Глава 36. Припинення зобов'язань

Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України).

У деяких випадках зобов'язання може припинятися збігом борж­ника і кредитора в одній особі, тому що неможливо бути зобов'яза­ним перед самим собою. Основним випадком такого збігу є спадкоєм­ство. Наприклад, кредитор за договором позики вмирає, і його борж­ник стає спадкоємцем, набуваючи права на майно. Внаслідок цього спадкоємець фактично стає кредитором щодо самого себе. Ця обста­вина є підставою для припинення зобов'язання. Проте, якщо поряд із зазначеною особою є інші спадкоємці померлого, то в цій частині зобов'язання за договором позики припинені бути не можуть, бо в ній збіг боржника і кредитора в одній особі відсутній. Не повністю, а лише частково припиняється зобов'язання у разі збігу кредитора з одним із солідарних боржників. Зобов'язання припиняється щодо цього боржника і зберігається щодо решти боржників.

Припинення зобов'язання з цієї підстави може мати місце у пра­вовідносинах не тільки між фізичними, а й юридичними особами. Якщо дві організації перебували в договірних стосунках, а після цього були реорганізовані шляхом злиття чи приєднання однієї юридичної особи до іншої, то в цьому разі також може виникнути становище, при якому одна особа виступає як боржник і кредитор одночасно.

Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).

Іноді зобов'язання не може бути виконано внаслідок об'єктивних причин. Неможливість виконання має бути викликана такими об­ставинами, за які боржник не відповідає. Таке зобов'язання припи­няється внаслідок випадкової неможливості його виконання і лише за відсутності вини боржника.

Тлумачення викладеної норми дає можливість виділити такі умови, за яких правовий зв'язок вважається припиненим:

1. має наступити неможливість виконання, тобто боржник або фізично не може здійснити дії, що складають його обов'язки за до­говором, або не має права (юридична неможливість) їх здійснити (наприклад, у зв'язку з вилученням речі з обігу);

2. неможливість виконання має бути викликана зовнішніми для сторін обставинами (наприклад, предмет договору загинув при по­жежі);

3. обставини, що обумовили неможливість виконання, мають на­ступити випадково, незалежно від волі сторін, а не внаслідок винних дій боржника. Наприклад, між сторонами було укладено договір про

508

будівництво житлового будинку. Внаслідок стихійного лиха бу­дівельні матеріали і розпочатий будівництвом житловий будинок, що були на земельній дільниці, загинули. Подальше виконання зобо­в'язання стало неможливим з об'єктивних причин. При цьому вина підрядника за договором підряду відсутня, тому на нього не може бу­ти покладена відповідальність за невиконання зобов'язання.

Якщо неможливість виконання зобов'язання обумовлена виною боржника (наприклад, предмет підряду загинув внаслідок непра­вильних дій підрядника при виконанні будівельних робіт), воно не може бути просто припинено. У цьому разі воно трансформується в інший вид зобов'язання — з відшкодування збитків, стягнення не­устойки та ін. Неможливість виконання зобов'язання може ви­никнути також у разі вини самого кредитора. У цьому випадку боржник звільняється від відповідальності за невиконання чи нена­лежне виконання зобов'язання.

Зобов'язання припиняється смертю фізичної особи або ліквіда­цією юридичної особи (ст. 608 ЦК України). У деяких випадках зобов'язання може бути припинено смертю фізичної особи — сто­рони за зобов'язанням. За загальним правилом смерть кредитора або боржника не тягне за собою припинення зобов'язання, бо пра­ва й обов'язки померлого переходять до його спадкоємців. Якщо, наприклад, особа була кредитором і володіла майновим правом щодо вимоги передачі речі або грошей за конкретним зобов'язан­ням, то ці права включаються у спадкову масу і передаються за спадкоємством.

За деякими зобов'язаннями права й обов'язки їх учасників не можуть бути передані за спадкоємством. Ці зобов'язання нерозрив­но пов'язані з особою кредитора або боржника. Зобов'язання припи­няється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведе­но без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно по­в'язаний з особою боржника (наприклад, за авторським договором) і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для ньо­го (наприклад, особа, яка одержувала відшкодування у зв'язку з ушкодженням здоров'я). У цих випадках смерть учасника зобов'я­зання є підставою для його припинення.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (борж­ника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нор­мативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті (ст. 609 ЦК України).

Ліквідація юридичної особи також спричиняє припинення її зо­бов'язань. При самоліквідації, ліквідації юридичних осіб у приму-

509

г

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

совому порядку і ліквідації комерційних юридичних осіб у разі ви­знання їх банкрутами всі вимоги кредиторів, незалежно від настан­ня строків за цими вимогами, задовольняються ліквідатором за рахунок майна відповідної юридичної особи у порядку черги. Вимо­ги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. В окремих випадках обов'язки ліквідованої юридичної особи за виконання зобов'язань можуть бути покладені згідно із законодав­ством на іншу юридичну особу. Наприклад, обов'язок щодо відшко­дування шкоди, заподіяної працівнику підприємства каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, по­в'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладається на органи соціального страхування. Страхові організації здійснювати­муть виплати на користь потерпілого і після ліквідації юридичної особи, яка заподіяла шкоду, за рахунок капіталізованих нею при ліквідації сум.