Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб

всеукраїнських творчих спілок частини доходів від реалізації ре­зультатів творчої діяльності письменників і митців попередніх по­колінь, класиків української літератури та мистецтва;

— добровільні грошові та матеріальні внески фізичних і юридич­ них осіб, у тому числі іноземних.

З метою здійснення статутних завдань і цілей творчі спілки у встановленому порядку можуть створювати підприємства, установи та організації з правами юридичної особи для здійснення господар­ської та іншої діяльності, правовий статус яких визначається зако­нодавством України, статутом спілок, а також їхніми власними ста­тутами (положеннями) (ст. 23 цього Закону).

У разі ліквідації творчої спілки майно передається організації-правонаступнику, а коли її немає, реалізується в установленому за­коном порядку. Кошти, одержані від реалізації майна, можуть бути використані лише на цілі, пов'язані з розвитком відповідної галузі культури та мистецтва.

Одним із видів непідприємницьких юридичних осіб є благодійні організації, що створюються і діють на підставі Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»¹.

Відповідно до ст. 18 цього Закону у власності благодійної орга­нізації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на за­конних підставах.

Джерелами формування майна та коштів благодійних організа­цій є:

• внески засновників (засновника) та інших благодійників;

• благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий харак­тер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами у грошовій та натуральній формі;

• надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, масових заходів, благодійних лотерей та аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, що надійшли від благодійників;

• доходи від депозитних вкладів та цінних паперів, надходжен­ня від підприємств, організацій, що перебувають у власності благо­дійної організації;

— інші джерела, не заборонені законодавством України. Джерелом формування майна та коштів благодійної організації

не можуть бути кредити.

Майно та кошти благодійної організації не можуть бути предме­том застави.

¹ВВР. — 1997. — № 46. — Ст. 292.

Благодійна організація здійснює господарську діяльність, спря­мовану на виконання її статутних цілей та завдань.

Фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибут­ків, заощаджень або майна на благодійну діяльність, мають подат­кові та інші пільги відповідно до законодавства України.

Благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та ін­ших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Відповідно до ст. 22 цього Закону благодійники, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до благодійної орга­нізації, одержують на їх вимогу звіт про використання зазначених майна, коштів та цінностей. Якщо майно, кошти та інші матеріаль­ні цінності передані за цільовим призначенням, звіт про їх викорис­тання подається благодійнику в обов'язковому порядку благодій­ною організацією.

Набувачі благодійної допомоги у формі благодійних внесків і по­жертвувань, що мають цільовий характер (благодійні гранти), по­винні звітувати перед благодійниками та благодійними організація­ми про їх використання.

Контроль за діяльністю благодійних організацій, у тому числі й за порядком використання ними майна та коштів, призначених для благодійної допомоги, здійснюється органами виконавчої влади від­повідно до їх компетенції.

Рекомендована література:

Право власності в Україні / За ред. О. В. Дзери, Н.С Кузнєцової — К., 2000.

Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. — М., 2000.Суханов Е. Общие положения о правесобственности и других вещных правах //Хозяйство и право. — 1995. — № 6. —С. 29-46.Суханов Е. Приобретение и прекращение права собственности //Хозяй­ство и право. — 1998. — № 6. —С. 3-13.

Право собственности в Украине /Под ред. Я. Н. Шевченко. —К., 1996.Беляева Н. Ю. Благотворительность вчера, сегодня, завтра /Под ред. В. В. Меньшикова. —М., 1994.

322

21*3-285

323

Розділ III. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ