- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
 - •2000 Ббк 81‘2укр’923
 - •Василь Симоненко
 - •Розмова з лісом
 - •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
 - •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
 - •8Еїчтеічтіа
 - •Націоналізм і шовінізм
 - •Не забувайте
 - •Розплата
 - •Таємниця украденого імені
 - •Козацький літописець
 - •Засоби масової інформації і культура
 - •Діалогічна людина
 - •Автобіографія
 - •56 Лексикографія
 - •Лексикографія
 - •Лек сикографія
 - •60 Фонетика
 - •61 Голосні звуки
 - •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
 - •62 Фонетика
 - •63 Приголосні звуки
 - •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
 - •64 Фонетика
 - •Губні приголосні
 - •65 Приголосні звуки
 - •66 Фонетика
 - •Передньоязикові приголосні
 - •67 Приголосні звуки
 - •68 Фонетика
 - •69 Приголосні звуки
 - •70 Фонетика
 - •71 Приголосні звуки
 - •72 Фонетика
 - •73 Приголосні звуки
 - •74 Фонетика
 - •Середньоязиковий приголосний [й]
 - •75 Приголосні звуки
 - •Задньоязикові приголосні і глотковий
 - •76 Фонетика
 - •1. Зимній ранок
 - •78 Фонетика
 - •Асиміляція приголосних за палаталізацією
 - •80 Фонетика
 - •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
 - •82 Фонетика
 - •Прогресивна асиміляція приголосних
 - •84 Фонетика
 - •86 Фонетика
 - •Чергування голосних
 - •Найдавніші чергування голосних
 - •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
 - •Чергування [о] та [е] з нулем звука
 - •88 Фонетика
 - •90 Фонетика
 - •Чергування [и] з [о]
 - •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
 - •92 Фонетика
 - •Чергування приголосних
 - •94 Фонетика
 - •96 Фонетика
 - •Чергування груп приголосних при словотворенні
 - •98 Фонетика
 - •99 Склад слова
 - •Склад слова
 - •100 Фонетика
 - •Наголос
 - •102 Фонетика
 - •104 Фонетика
 - •105 Інтонація
 - •Інтонація
 - •106 Фонетика
 - •107 Інтонація
 - •108 Фонетика
 - •109 Інтонація
 - •110 Фонетика
 - •111 Інтонація
 - •112 Фонетика
 - •114 Орфоепія
 - •116 Орфоепія
 - •118 Орфоепія
 - •Зразок повного фонетичного аналізу
 - •122 Орфоепія
 - •124 Графіка та орфографія
 - •Принципи українського правопису
 - •126 Графіка та орфографія
 - •Принципи українського правопису
 - •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
 - •128 Графіка та орфографія
 - •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
 - •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
 - •Крайнебо
 - •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
 - •130 Графіка та орфографія
 - •132 Графіка та орфографія
 - •134 Графіка та орфографія
 - •136 Графіка та орфографія
 - •138 Графіка та орфографія
 - •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
 - •140 Графіка та орфографія
 - •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
 - •142 Графіка та орфографія
 - •143 Приголосні
 - •Правопис подвоєних приголосних
 - •144 Графіка та орфографія
 - •145 Приголосні
 - •146 Графіка та орфографія
 - •147 Приголосні
 - •148 Графіка та орфографія
 - •149 Приголосні
 - •Спрощення в групах приголосних
 - •150 Графіка та орфографія
 - •151 Приголосні
 - •152 Графіка та орфографія
 - •153 Приголосні
 - •154 Графіка та орфографія
 - •155 Приголосні
 - •156 Графіка та орфографія
 - •157 Приголосні
 - •158 Графіка та орфографія
 - •159 Вживання апострофа
 - •160 Графіка та орфографія
 - •161 Вживання м якого знака
 - •162 Графіка та орфографія
 - •163 Вживання м 'якого знака
 - •164 Графіка та орфографія
 - •165 Вживання м 'якого знака
 - •166 Графіка та орфографія
 - •168 Графіка та орфографія
 - •169 Правопис префіксів
 - •170 Графіка та орфографія
 - •171 Правопис префіксів
 - •172 Графіка та орфографія
 - •174 Графіка та орфографія
 - •176 Графіка та орфографія
 - •178 Графіка та орфографія
 - •180 Графіка та орфографія
 - •182 Графіка та орфографія
 - •185 Словотвір
 - •186 Словотвір
 - •187 Словотвір
 - •188 Словотвір
 - •189 Словотвір
 - •190 Словотвір
 - •191 Способи словотворення
 - •192 Словотвір
 - •193 Способи словотворення
 - •194 Словотвір
 - •195 Способи словотворення
 - •196 Словотвір
 - •197 Способи словотворення
 - •198 Словотвір
 - •199 Способи словотворення
 - •200 Словотвір
 - •201 Способи словотворення
 - •202 Словотвір
 - •204 Частини і частки мови
 - •205 Правопис іменників
 - •206 Частини і частки мови
 - •207 Правопис іменників
 - •208 Частини і частки мови
 - •209 Правопис іменників
 - •210 Частини і частки мови
 - •211 Правопис іменників
 - •212 Частини і частки мови
 - •213 Правопис іменників
 - •214 Частини і частки мови
 - •215 Правопис прикметників
 - •216 Частини і частки мови
 - •217 Правопис прикметників
 - •218 Частини і частки мови
 - •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
 - •219 Правопис прикметників
 - •220 Частини і частки мови
 - •221 Правопис складних слів
 - •222 Частини і частки мови
 - •223 Правопис складних слів
 - •224 Частини і частки мови
 - •225 Правопис складних слів
 - •226 Частини і частки мови
 - •227 Правопис складних слів
 - •228 Частини і частки мови
 - •229 Правопис складних слів
 - •230 Частини і частки мови
 - •232 Частини і частки мови
 - •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
 - •234 Частини і частки мови
 - •235 Правопис дієслів
 - •236 Частини і частки мови
 - •237 Правопис дієслів
 - •238 Частини і частки мови
 - •239 Правопис дієслів
 - •240 Частини і частки мови
 - •241 Правопис прислівників
 - •242 Частини і частки мови
 - •24.1 Правопис прислівників
 - •244 Частини і частки мови
 - •245 Правопис прийменників
 - •246 Частини і частки мови
 - •247 Правопис прийменників
 - •248 Частини і частки мови
 - •249 Правопис сполучників
 - •250 Частини і частки мови
 - •Сполучники
 - •251 Правопис сполучників
 - •252 Частини і частки мови
 - •253 Правопис сполучників
 - •254 Частини і частки мови
 - •255 Правопис сполучників
 - •256 Частини і частки мови
 - •257 Правопис часток
 - •9 О-зз
 - •258 Частини і частки мови
 - •Світай мені, прошу Тебе, молю
 - •259 Правопис частки не
 - •260 Частини і частки мови
 - •261 Правопис частки не
 - •262 Частини і частки мови
 - •263 Вправи на повторення
 - •264 Частини і частки мови
 - •265 Вправи на повторення
 - •266 Частини і частки мови
 - •267 Вправи на повторення
 - •268 Частини і частки мови
 - •269 Вправи на повторення
 - •270 Частини і частки мови
 - •271 Вправи на повторення
 - •273 Основи пунктуації
 - •274 Основи пунктуації
 - •275 Основи пунктуації
 - •276 Основи пунктуації
 - •277 Основи пунктуації
 - •280 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки початку та кінця речення
 - •282 Основи пунктуації
 - •Тире між підметом і присудком
 - •284 Основи пунктуації
 - •286 Основи пунктуації
 - •288 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при однорідних членах речення
 - •290 Основи пунктуації
 - •292 Основи пунктуації
 - •294 Основи пунктуації
 - •296 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при відокремлених членах речення
 - •296 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при відокремлених членах речення
 - •298 Основи пунктуації
 - •Відокремлені узгоджені означення
 - •Відокремлені неузгоджені означення
 - •300 Основи пунктуації
 - •Відокремлені прикладки
 - •302 Основи пунктуації
 - •304 Основи пунктуації
 - •306 Основи пунктуації
 - •Відокремлені обставини
 - •308 Основи пунктуації
 - •Відокремлені додатки
 - •310 Основи пунктуації
 - •Відокремлені уточнювальні слова
 - •312 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
 - •314 Основи пунктуації
 - •315 Пунктуація в простому реченні
 - •316 Основи пунктуації
 - •318 Основи пунктуації
 - •319 Пунктуація в простому реченні
 - •Іван Іванович
 - •320 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при звертанні
 - •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
 - •322 Основи пунктуації
 - •324 Основи пунктуації
 - •325 Пунктуація в складному реченні
 - •Розділові знаки в складносурядних реченнях
 - •326 Основи пунктуації
 - •328 Основи пунктуації
 - •Письменник і Генерал
 - •330 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
 - •332 Основи пунктуації
 - •334 Основи пунктуації
 - •Пунктуація в порівняльних конструкціях
 - •336 Основи пунктуації
 - •338 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
 - •340 Основи пунктуації
 - •342 Основи пунктуації
 - •344 Основи пунктуації
 - •346 Основи пунктуації
 - •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
 - •348 Основи пунктуації
 - •350 Основи пунктуації
 - •352 Основи пунктуації
 - •354 Основи пунктуації
 - •356 Основи пунктуації
 - •358 Основи пунктуації
 - •360 Основи пунктуації
 - •362 Основи пунктуації
 - •364 Основи пунктуації
 - •366 Основи пунктуації
 - •368 Основи пунктуації
 - •370 Основи пунктуації
 - •372 Основи пунктуації
 - •375 Список умовних скорочень
 - •376 Список умовних скорочень
 - •Українська мова
 
	 
	
	 
	оглоблі,
	дрімав віз і не прокинувся па скрип у
	леваді іншого воза, також господарського
	— злодійські вози не скриплять, — на
	польовому озерці перегукувалося перше
	перелітне птаство. Терпко пахло сухою
	нехворощю, гру- шами-гниличками, повіви
	вітру доносили з лугу про- гіркло-медовий
	запах пізнього дрібноцвіту, але всі ті
	запахи перебивав кислий запах вимочених
	у воді конопель, які стійма сохли
	під клунею. В лозовій кошарі біля неї
	ремигала пара гнідих волів. 
	На
	яблуні за хатою продиркотів північ
	молодий півник, йому відповів інший,
	теж молодий, теж тріску- чий, і, немов
	сердячись на таку мистецьку недосконалість,
	у хліві вивів своє високе, чиста, дзвінке
	крещендо старий досвідчений півнячий
	дискант. Починало світати (за Ю.
	Мушк.). 
	
	 
	ПРАВОПИС 
	ПРИСЛІВНИКІВ 
	
	 
	Складність
	правопису прислівників полягає в тому,
	що ця частина мови продовжує поповнюватися
	новими словами. Особливо багато їх
	утворюється від сполучень іменників
	з прийменниками. Деякі з цих сполучень
	стали прислівниками, інші зберігають
	ознаки сполучення іменника з
	прийменником. Тому вони пишуться разом
	і через дефіс. Окремо пишуться
	прислівникові сполучення, як- от: без
	краю, в далечині, до обіду.
	У розрізненні написання прислівника
	і прислівникового сполучення важливу
	роль відіграє контекст і синтаксичні
	зв’язки їх з іншими словами в реченні,
	а також те, наскільки збережене значення
	предметності в іменниках, від яких вони
	походять. 
	Разом
	пишуться: 
	в
	Прислівники, утворені від іменника,
	колишньої короткої форми прикметника,
	числівника, займенника, прислівника у
	поєднанні з одним прийменником чи
	кількома: додому,
	вбік, ускач, увечері, знову, сповна,
	нашвидку, вдруге, надвоє, потім, внічию,
	післязавтра, звідси, попідтинню,
	спідлоба. 
	
	240 Частини і частки мови
	 
	
	 
	в
	Прислівники,
	утворені від кількох основ (із
	прийменником чи без нього): мимоволі,
	натщесерце,
	привселюдно, стрімголов,
	чимдуж,
	повсякчас, нашвидкуруч, запанібрата,
	мимоїздом. 
	в
	Прислівники,
	першою частиною яких є префікс що
	(частка
	перейішіа у префікс): щодня,
	щосереди, щонайвище. 
	Примітка
	У постпозиції частка що
	пишеться окремо від слова, з яким
	уживається: тільки
	що, поки що, хіба що. 
	Окремо
	пишуться: 
	в
	Прислівникові
	сполучення, утворені від іменника з
	прийменником. Найчастіше вживаються
	в них такі прийменники: без
	(без пуття,
	без
	у гаву, без упину); в (у) (в міру,
	в
	ногу, в обріз,
	в
	обмін, уві сні, у вись, у вічі,
	у
	стократ);
	до
	(до вподоби, до краю, до загину, до
	останку, до побачення);
	з
	(з розгону, з дому, з переляку, з радості);
	на
	(на жаль, на щастя, на добраніч, на весну,
	на протязі, на самоті, на відшибі, на
	світанку, на ходу, на око); під (під боком,
	під силу, під час, під вечір, під кінець);
	по (по правді, по суті, по двоє, по змозі,
	по щирості, по черзі,
	по
	честі).
	У складних випадках написання слід
	звертатися до словників. 
	в
	Прислівникові
	сполучення, у яких повторюються основи,
	розділені прийменниками: з
	боку на бік, з ранку до вечора, час від
	часу,
	а також сполучення, утворені поєднанням
	іменника в називному відмінку з іменником
	в орудному відмінку: кінець
	кінцем, одним одна, честь честю, сама
	самотою. 
	Через
	дефіс
	пишуться: 
	в
	Прислівники,
	у яких повторюються основи: рано-
	вранці, ледве-ледве, видимо-невидимо,
	зроду-звіку, з давніх- давен,
	без
	кінця-краю
	(синонімічні та антонімічні прислівники). 
	в
	Прислівники,
	у яких повторювані в однаковій формі
	основи розділені прийменниками, що
	перейшли у префікси, та частками
	(ставиться два дефіси): де-не-де,
	як-не-як, будь-що-будь, коли-не-коли,
	хоч-не-хоч, всього-на- всього
	(але: раз
	у раз, рік у рік, день у день, сам на сам). 
	в
	Прислівники,
	утворені від прикметників і займенників
	на -ому
	(-єму), -ськ(и), -цьк(и), -зьк(и)
	та приймен 
	
	241 Правопис прислівників
