Глава 4. Порівняльне цивільне право зарубіжних країн

В умовах багатоукладної ринкової економіки функціонують суб'єк-и у вигляді юридичної особи. їх спільними ознаками є:

• незалежність існування юридичної особи від засновників;

• певна самостійність у цивільному обороті;

• наявність відокремленого майна від її засновників;

• право бути позивачем та відповідачем у суді, господарському а третейському суді;

• нести (якщо інше не передбачено законом або засновницьким ;оговором) самостійну майнову відповідальність.

Отже, перелічені ознаки схожі з тими, які властиві юридичній ісобі за законодавством України.

У зарубіжному праві країн Європейської спільноти майнова пра-юсуб'єктність юридичних осіб розкривається через категорію пра-іо- та дієздатності. Обсяг прав та обов'язків суб'єкта підприємницт-іа міститься в національному законодавстві.

У країнах ЄС обґрунтовувались різноманітні теорії юридичної ісоби, але найбільшого поширення отримала теорія фікції і теорія >еальності юридичної особи. Теорія фікції юридичної особи пов'яза-іа з іменем німецького юриста К. Савіньї. Згідно з названою тео-)ією лише фізична особа може бути суб'єктом права, юридичні осо-іи відповідно до цієї теорії — це штучно створений «фіктивний» іуб'єкт права, який, на думку К. Савіньї, створюється виключно з оридичною метою і як проста фікція недієздатний. Дієздатними є інше органи, що об'єднують людей.

Іншим напрямом обґрунтування особливої правосуб'єктності юри-шчної особи є теорія реальності юридичної особи. Ця теорія ще утримала назву органічної теорії і пов'язана з іменем німецького ориста Гірке, який розглядав юридичну особу як реально існуючий :уб'єкт права, необхідний для нормального функціонування держа-іи. Така особа існує незалежно від держави як соціальна реаль-їість. Воля юридичної особи розглядається як спільна воля, що пдображає спільний інтерес усіх осіб, які є її членами. Коментова-іа теорія, на відміну від теорії К. Савіньї, яка обґрунтовувала до-івільний порядок створення юридичної особи, була використана як )снова нормативно-явочного порядку виникнення юридичної особи.

Загалом усі юридичні особи в законодавстві та західній докт­рині поділяються на юридичні особи публічного права і юридичні )соби приватного права. Для відмежування одних від інших ви­користовують різноманітні критерії, одним з яких є підстава ви-іикнення юридичної особи. Якщо юридичні особи публічного ірава виникають на основі публічно-правового акта, то юридичні

м

особи приватного права виникають на підставі приватно-правово­го акта.

У новому ЦК України юридичні особи також поділяються на приватні і публічні. До ознак юридичних осіб публічного права належить публічний характер мети створення цих суб'єктів права, до юридичних осіб публічного характеру належать державні, ад­міністративно-територіальні одиниці, державні установи, торгові і промислові палати.

Як юридичні особи публічного права у деяких країнах функціо­нують окремі державні підприємства. Порядок створення, правовий статус юридичних осіб публічного права регулюється нормами пуб­лічного права.

Але цивілістична доктрина і законодавство країн ЄС уніфікує правовий статус юридичних осіб публічного і приватного права. Так, Німецьке цивільне уложення зрівняло юридичних осіб публіч­ного права з юридичними особами приватного права щодо відпо­відальності за дії правління і його членів, а також втрати правоздат­ності у разі відкриття процедури банкрутства.

До юридичних осіб приватного права належать також колектив­ні утворення, створені відповідно до цивільного законодавства фізичними особами. Зокрема, відповідно до законодавства Франції основними видами є товариства та асоціації. Товариство утворю­ється шляхом укладення договору, в рамках якого сторони об'єд­нують майно з метою здійснення сумісної діяльності, серед яких розрізняють акціонерні товариства, товариства з обмеженою відпо­відальністю тощо.

Асоціації — це об'єднання осіб, діяльність яких спрямована на досягнення соціальних, культурних, наукових, добродійних цілей. У законодавстві України за своїм статусом схожі до цього виду юри­дичних осіб є об'єднання громадян, що створюються відповідно до однойменного закону. Водночас даний вид юридичної особи не може займатися підприємницькою діяльністю і володіє спеціальною пра­воздатністю.

Юридичні особи в Англії поділяються на корпорації, які представ­ляють сукупність осіб, і одноособові корпорації. При цьому основою розмежування є характер майнової відповідальності компанії перед третіми особами. Право Англії не використовує такий інститут, як установа, зате широко практикується інститут довірчої власності.

Одноособовою корпорацією, тобто такою, що складається з однієї особи, є публічний довірчий власник. Особливою формою юридичних осіб є публічна корпорація — організаційна форма державних під­приємств. Корпорації можуть об'єднуватися у спілки. Такі об'єднан-

45

озділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА