжних країн». У даній главі, спеціально присвяченій юридичній особі, вони розглядаються детальніше.

1. «Теорія фікції» (Савін'ї) полягає у тому, що волею може воло­діти лише людина, тому юридична особа існує тільки як абстрактне поняття, втілене законодавцем у суб'єкт права¹.

2. «Теорія персоніфікованої цілі» (Бринца та Беккера), заперечу­ючи існування реального суб'єкта — юридичної особи, визначає, що остання має за мету управління майном, тобто сама юридична особа виступає як персоніфікована ціль².

3. «Органічна теорія» (Гірке) визнає реальне існування юридич­ної особи, причому прихильники цієї теорії ототожнюють юридич­ну особу з людською особистістю, розуміючи її як певну союзну особистість, соціальний організм, відмінний від суми осіб, які бе­руть участь у союзі³.

¹ Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. — М.: Спарк, 1995. — С. 89; Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Про­ спект, 1998. — Ч. 1. — С. 121-122.

² Там само. — С. 89-90; Меиер Д. И. Русское гражданское право. — М.: Статут, 2000. — С. 137; Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Проспект, 1998. — Ч. 1. — С. 122.

³ Там само.

166

4. «Реалістична теорія» (Саллейля), визначивши реальність іс­нування юридичної особи як суб'єкта права, відійшла від біологіза-ції юридичної особи як суми індивідів¹.

5. «Теорія колективу» (Бенедиктова А. В.) полягає у тому, що державна юридична особа — це організований державою колектив робітників і службовців на чолі з його відповідальним керівником, на якого держава поклала виконання певних державних завдань і надала для здійснення цих завдань відповідну частину єдиного фон­ду державної власності².

6. «Теорія держави» (АскназіяСІ.)заснована на положенні про те, що за кожним державним підприємством стоїть власник май­на — сама держава, тому людський субстрат юридичної особи не можна зводити до трудового колективу даного підприємства³.

7.«Теорія директора» (Толстого Ю. К.) виходить з того, що голов­ на ціль наділення організації правами юридичної особи — це забез­ печення можливості її участі у цивільному обігу, й оскільки дирек­ тор уповноважений діяти від імені організації у сфері цивільного обігу, тому саме він і є носієм юридичної особистості державної юри­ дичної особи⁴.

Поняття юридичної особи у новому ЦК України визначає ст. 80, відповідно до якої юридичною особою є організація, створена і за­реєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповіда­чем у суді.

Виділяють такі ознаки юридичної особи, що є невід'ємними і су­купними її властивостями:

1. Організаційна єдність характеризується наявністю стійких взаємозв'язків між членами (учасниками, акціонерами) юридичної особи, внутрішньою структурою і функціональною диференціацією. Завдяки цьому воля окремих членів юридичної особи трансформу­ється в єдину волю юридичної особи. Так, акціонери акціонерного товариства, незалежно від їх кількості, мають право приймати

¹ Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Проспект, 1998. — Ч. 1 — С. 122.

² Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность. — Гл. XII. — Ленинград, 1948; Гражданское право Украины / Под ред. А. А. Пушкина,

8. М. Самойленко — X.: Основа, 1996. — Ч. 1 — С. 115-116.

³ Аскназий С. И. Об основаниях правовых отношений между государственными со­ циалистическими организациями // Ученые записки Ленинградского юридичес­ кого института. — 1947. — Вып. 4. — С. 33; Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого — М.: Проспект, 1998. — 4. 1. — С. 123.

⁴ Гражданское право. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого — М.: Проспект, 1998. — Ч. 1. — С. 123.

167

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ