Глава 32. Загальні положення про зобов'язання

квартири угода здійснюється одноразово і права та обов'язки сторін припиняються з виконанням усіх повноважень та необхідних дій за договором. При виконанні зобов'язання відшкодувати працівникові втрату ним працездатності відповідні платежі здійснюються багато­кратно і припиняються відновленням працездатності або смертю особи. Якщо має місце договір зберігання, то це зобов'язання мати­ме тривалий характер — права та обов'язки існують протягом усьо­го терміну дії договору.

У силу зобов'язання активний суб'єкт, наділений правами, має можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання дії, актив­ної поведінки, а не прав на його волю, тобто може вимагати лише дії, передбаченої конкретним зобов'язанням (незалежно від правомірності чи неправомірності підстав виникнення такого зобов'язання).

Зобов'язання залежно від визначеності змісту поділяються на

види.

В альтернативному зобов'язанні боржник вибирає спосіб вико­нання, якщо інше не передбачено законом або договором. Він може сплатити грошові кошти або передати майно на суму, що вказана у договорі. Якщо боржник не здійснить вибору, це може зробити кре­дитор. Так, якщо при виході зі складу учасників товариства з обме­женою відповідальністю учаснику не сплатять належні йому грошо­ві кошти, він може звернутися до суду з позовом про стягнення цих коштів або передачі йому майна товариства на зазначену суму.

У факультативному зобов'язанні боржник зобов'язаний здійсни­ти на користь кредитора конкретні дії, але може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом. Так, підрядник, який виконав роботу з порушенням вимог щодо якості, може або сам усунути не­доліки за власний рахунок, виконати роботу заново або сплатити вартість усунення недоліків іншими особами. Від альтернативного зобов'язання факультативне відрізняється повною визначеністю предмета. Кредитор не може вимагати заміни виконання, а лише при неможливості виконання факультативне зобов'язання припи­няє свою дію.

Зобов'язання поділяються на основні і додаткові. Додаткові зо­бов'язання забезпечують належне виконання основних. До них слід віднести заставу, що забезпечує виконання кредитного зобов'язан­ня, поруку, яка надає можливість забезпечення виконання іншого зобов'язання тощо. До специфічних рис цих зобов'язань слід віднес­ти умови дійсності таких зобов'язань. Так, недійсність додаткового зобов'язання не спричиняє недійсності основного, але при умові не­дійсності основного зобов'язання питання недійсності додаткового залежить від того, як це обумовлено договором. Припинення основ ного зобов'язання завжди спричиняє припинення дії додаткового.

464

У багатьох джерелах окремо виділяються грошові зобов'язання. Законодавець також приділяє цьому виду зобов'язань особливу увагу. Предметом грошових зобов'язань є дії щодо сплати грошо­вих коштів у будь-якій формі. Підставою грошових зобов'язань можуть бути як правомірні, так і неправомірні дії. Оплатні догово­ри (купівля-продаж, постачання, перевезення тощо), зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, — це грошові зобов'язання. Специфічність грошових зобов'язань поля­гає в особливостях штрафних санкцій, встановлених законодавст­вом, за їх невиконання. Законом встановлено відповідальність за порушення грошових зобов'язань навіть коли встановлена неможливість виконання боржником зобов'язання (п. 1 ст. 625 ЦК України).

Система зобов'язань. Залежно від критеріїв, покладених в ос­нову поділу на групи, існує ряд класифікацій зобов'язань. Так, най­давніша та традиційно звична класифікація, закріплена ще в Інсти­туціях Гая, — це поділ зобов'язань за підставою виникнення на до­говірні та позадоговірні¹.

Деякі автори вважають більш зручним поділ зобов'язань за кри­терієм правомірності — на регулятивні (договірні та інші зобов'я­зання правомірного характеру) та охоронювальні (із заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, що власне є різновидом цивіль­но-правової відповідальності)².

У ЦК України збережено загальний підхід до формування роз­ділу, присвяченого зобов'язанням, хоча їх перелік та опис значно розширено.

До договірних зобов'язань, що складають підрозділ 1 розділу З «Окремі види зобов'язань», вміщено такі групи окремих видів зобо­в'язань:

1. купівля-продаж (роздрібна, договір найму-продажу); поставка; контрактація сільськогосподарської продукції; постачання енерге­тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу; міна (бар­тер); дарування; рента; довічне утримання — це зобов'язання з пере­дачі майна у власність як оплатного, так і безоплатного характеру;

2. зобов'язання з передачі майна у користування — найм (орен­да); прокат; найм (оренда) земельних ділянок; найм (оренда) бу­дівель та інших капітальних споруд; найм (оренда) транспортних засобів; лізинг; найм житла; позичка;

¹ Гражданское право: Учебник / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 2000. — Т. 2. — Полутом 1. — С. 17.

Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. — М., 1998. — Ч. 1. — С. 419-420.

465

W 3-285

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО