Глава 7. Здійснення цивільних прав

на особа може вимагати виконання певних обов'язків, у тому числі — утримуватися від порушення її прав та законних інтересів. Та­ким є право власності, де саме власник може вимагати від усіх ін­ших утримуватися від дій, які порушували б його право власності.

Відносні правовідносини мають місце там і тоді, коли особі, суб'єкту права протистоїть певна особа (особи), наділена правами і обов'язками, що мають виконуватися. Як правило, кожна із сторін у правовідносинах має комплекс прав і обов'язків. Коло відносних правовідносин досить широке, на відміну від абсолютних, — це, перш за все, зобов'язальні правовідносини, правовідносини щодо реалізації засобів цивільно-правового захисту тощо.

Правовідносини майнового характеру мають своїм об'єктом май­нові блага і відображають або сам факт приналежності цих майно­вих благ певному суб'єкту (право власності та його похідні), або пе­рехід цих майнових благ (у силу заповіту тощо).

Усі правовідносини, які опосередковують, регулюють взаємосто­сунки між суб'єктами права з приводу таких об'єктів, як інтелекту­альна власність, засоби індивідуалізації товару або виробника, інші немайнові права, називаються особистими немайновими.

Речові правовідносини опосередковують статику майнового по­ложення суб'єктів права. Це абсолютні права, що відображають, за­кріплюють приналежність матеріальних благ певному суб'єкту, можливість його впливу на річ та захисту її від посягань будь-яких третіх осіб. їм протиставляються зобов'язальні правовідносини, що відображають динаміку майнових стосунків суб'єктів цивільно-пра­вових відносин для передачі майна, виконання робіт, надання по­слуг, використання продуктів інтелектуальної власності. У зобов'я­зальних правовідносинах суб'єкти протиставляються між собою, кожний із них наділений правами та обов'язками, може вимагати певної поведінки від інших і сам має ряд обов'язків, що підлягають виконанню, у тому числі і в примусовому порядку.

Поділ зобов'язань на речові та зобов'язальні має практичне зна­чення і полягає в такому. У речових правах правовідносини реалізу­ються через активні дії правомочної особи, а в зобов'язальних — че­рез виконання обов'язків боржником. Тому речові права є абсолют­ними, а зобов'язальні — відносними.

Крім того, окремо вирізняють корпоративні правовідносини, що виникають на підставі участі в організаційно-правових підприємни­цьких утвореннях і мають ознаки юридичної особи. Підстави ви­никнення корпоративних прав можуть бути різноманітними — членство у кооперативі, придбання акцій, участь в установчому до­говорі тощо.

Реалізація корпоративних прав дає можливість брати участь в управлінні справами корпорації, здійснювати контроль за її дія­льністю, формувати політику юридичної особи і т. ін. На перший погляд, зміст корпоративних правовідносин не є абсолютно ха­рактерним для цивільного права, він містить комплекс повнова­жень та прав організаційного характеру. Але оскільки кінцевою метою реалізації корпоративних прав є отримання певного май­нового результату, то їх можна віднести до розряду майнових прав.

Рекомендована література: Яковлев В. Ф. Структура гражданских правоотношений // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. — М., 2001.

Сенчищев В. И. Обт>ект гражданского правоотношения // Актуальньїе проблеми гражданского права. Сб. статей под ред. М. И. Брагинского. — М., 1999.

Дудин А. П. Об-ьект правоотношения: Вопросьі теории. — Саратов, 1980.

Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Спор-ньіе вопросьі учення о правоотношений. Избранньїе трудьі по гражданс­кому праву. — М., 2000.

Слесарев В. Л. Об-ьект и результат гражданского правоотношения. — Томск, 1980.

Брагинский М. И. К вопросу о соотношении вещньїх и обязательствен-ньіх правоотношений // Гражданский кодекс России: Проблеми. Тео-рия. Практика: Сборник. — М., 1998.Тархов В. А. Гражданское правоотношение. — Уфа, 1993.