191 Способи словотворення

Суфіксальний спосіб

Суфіксальний спосіб полягає в тому, що за допомогою суфікса як словотворчої морфеми змінюється лексичне значення кореня. Суфікс повторюється у різних словоформах одного і того ж слова: механ-ік, -а, -ові, -ом, -у, -и, -ів, -ам, -ами, -ах\ квасол-ин-а, -и, -і, -у, -ою, -ам, -ами, -ах. Суфікси властиві усім основним частинам мови, причому похідні слова можуть належати як до тієї самої частини мови, що й твірні основи, так і до іншої: селянин — селянство, око — очко, щедрий — щедрість, чорний — чорніти, веселий — веселенький — веселити — весілля, діяти — діяльний — діяльність, білий — білизна — біло, гарний — гарно, птах — пташиний — птаство, чемний — чемно.

Від іменників творяться іменники з оцін­ним значенням (кіт — котик, коточок, котись­ко, котище; брат — братик, браток, братусь, братунь, братчик; рука — ручка, рученька, ручисько, ручище; вітер

• вітерець, вітрець, вітрюган, вітрисько, вітрище); із збірним значенням (птаство, учительство, професура, апаратура, шопеніана, олімпіада); із зна­ченням одиничності (пташина, травинка, соломинка, цибулина); імена дітей та назви малих тварин (Михась, Мишко, каченя, цуценя, Степанко, Миколка, Оленка, Іванко, Маруня, Маруся); назви, що походять від іменників чоловічого роду (киянин — киянка, італієць — італійка, англієць — англійка, співак — співачка, москвич — москвичка, але співець, читець); іменники із значенням особи (газетяр, маляр, практикант, дипломник, комбайнер, циркач, бородань, вихователь); із значенням місткості, примі­щення (попільниця, салатниця, стайня, кав'ярня); із значенням місця (городище, попелище, просище, пшеничнище).

Від прикметників творяться іменники із значенням узагальненої ознаки (ніжність, доброта, жовтизна, глибина); назви осіб, живих і неживих предметів — носіїв ознаки (бідняк, роботяга, хитрюга, чернетка, порожняк, вечірка, академка).

Від дієслів творяться іменники із значенням узагальненої дії (читання, переноска, боротьба,

листування); із значенням творця дії — назви осіб, знарядь, інструментів {учитель, борець, брехун, віялка, пилка); із значенням місця дії (читальня, сушарка, училище, вітальня, їдальня, пекарня).

Вправа 8

Випишіть іменники; поясніть значення суфіксів.

1. Помалу розстилались поля, наближались переліски, балки, виринав хуторець самотній, вкритий садовим гіллям, з криницею під вербою, та й знов поля, поля без кінця... (О. Пч.). 2. Білі пушинки снігу легенько падали на землю, в ямки кінських копит і, здавалось, хотіли замести і слід кривавих гостей... (Г. Кос.). 3. Сивий туманець підіймається від води і покриває долину тремким серпан­ком (В. Шевч.). 4. Худорлявий дядько (начищені чоботи, чорний піджачок, плаский картузець, акуратна щіточка вусів) стоїть коло машини, але, видно, їхати нікуди не збирається... (Є. Гуц.). 5. Отакий собі мамин пестунчик у білих штанцях до колін і з шлейками. З бантом на шиї. Фу, яка була бридота, той костюмчик! (В. Шевч.). 6. І сонна вулиця знову позіхнула, збила ногами дітвори пісок і покотила дитячий вереск так сильно, що порушила у соняшниках сон собаки Жука; він, не розкриваючи очей, клацнув зубами, загарчав і заспокоївся... Хотів гавкнути, але рішив — даремне і пересунув за сонцем голову в гарбузиння (Г. Кос.). 7. Господиня, дивлячись десь убік, сказала, що півників не продасть, бо тримає на пір’я (Є. Гуц.). 8. — Це Юрко Чорний, — каже Борис, і Вовка Кравченко тицяє мені величезне ручисько (В. Шевч.).

Прикметникові суфікси менш різноманітні, ніж іменникові. З ними творяться прикметники здебільшого від іменникових основ: а) від тих, що означають неживі предмети (шкіль-н-ий, стін-н-ий, сосн-ов-ий, гір-ськ-ий, дощ-ан-ий)\ б) від тих, що означають істоти (Вал-ин, сестр-ин, Марі-їн, брат-ів, студент-ськ-ий, дит-яч-ий, бобр-ов-ий, хохул-ев-ий).

Від дієслівних основ утворюються прикметники із значенням процесуальної ознаки: повтор-н-ий, поспіш-н-ий, шип-уч-ий, кол-юч-ий, леж-ач-ий, вис-яч-ий, розсип-част-ий, розваж-лив-ий.

Від прислівників утворився ряд прикмет­ників за допомогою суфікса -я- та інтерфікса -ш-: учорашній, завтрашній, сьогоднішній, вранішній.