§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань

Найчастіше зобов'язання припиняється виконанням, проведе­ним належним чином.

504

32 3-285

505

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Глава 36. Припинення зобов'язань

Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передан-ня боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна то­що). Розмір, строки і порядок передання відступного встановлю­ються сторонами (ст. 600ЦК України).

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорід­них вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк ви­конання яких не встановлений або визначений моментом пред'яв­лення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 ЦК України).

Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних одно­рідних вимог з предмета зобов'язань одна — менша за сумою — по­гашається повністю, а друга — більша за сумою — припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.

Для припинення зобов'язань зарахуванням необхідна наявність кількох умов.

По-перше, зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зу­стрічним. Для зарахування необхідна наявність двох зобов'язань. При цьому особа, яка виступає кредитором з першого з них, повин­на бути боржником з другого, і навпаки, боржник з першого зобо­в'язання повинен бути кредитором з другого з них.

По-друге, вимоги, що підлягають зарахуванню, мають бути одно­рідними. У зв'язку з цим, як правило, зарахуванню підлягають ви­моги за грошовими зобов'язаннями. Якщо за договором позики боржник повинен передати кредитору гроші, а за договором купів-лі-продажу, укладеному між тими самими сторонами, він, виступа­ючи вже як продавець речі (кредитор), має право на одержання від покупця грошової суми, то такі зобов'язання повністю чи в частині можуть бути припинені зарахуванням. Проте не тільки грошові зо­бов'язання підлягають зарахуванню. Це можливо й щодо будь-яких зобов'язань, предмет яких визначений родовими ознаками.

Різнорідні, наприклад грошові, зобов'язання однієї сторони та обов'язок виконати роботу другої зарахуванням припинені бути не можуть.

По-третє, для зарахування взаємної вимоги важливе значення має час виконання зобов'язань. Зарахування можливе лише у разі, коли строк виконання зобов'язання настав або не вказаний чи ви­значений моментом затребування.

Для здійснення зарахування достатньо заяви лише однієї сторо­ни. Проте друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку, наприклад, з її недійсністю або відсутністю передбачених законом умов для зарахування.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того мо­менту, коли у наявності всі умови для зарахування. Заява про зара­хування є способом привести зарахування у дію, але вона не є спосо­бом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування. Тому, наприклад, нарахування відсотків за погашеним зарахуван­ням зобов'язанням припиняється з моменту, коли настали всі умо­ви для зарахування, передбачені законом, а не з моменту, коли було зроблено заяву про зарахування. Отже, заява про зарахування має зворотну дію.

У деяких випадках зарахування взаємної вимоги не допускаєть­ся. Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1. у разі спливу позовної давності;

2. про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті;

3. про стягнення аліментів;

4. щодо довічного утримання;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом. При уступці права вимоги (цесії) боржник має право пред'явити

проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

При уступці права вимоги (цесії) зарахування проводиться, як­що вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги на­став до його одержання або цей строк не встановлений чи визначе­ний моментом пред'явлення вимоги.

У разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підста­ві, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кре­дитором або, якщо боржник виконав зобов'язання до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, — на момент виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну пер­вісного зобов'язання новим між тими самими сторонами (новація).

Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не пору­шує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

506

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО