Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн

Відповідальність за порушення договору покладається на борж­ника незалежно від його вини. При цьому не існує принципу «расіа зипі зегуапсіа» (договори повинні виконуватись), як це має місце в континентальній системі права. Натомість будь-яка сторона має право відмовитися від договору, відшкодувавши при цьому всі по­в'язані з цим збитки у повному обсязі.

У деліктному праві поняття генерального делікту відсутнє і тому воно за своєю структурою складає цілу низку несистематизованих спеціальних деліктів, під якими розуміють різноманітні випадки заподіяння шкоди майну чи особі.

На практиці вирізняють такі види деліктів: порушення володіння нерухомістю (ігезразз к> Іапа); порушення володіння рухомими реча­ми (ігезразз 1о £ооаз); порушення прав особистості (ігезразз іо регзоп); унеможливлений вільного користування майном певного чи невизна-ченого кола осіб (пиізапсе); наклеп (ИЬеІ та зіажіег); зговір з метою за­подіяння шкоди чужому бізнесу (сопзрігасу); заподіяння шкоди внас­лідок необережного ставлення до прав інших осіб (пе£ІІ£епсе) тощо. Особливим видом деліктів є правопорушення, вчинені проти особи. Основні з них пов'язані з порушенням її загального особистого немай-нового права, яким є право на приватне життя (гІ£М оі ргіуасу). Від­повідальність за заподіяння шкоди, як правило, наступає при наявно­сті вини у вигляді грошової чи іншої майнової компенсації.

Спадкове право

Спадкування в англо-американській системі цивільного права Шунтується на переході усієї низки прав та обов'язків у довірчу власність третьої особи, яка виконує волю спадкодавця. Насамперед зін розраховується за боргами спадкодавця, після чого передає за­тишок спадкоємцям, в інтересах яких зобов'язаний діяти. Тому яайно переходить до спадкоємців уже без обов'язку відповідати їим за боргами спадкодавця, що виключає можливість існування в шгло-американській системі права такої конструкції, як легат. Іри цьому допускається лише одна форма заповіту — письмова, іідписана спадкоємцем у присутності не менше двох свідків.

§ 4. Загальна характеристика інших цивільно-правових систем

Вищенаведені континентальна та англо-американська системи їивільного права є домінуючими у світі, і всі інші системи розвива-шсь уже під впливом цих правових систем, проте з урахуванням :воїх національних особливостей, що дає небезпідставні сподівання іирізнити як самостійні цивільно-правові системи — мусульмансь-су, патріархальну, північну, далекосхідну, індуїстську та соціаліс-'ичну.

Мусульманська система

До країн з мусульманською цивільно-правовою системою нале­жать майже всі країни Азії, які сповідують іслам (наприклад, Йор­данія, Сирия, Ірак). Тому і сутність їх права зводиться до поєднан­ня основних учень ісламу з існуючими у цих державах норматив­но-правовими актами. Історично правова система цих держав формувалася під постійним впливом шаріату, що і призвело до того, що основними її «коренями» є: Коран (збірка релігійних висловів пророка Мухаммеда); Сунна (втілення боговдохновенної практики пророка, що має визначальне значення для тлумачення заповідей Корану); Іджма (думка всієї ісламської общини та юристів з будь-якого питання ісламського вчення); Кияс (принцип судження за аналогією).

Окрім цього, в країнах цієї цивільно-правової системи присутні також і нормативно-правові акти, присвячені окремим питанням, укладені на різних правових системах, які не можуть, як правило, застосовуватись без прив'язки до шаріату.

Патріархальна система

Дана система існує в більшості країн Африканського континен­ту, її сутність зводиться до поєднання континентальної системи права з цілою низкою норм африканського звичаєвого права. При цьому всі нормативно-правові акти пристосовані до місцевих звича­їв. Велику роль відіграють нормативно-правові акти, що приймаю­ться главою держави.

Північна (скандинавська) система

Особливим різновидом у правовому регулюванні наділені Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Правові системи цих кра­їн важко віднести як до англо-американської, так і до континен­тальної системи права, хоча вони зазнали суттєвого впливу як з од­ного боку, так і з іншого. Тому, характеризуючи цю систему, варто зазначити, що вона є досить вдалим поєднанням (уніфікацією) кон­тинентальної та англо-американської цивільно-правової системи, яке ґрунтується до того ж і на національних звичаях.

Далекосхідна система

До країн з далекосхідною цивільно-правовою системою відносять Китайську Народну Республіку, Японію, Корею, Індокитай, Гон­конг, Індонезію, Малайзію тощо. Специфіка цієї системи полягає у постійному взаємовпливу на формування цивільно-правових норм догм конфуціанства та інших релігій. Причому саме конфуціанство, як пануюча релігія, не досить високо оцінювало право, оскільки во­но не відкриває шляху до духовного самовдосконалення.

10

41

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА