164 Графіка та орфографія

ляж, Х...юстон, шев...йот, ШИН...ЙОН, шансон...є, шампін...йон.

•ь

Вправа 69

Поясніть правопис виділених слів (способи позначення м’яких приго­лосних, вживання апострофа, ненаголошені голосні).

1. Сидить пес на сіні: сам не їсть і другому не дає.

2. Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.

3. Як снасть ламається —то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає. 4. На годину спізнився — за рік не доженеш. 5. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. 6. Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину. 7. Як сіно косять, то дощів не просять — самі йдуть. 8. Учись — на старість буде як знахідка. 9. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (н. те.). 10. Він одразу піднісся духом. 11. Підносься хоча б у своїх очах. 12. Я не бузок — колючий глід, не соловей, а пісня ллється! Ми розминемось... Гляну вслід і, знаю, серце розірветься (М. Под.).

•> Вправа 70

Поясніть правопис виділених слів.

1. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом (7^і. Шевч.).

2. Бережи, утверджуй, розвивай, піднось свою людську гідність! (В. Сухомл.). 3. З ранковим променем зросту, з росою в лузі не зів’яну, щоб бачить міць твою просту і душу дивно-полум’яну (А. Мал.). 4. Чвяхкотіла земля у старих постолах, похилилися верби в осінньому шматті (Л. Кост.). 5. А в кузні готують чересла вчорашні повстанці, а в небі зоря озуває червоні сап’янці. 6. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї.

7. ...Солов’їно за'гьохкать дай мені вночі, струмків і рік твоїх ключі ввіллються в серце відгомінно (А. Мал.). 8. Бу­дуть знов листки міцні та дужі, як простори літо обів’є. А весною на краю калюжі знов їх синій пролісок проб’є (М. Рил.). 9. Коли в’яне зелена трава, тоді клепають коси (О. Виш.). 10. На домні — постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок. 11. О земле ти моя, нема рід ніш за тебе! До старості тебе у пісні я зберіг. Ті гори крейдяні, духмяних трав прибої, коли я з фронту йшов на заводські вогні... 12. Обсипалися юності сади, але їх цвіт в душі моїй не в’яне (В. Сос.).

165 Вживання м 'якого знака

то Вправа 71

На місці крапок поставте, де треба, м’який знак чи апостроф. Поясніть правила їх вживання.

1. По дорозі, здіймаючи хмари куряви, безконечним потоком мчат... до поля переповнені бійцями П...ЯТИТОНКИ {О. Довж.). 2. С...міються, плачуть солов...ї І б...ють піс.-.нями в груди (О. Ол.). 3. Над Прип...ятт...ю світання зайнялося {В. Стус). 4. С...вітить сонце Колими з-за взгір...я (В. Стус). 5. Невже задарма с...тільки серць горіло до тебе найсв...ятішою любов...ю? (І. Фр.). 6. Князь Ігор... очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом т...м...я- ним, Далека Русь за обрієм багр...яним (М. Зер.). 7. У цих садах, в сонатах солов...їв він чує тихі кроки бракон...єра. Він пастки жде від погляду, від слів, і цей спектакль йому вже не прем...єра (Л. Кост.). 8. Різдв...яне гадання (О. Чекм.). 9. Похмурого неба т...м...яніє гора (М Под).

10. Окремі росинки Т...М...ЯНО поблискуют... с...рібними пухир...чиками (О. Донч.). 11 І я дивлюс... любовно в очі — Щасливі, П...ЯНІ без вина —в оці хлоп...ячі і дівочі, Де сяє радіст...ю весна (М. Вінгр.). 12. Глян..., як хвилі від срібла блищат...ся! Глян..., як небо синіє вгорі (Л. Укр.). 13. Не дуже весело, а здебільшого т...м...яно Пройшли мої дитячії літа... Кохану нен...ку потерявши рано, Росла я в бат...ка сирота. 14. Глядіт... же, патріоти, не сваріт...ся, Щоб вам у пазурах котів не опинит...ся (М. Вінгр.).

•» Вправа 72

На місці крапок поставте, де треба, пропущені літери. Поясніть пра­вопис цих слів.

І

1. Люблю слова ще повно...звонні, як мед пахучі та п...янкі, слова, що в гл...бині бездон...ій пролежали глухі віки {Др'-Хм.). 2. Вітрами й со...нцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, — я тв...рда й сувораі. О краю мій, мо'іх ясних пр ..вітів Не діст ..вав від мене жодний ворог (О. Тел.). 3. Темряву тр...вожили криками півні, Танцювали леб...ді в хаті на с...тіні, Лопотіли крилами і рожевим пір...ям, Лоскотали мар...во золотим сузір...ям.

4. Жод...н віт...р Сонця не остудить, Пів...нь землю всю не розгр...бе! Україно! Доки жити буду, Доти відкр...ва- тиму тебе (В. Сим.). 5. М...ні війнула в очі сив...на, Та я нічого не в... зу додому, Лиш горточок старого полотна І виш...те моє ЖИТ...Я на ньому (Д. Павл ).