Глава 2. Загальна характеристика цивільного законодавства

За цим Кодексом лише угода (правочин) регулює відносини між володільцем права інтелектуальної власності та користувачем. Саме угода визначає розміри, порядок обчислення і виплати за викорис­тання об'єктів інтелектуальної власності. Кабінет Міністрів України може лише встановити мінімальні ставки авторської винагороди.

У ЦК України закладено нові інститути — суміжні права (права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення), права на селекційні досягнення, на нерозкриту інформацію, на фірмове найменування, найменування місця походження товару. Передба­чається судовий порядок захисту порушених прав суб'єктів інтелек­туальної і промислової власності.

Книга п'ята «Зобов'язальне право» регулює відносини майново­го обігу. Йдеться про договірні відносини, пов'язані з переданням майна у власність, тимчасовим користуванням, виконанням робіт та наданням послуг тощо. Крім договірних відносин, зобов'язальне право регулює відносини, що виникають із правомірних односто­ронніх дій, із заподіяння шкоди і безпідставного збагачення. Кож­ний вид зобов'язань має свої особливості, що зумовлює їх відносну самостійність і створення окремих інститутів зобов'язального пра­ва. Загальні правила, що поширюються на всі види зобов'язань, ста­новлять загальні положення про зобов'язання. До них належать норми про поняття і підстави виникнення зобов'язань, виконання га способи, що забезпечують їх виконання, відповідальність за по­рушення зобов'язань, підстави їх припинення.

У книзі шостій «Спадкове право» вирішується проблема спадку­вання, усунення від спадкування, питання щодо спадкування окре­мих прав та обов'язків спадкодавця. Чимало нових положень стосу­ються спадкування за заповітом. Новий ЦК України пропонує п'ять їерг спадкоємців за законом. Змінено підхід до порядку прийняття спадщини.

Така структура і загальний зміст ЦК України.

Відповідно до ст. 9 ЦК України його положення застосовуються іо врегулювання відносин, що виникають у сферах використання зриродних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та пмейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами за-<онодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулю-5ання майнових відносин у сфері господарювання.

16 січня 2003 р., разом з ЦК України, Верховною Радою України 5ув прийнятий ГК України, який також вступає в дію з 1 січня Ю04 р. Стаття 4 цього Кодексу встановлює, що не є предметом його зегулювання майнові та особисті немайнові відносини, які регулю-оться ЦК України. Отже, ЦК України є базою для господарського іаконодавства.

Ю

Актами цивільного законодавства є також інші кодекси і закони України, що видаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Наприклад, Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р., Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р., закони України «Про власність», «Про заставу», «Про цінні папери і фондову біржу» та ін. Зазначені закони із введенням у дію ЦК України мають або бути приведеш у відповідність до ЦК України, або припинити свою дію.

Вперше ст. 4 ЦК України закріпила, що у разі подання до Вер­ховної Ради України проекту закону, який регулює цивільні відно­сини інакше, ніж цей Кодекс, суб'єкт законодавчої ініціативи зо­бов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до ЦК України. Поданий законопроект розглядається Верховною Ра­дою України одночасно з відповідним проектом закону про внесен­ня змін до ЦК України.

Відповідно до ст. 10 ЦК України міжнародний договір, що регу­лює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Вер­ховною Радою України, є частиною національного цивільного зако­нодавства України.

Якщо у чинному міжнародному договорі України, згода на обо­в'язковість якого надана Верховною Радою України, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені актами цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.

Елементами структури цивільного законодавства, як уже відзна­чалося, є також підзаконні акти, серед яких, перш за все, слід на­звати укази Президента України. Відповідно до ч. З ст. 106 Консти­туції України Президент України на основі та на виконання Кон­ституції та законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Наприклад, Указ Президента України від 13 червня 1994 р. «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних за­собів», Указ Президента України від 19 березня 2002 р. «Про орга­нізаційні заходи з підготовки об'єктів права державної власності до приватизації» та ін.

Актами цивільного законодавства є постанови Кабінету Мініст­рів України, який згідно зі ст. 117 Конституції України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, що є обов'язко­вими до виконання. Кабінет Міністрів України приймає значну кількість постанов і розпоряджень з широкого кола питань, пов'я­заних з регулюванням майнових та особистих немайнових відно­син, учасниками яких можуть бути як юридичні, так і фізичні осо­би. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав влас­ності на нерухоме майно». Крім того, постановами Кабінету Мініст-

21

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА