Глава 9. Відповідальність у цивільному праві

шкоди», зміст якого можна сформулювати таким чином: «Будь-яка фізична особа, щодо якої скоєне неправомірне діяння, визнається такою, що потерпіла моральну шкоду, якщо заподіювач моральної шкоди не доведе протилежного»¹. Але презумпція моральної шкоди прямо не випливає із законодавства. Навпаки, сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, тобто довести як факт спри­чинення моральної шкоди, так і її розмір.

Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом з ура­хуванням вимог розумності та справедливості і має бути адекват­ним у спричиненні потерпілому страждань.

При визначенні розміру компенсації суд бере до уваги ступінь вини заподіювача шкоди у випадках, коли вина є підставою відшко­дування моральної шкоди, характеру нематеріальних благ, яким завдано шкоди, індивідуальні особливості потерпілого, обставини заподіяння шкоди та інші обставини, що мають значення для ви­значення розміру завданої моральної шкоди.

Рекомендована література:

Анохин В. С, Завидов Б. Д., Сергеев В. И. Зашита договорньїх обяза-тельств. —М., 1998.

Кораблева М. С. Защита гражданских прав: новьіе аспектьі // Актуаль-ньіе проблеми гражданского права / Сб. статей под ред. М. И. Брагинс-кого. —М., 1999.

Грибанов В. П. Предельї осуществления и защитьі гражданских прав. Принципи осуществления гражданских прав // Осуществление и за­щита гражданских прав. — М., 2000.

Вершинин А. П. Вьібор способе защитьі гражданских прав. — СПб.,2000.

Механизм защитьі субьективньїх гражданских прав: Сборник статей.

— Ярославль, 1990.

Свердлик Г. А., Страунинг 9. Л. Защита и самозащита гражданских прав. — М., 2002.

Толстой Ю. К. Проблема соотношения требований о защите гражданс­ких прав // Правоведение. — 1999. — № 2. — С. 138-148. Гражданское право и способи его защитн: Сб. статей / Ред. коллегия: О. А. Красавчиков и др. — Свердловск, 1974.

Илларионова Т. И. Система гражданско-правових охранительннх мер.

— Томск, 1982.

дрделееский А. М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом. — М., 1977. — С. 75

82

Глава 9 Відповідальнісгь у цивільному праві

§ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності

Предметом цивільно-правового регулювання є особисті немайно-ві та майнові відносини. Але регулювання цивільно-правових відно­син вирішує питання організації відносин між суб'єктами цивіль­ного права тільки у разі, якщо реалізація цивільних прав і обов'яз­ків з боку всіх учасників цивільних правовідносин є ідеальною. Якщо відбувається порушення цивільних прав, замість потреби в регулюванні цивільних правовідносин виникає потреба захистити права суб'єктів цивільного права. Відсутність механізму і правових підстав для цивільно-правового захисту усуває можливість стиму­лювання суб'єктів цивільного права до виконання своїх прав та обо­в'язків і, відповідно, робить безперспективною ідею цивільно-пра­вового регулювання.

Залежно від змісту цивільного правопорушення застосовуються різні засоби цивільно-правового захисту. Основною метою цивіль­но-правового захисту є відновлення прав суб'єктів, чиї права пору­шені. Водночас цивільне право допускає такі засоби захисту, при­значенням яких є додатковий вплив на правопорушника з метою його покарання і стимулювання до позитивного ставлення при ви­конанні своїх цивільних прав і обов'язків у майбутньому. Різниця в основних цілях різних засобів захисту призвела до їх поділу наміри захисту іміри відповідальності.

Міри захисту спрямовані на виконання цивільно-правового обов'язку щодо суб'єкта, права якого порушені. Вони можуть бути реалізовані як судовими органами,так і самим уповноваженим суб'єктом, але завжди забезпечені можливістю державного примусу щодо їх реалізації. Міри захисту, як правило, не пов'язані з засу­дженням поведінки правопорушника (наприклад, двостороння рес­титуція при визнанні угоди недійсною, ст.216 ЦК України).

Міри відповідальності, крім відновлення прав потерпілого, зав­жди спричиняють несприятливі наслідки у майновій сфері особи, яка такі права порушила. Обов'язковими ознаками цивільно-право­вої відповідальності є негативні несприятливі наслідки у майновій сфері правопорушника; осуд правопорушення і правопорушника; можливість державного примусу.

Негативні несприятливі наслідки у майновій сфері право­порушника означають зменшення частини його майна. Осуд — Це негативна реакція держави і суспільства на правопорушення і

83

6'3-285

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ