Глава 12 Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності

Відцовідно до ст. 50 ЦК України фізична особа з повною цивіль­ною дієздатністю має право на здійснення не забороненої законом підприємницької діяльності. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності може встановлюватись ли­ше Конституцією України та законом. До підприємницької діяльно­сті фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регу­люють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦК України).

Згідно із Законом України «Про підприємництво» підприємниц­твом визнається безпосередня самостійна, систематична, на влас­ний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, на­дання: послуг з метою отримання прибутку, що здійснюється фізич­ними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підпри­ємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійсню-

137

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ

Глава 12. Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності

вати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному за­конодавству. Законом встановлено певні обмеження щодо кола осіб, які можуть бути підприємцями. Так, не допускається заняття під­приємницькою діяльністю таких категорій громадян, як військо­вослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нота­ріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстро­вані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльнос­ті до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші ко­рисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також обіймати у підприємницьких товариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною від­повідальністю.

Законодавством також встановлені певні обмеження щодо окре­мих видів діяльності, які можуть здійснюватися підприємцями ли­ше після отримання відповідних ліцензій і патентів.

Так, Законом України «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» передбачено більше 60 видів господарської дія­льності, що можуть здійснювати суб'єкти підприємництва за наяв­ності відповідних ліцензій. Ці види діяльності встановлюються законом і визначаються з огляду на захист інтересів держави, мож­ливості створення небезпеки життю і здоров'ю громадян, навко­лишньому середовищу тощо. Ліцензуванню також підлягають здій­снення банківської діяльності, діяльності з надання фінансових по­слуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мов­лення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, ви­робництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, ал­когольними напоями та тютюновими виробами згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Законом України «Про патентування деяких видів підприємни­цької діяльності» передбачена видача патентів на здійснення торго­вельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням ін­ших форм розрахунків і кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в інозем­ній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надан­ня послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Дія цього Закону не поширюється на діяльність суб'єктів підприємницької

138

діяльності — фізичних осіб, які: здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією у межах ринків усіх форм власності; сплачу­ють податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законо­давством; здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живо­му вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; сплачу­ють державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчу­ження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії від­чужуються не частіше одного разу на календарний рік; сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

Слід зазначити, що фізична особа може здійснити своє право на підприємницьку діяльність за умови і після її державної реєстрації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998 р. № 740. Громадяни, які мають на­мір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридич­ної особи, подають до органу державної реєстрації реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номе­ра фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових пла­тежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстра­цію. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом п'яти днів внести дані до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та ви­дати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним номером фізичної особи — платни­ка податків та інших обов'язкових платежів. У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примір­ник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію від­повідному державному податковому органу, органу державної ста­тистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страху­вання і Пенсійного фонду України. Свідоцтво про державну реєст­рацію суб'єкта підприємницької діяльності та копію документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому орга­ні, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

139

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ