Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб

юридичної особи, їх майно не входить до складу об'єктів права влас­ності господарського об'єднання.

З урахуванням цього розмежовується відповідальність об'єднан­ня і його членів як суб'єктів права: об'єднання не відповідає за зобо­в'язаннями своїх членів, а останні не відповідають за зобов'язання­ми об'єднання і один одного.

Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачені ви­нятки з цього правила.

За рахунок майна засновників, отриманих доходів об'єднання може не тільки набувати майно, а й створювати нові організації з правами юридичної особи. Ці підприємства можуть входити або не входити до об'єднань залежно від установчих документів об'єднан­ня і самого підприємства. Власником таких підприємств (їх майна) є об'єднання. На відміну від підприємств-членів об'єднання (за ви­нятком підприємств зв'язку, вугільної, нафтової, газової, нафто­переробної промисловості, державних підприємств транспорту та ін.), таке підприємство позбавлене права вільного виходу з об'єд­нання (п. З ст. 27 Закону України «Про власність»).

Об'єднання здійснює право володіння, користування, розпоря­дження закріпленим за ним майном, яке складається із основних фондів, оборотних коштів, інших матеріальних цінностей, відповід­но до мети своєї діяльності і призначення майна.

Після припинення діяльності об'єднання майно, яке залишило­ся, поділяється між підприємствами та організаціями, що входили до нього (п. 5 ст. 27 Закону України «Про власність»).

§ 5. Право власності громадських об'єднань

Об'єднання громадян новим ЦК України (ст. 86) віднесені до не-підприємницьких товариств, що не мають на меті одержання при­бутку для його наступного поділу між учасниками.

Об'єктами права власності громадських об'єднань є майно куль­турно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, ак­ції, інші цінні папери, житлові будинки, споруди виробничого і не­виробничого призначення, устаткування, транспортні засоби та цін­не майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їх статутами (ст. 28 Закону України «Про власність»). Об'єднання гро­мадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних і членських внесків, пожертвуване громадянами, під­приємствами, установами та організаціями, а також на майно, при­дбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборо­нених законом.

Громадські організації мають право на майно та кошти, придбані внаслідок господарської та іншої комерційної діяльності створених ними господарських установ та організацій, заснованих підпри­ємств. Кошти та інше майно об'єднань громадян не можуть перероз­поділятися між їх членами (навіть у разі ліквідації) і використову­ються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються у доход держави.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об'єднання громадян» право власності об'єднань реалізують їхні вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документа­ми. Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на ство­рювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єд­нань громадян.

Одним із видів об'єднань громадян є політичні партії, що створю­ються і діють на підставі Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р.¹

Чинним законодавством встановлено специфічний правовий ре­жим щодо майна, що належить політичним партіям.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про політичні партії» за­значені об'єднання громадян для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, об­ладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України.

Політичні партії, створені ними установи й організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність, за винят­ком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропаганди­стсько-агітаційних матеріалів, виборів із власною символікою, про­ведення фестивалів, свят, виставок, інших суспільно-політичних заходів.

Крім того, ст. 22 Закону України «Про об'єднання громадян» і ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» встанов­люють обмеження щодо одержання коштів та іншого майна по­літичними партіями.

Згідно із зазначеними статтями фінансування політичних партій не допускається:

1) органами державної влади та органами місцевого самовряду­вання, крім випадків, зазначених законом;

¹ ВВР. — 2001. — № 23. — Ст. 118.

318

319

Розділ III. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ